Постанова № 55908237, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1255/15

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України з вимогами про визнання неправомірною дію відповідача щодо направлення заяви позивача від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України і зобов'язання розглянути заяву від 18.03.2015 року про забезпечення права ОСОБА_2 отримати паспорт без записів російською мовою.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що при надсиланні заяви від 18.03.2015 року до відповідача, він порушував питання про скасування наказу МВС України від 13.04.2012 року № 320 і таким чином забезпечував своє право на отримання паспорту без записів російською мовою, але це звернення відповідач надіслав до Державної міграційної служби України, яке позбавлено відповідних повноважень. На підставі викладеного, позивач вважає, що відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» відповідач повинен був розглянути заяву від 18.03.2015 року по суті.

Відповідач проти позову заперечує, надав суду письмові заперечення, де зазначає, що Державна міграційна служба України здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з його діяльністю з огляду на що, на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», заява позивача від 18.03.2015 року надіслана за належністю.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_2 від 21.11.2014 року про забезпечення його прав отримати паспорт без записів російською мовою. В частині позовних вимог щодо визнання неправомірною дією Міністерства внутрішніх справ України направлення заяви від 18 березня 2015 року до Державної міграційної служби України - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 18.03.2015 року позивач звернувся до відповідача в межах Закону України «Про звернення громадян» та просив визнати неправомірною дію Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення його заяви від 18 березня 2015 року до Державної міграційної служби України; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути його заяву від 18.03.2015 року про зміну наказу Міністерства внутрішніх справ України № 320 від 13.04.2012 року та забезпечення його права отримати паспорт без записів російською мовою.

Отже, 18.03.2015 року позивач звернувся до відповідача в межах Закону України «Про звернення громадян» і порушив два питання: щодо зміну наказу МВС України від 13.04.2012 року № 320 як такий, що суперечить законам та забезпечити його право отримати паспорт без записів російською мовою.

Заступник директора Департаменту режимно-секретного та документального забезпечення Міністерства внутрішніх справ України направив заяву позивача за належністю до Державної міграційної служби України для вирішення питання по суті.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково. Однак, колегія суддів не погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян», який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Згідно до вимог ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

За змістом ст.4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Частиною 3 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

При цьому, згідно із частиною 3 статті 7 вказаного Закону, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення; у разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України № 383/2011 від 06.04.2011 року, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Наказом № 649 від 27.07.2012 року Міністерство внутрішніх справ України затверджено Інструкцію з організації нормотворчої діяльності в Міністерстві внутрішніх справ України де зазначено, що нормотворча діяльність у МВС - це напрямок діяльності структурних підрозділів апарату МВС (надалі - структурних підрозділів МВС), що здійснюється за встановленою законодавством процедурою з метою підготовки та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ; правову основу нормотворчої діяльності МВС становлять Конституція України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст), МВС та ця Інструкція; нормативно-правовий акт МВС (далі - нормативний акт) - офіційний письмовий документ, який прийнятий МВС, як суб'єктом нормотворення, згідно з визначеною законодавством процедурою та встановленою формою, спрямований на регулювання суспільних відносин, містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 року № 360 (надалі - Положення), Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується та координується КМУ через Міністра внутрішніх справ України, який реалізує державну політику зокрема у сферах громадянства, реєстрації фізичних осіб тощо.

Згідно до вимог п.10 ст.4 Положення ДМСУ здійснює оформлення та видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство.

Також відповідно до п.26 ст.4 Положення ДМС здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю ДМС, її територіальних органів та територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління. Відповідно до положень ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Виходячи з положень ч.1 ст.15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Таким чином, відповідно до наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд заяви позивача в частині питання щодо його права отримати паспорт без записів російською мовою належить до компетенції Державної міграційної служби України.

Що стосується питання, порушеного в заяві позивача від 18.03.2015 року щодо визнання нечинним або скасування наказу МВС України від 13.04.2012 року №320, то його розгляд належить до компетенції відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 15.12.2015 року у справі № К/800/28631/15.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання неправомірними дій щодо направлення заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року для розгляду до Державної міграційної служби України стосовно скасування наказу МВС України від 13.04.2012 року №320.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у висновках суду першої інстанції мова йде про заяву ОСОБА_2 від 21.11.2014 року, що не є предметом розгляду в даній справі, так як ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом стосовно неправомірних дій відповідача щодо направлення його заяви від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України та зобов'язання відповідача розглянути зазначену заяву.

Крім того, колегія суддів наголошує, що висновки суду першої інстанції, викладені в мотивувальній частині постанови, не відповідають висновкам, викладеним у резолютивній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог ч.1 ст.195 КАС України колегія суддів вважає за можливе вийти за межі доводів апеляційної скарги у зв'язку з встановленням під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року скасувати, прийняти у справі №814/1255/15 нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року до Державної міграційної служби України стосовно питання, порушеного в заяві ОСОБА_2 від 18.03.2015 року щодо зміни наказу МВС України № 320 від 13.04.2012 року.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_2 від 18.03.2015 року стосовно питання, порушеного в заяві ОСОБА_2 від 18.03.2015 року щодо зміни наказу МВС України № 320 від 13.04.2012 року.

В частині позовних вимог щодо визнання неправомірними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення до Державної міграційної служби України заяви ОСОБА_2 від 18.03.2015 року стосовно забезпечення його права отримати паспорт без записів російською мовою та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву ОСОБА_2 від 18.03.2015 року стосовно забезпечення його права отримати паспорт без записів російською мовою - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян