Постанова № 55907769, 11.02.2016, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2016 р. Справа № 921/887/14-г/8

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М. Юрченко Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіра Трейд"

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.15

у справі № 921/887/14-г/8

за позовом: Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", м.Тернопіль

про стягнення заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в сумі 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 року становить 36 358 722,36 грн. та заборгованості по комісії в сумі 229 834,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Пастушенко А.А. - представник;

від відповідача - Накельський Ю.Б. - представник;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/887/14-г/8 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.16 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даій справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 11.02.16

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.16 до складу судової колегії внесено зміни - замість судді Давид Л.Л. введено суддю Юрченка Я.О. з підстав, викладених у розпорядженні.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.06.15 у справі № 921/887/14-г/8 (головуючий суддя Гирила І.М., судді Стадник М.С., Хома С.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД" на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. заборгованості за кредитом (грошовим покриттям), 141 448 грн 31 коп. заборгованості по комісії та 72 903 грн 46 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В задоволенні решти частини позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 05.09.2014 р., якою накладено арешт в межах суми позову - 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та 229 834 грн 72 коп. на грошові кошти ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд 30, код за ЄДРПОУ 38248152), які знаходяться на рахунку №26009500052115 в Гусятинському відділенні ПАТ КБ "ХРЕЩАТИК", код Банку 300670, адреса: 48200, Тернопільська обл., смт. Гусятин, вул. Незалежності, 18а, код за ЄДРПОУ 19364259, в частині накладення арешту на кошти в сумі 88 386 грн 41 коп. В решті позовних вимог - 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. та 141 448 грн 31 коп. заходи забезпечення позову залишено в силі.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором акредитиву (наявність заборгованості по сплаті комісії за відкриття акредитиву), при цьому врахувавши умови договору щодо розрахунку сум комісії станом на дату здійснення платежів, нарахування комісії виходячи із фактичної кількості днів у році - 365 та враховуючи передбачений умовами укладеного Договору (п. 5.2 ст. 5) термін припинення нарахування плати за Акредитив, в т.ч. і комісії за його відкриття, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (грошовим покриттям) в сумі 2 117 400 євро, що за курсом НБУ на 11.08.2014 р. становить 36 358 722 грн 36 коп. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.15 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволення позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що відповідач не був повідомлений про поновлення провадження у справі, оскільки ним не отримано жодних повісток про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Також, на думку скаржника загальна сума заборгованості розрахована невірно та істотно відрізняється від суми заборгованості розрахованої відповідачем, при цьому апелянт посилається на п.5.1.1. договору та вважає, що вимоги позивача по сплаті комісії за відкриття акредитиву за період з 07.07.14 по 06.08.14 є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, апелянт зазначає, що позивачем безпідставно нараховано комісію за відкриття акредитиву з 06.08.14 по 05.09.14, оскільки відповідно до п.5.2 договору банк припиняє нарахування плати за акредитив з дати порушення судом провадження за заявою поданою банком про стягнення заборгованості. Відтак, на думку апелянта комісія за відкриття акредитиву має бути нарахована за період з 06.08.14 по 21.08.14.

8 лютого 2016 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на її безпідставність та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Також, 1 лютого 2016 року до суду від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із прийняттям Господарським судом Запорізької області ухвали про порушення справи про банкрутство ТОВ «Тіра Трейд» від 02.12.15. Відтак, посилаючись на ст.17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» зазначає про необхідність зупинення провадження у даній справі.

Розглянувши клопотання скаржника, судова колегія не знайшла підстав для його задоволення зважаючи на наступне:

Відповідно до вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції переглядає рішення за наявними у справі та додатково поданими доказами, що існували на момент прийняття рішення господарським судом (ст.101 ГПК України).

Статтею 17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» визначено, що у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

З аналізу ст.17 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» вбачається, що мова йде про зупинення саме позовного провадження у разі порушення справи про банкрутство, проте у даному випадку рішення переглядається в апеляційному порядку тобто має місце апеляційне провадження у справі.

Крім того, скаржником не додано до клопотання про зупинення провадження у справі доказів підтвердження офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Також, судова колегія зазначає, що рішення у даній справі прийнято 17.06.15 при цьому ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство прийнято господарським судом 02.12.15. Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для зупинення апеляційного провадження у даній справі, оскільки обставини на які посилається скаржник не існували на момент прийняття рішення місцевим господарським судом, зважаючи на перегляд рішення місцевого господарського суду станом на момент його прийняття - 17.06.15.

Крім того, варто зазначити, що ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство прийнята господарським судом 02.12.15, а апеляційну скаргу подано скаржником до суду апеляційної інстанції 12.01.16, тобто на момент подання апеляційної скарги відповідачу були відомі обставини на які він посилається в клопотанні про зупинення, відтак зважаючи на рівність учасників судового процесу, колегія суддів апеляційної інстанції не знайшла підстав для задоволення клопотання про зупинення, оскільки задоволення такого може мати насліком затягування судового процесу.

У судовому засіданні присутні представники сторін навели свої доводи міркування та заперечення викладені безпосередньо в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 20.02.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк", - Банк, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІРА ТРЕЙД", - Клієнт, з другої сторони, був укладений Договір про відкриття акредитиву №263 LC.

Посилаючись на невиконання умов договору та наявність заборгованості по сплаті передбаченої Договором комісії, 28.07.2014 р. Банк звернувся до відповідача з вимогою №10200/2969, згідно якої просив останнього, у зв'язку із виникненням негативної обставини - порушення Клієнтом зобов'язання, передбаченого п. 5.1 Договору, виконати боргові зобов'язання за Договором, а саме: сплатити комісію в розмірі 113 175,00 грн та пеню в розмірі 5 890,19 грн протягом 7 днів з моменту отримання вимоги, а також протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги сформувати грошове покриття в сумі 2 117 400,00 ЕUR (докази надіслання: копії опису вкладення у цінний лист від 28.07.2014 р. та фіскального чеку №3949 від 28.07.2014 р. знаходяться в матеріалах справи).

Проте відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення, зазначена обставина стала підставою дя звернення Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до ТОВ "ТІРА ТРЕЙД" з позовом про стягнення заборгованості.

Розглянувши матеріли справи колегія суддів зазначає наступне:

За умовами укладеного між сторонами договору, Банк зобов'язався за заявою Клієнта надати на користь Бенефеціара - "MAGUIN S.A.S", місцезнаходження 2 rue Pierre Semand, 02800 Charmes, France, непокритий безвідкличний документарний акредитив, а Клієнт - відшкодувати або надати банку відповідно до умов цього договору всі суми, сплачені або, що підлягають сплаті, за таким акредитивом, в тому числі якщо такі суми надані або сплачені Підтверджуючим банком, відшкодувати всі витрати банка, пов'язані з відкриттям акредитива, сплатити банку комісію та інші платежі, пов'язані з акредитивом, що передбачені цим договором (п. 1.1 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Договору).

Підтверджуючим/Виконуючим банком за акредитивом є CA CIB, Group Credit Agricole, Paris, France (п. 1.1 ст.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1.1-2.1.2 п. 2.1 ст. 2 Договору, сума акредитиву складає 2 382 400,00 (два мільйони триста вісімдесят дві тисячі чотириста) Євро. Строк дії акредитиву - відповідно до умов акредитиву, але не більше 9 (дев'яти) календарних місяців з дати відкриття акредитиву. В межах зазначеного строку дії акредитиву банк та/або підтверджуючий банк приймає документи проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом. Акредитив закривається в банку після виконання всіх платежів за акредитивом та передання клієнту документів, що є умовою здійснення платежів за акредитивом відповідно до умов акредитиву або після закінчення строку дії акредитиву (якщо акредитив невикористаний або анульований).

За акредитивом банк бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити платіж в межах суми акредитиву, за умови отримання банком та/або підтверджуючим банком в період строку дії акредитиву документів, проти яких здійснюватиметься платіж та встановлення їх належного представлення. Відповідно до умов акредитиву останній надається банком з відстроченням (розстроченням) платежу (п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 договору).

Також сторони договору визначили умови відкриття акредитиву. Зокрема, надання банку заяви про відкриття акредитиву, оформленої у задовольняючому банком вигляді, оригіналу та копії контракту (з підписами відповідальних осіб, засвідчених відбитком печатки), а також інших документів, що необхідні для відкриття акредитиву відповідно до чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України та/або внутрішніх положень банку (п.п.3.1.7 п. 3.1 ст. 3); сплата клієнтом плати за акредитив, якщо відповідно до умов цього договору остання сплачується до відкриття акредитиву за цим договором. Протягом 2 (двох) Робочих днів з дня прийняття банком заяви про відкриття акредитиву до виконання, банк надсилає повідомлення про відкриття акредитиву до іноземного банку або іншого банку/ів або безпосередньо бенефеціару (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитиву). Спосіб передачі повідомлення про відкриття акредитиву визначається клієнтом в заяві про відкриття акредитиву (п. 4.2 ст. 4).

Пунктом 1.1 ст. 1 Договору визначено, що контрактом є укладений між клієнтом та бенефеціаром контракт від 20.12.2012 р. №47887, з усіма змінами та доповненнями до нього, що передбачає відкриття акредитиву. Плата за акредитив означає комісії та інші платежі, які клієнт зобов'язаний сплатити банку за цим договором у зв'язку із відкриттям та обслуговуванням акредитиву.

Положеннями ст. 6 договору сторони встановили порядок платежу за акредитивом. Зокрема, платіж за акредитивом, що набрав чинності, здійснюється в розмірі не більше суми акредитиву, за умови отримання банком та/або підтверджуючим банком в межах строку дії акредитиву документів, проти яких здійснюватиметься платіж та встановлення їх належного представлення. Обов'язки банку за акредитивом обмежуються сплатою суми акредитиву.

Банк та/або підтверджуючий банк здійснює платіж за акредитивом в разі відсутності розбіжностей в документах, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом. У випадку виявлення банком та/або підтверджуючим банком розбіжностей в документах, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, здійснення платежу за акредитивом може бути лише у випадку отримання згоди клієнта на відповідний платіж.

Документи, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, повинні бути надані в банк та/або підтверджуючий банк в письмовій формі або в іншій формі зазначеній в умовах акредитиву.

Після одержання документів бенефеціара, проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, та встановлення їх належного представлення, банк негайно, але не пізніше наступного робочого дня, повідомляє клієнта про це.

Клієнт може направити банку грошові кошти (грошове покриття) для здійснення банком платежу за акредитивом в розмірі, зазначеному у відповідному повідомленні банку, до закінчення строку, в який платіж за акредитивом повинен бути здійснений, у разі якщо грошові кошти Клієнтом та/або третьою особою не були надані раніше.

Відповідно до умов акредитиву клієнт зобов'язаний здійснити/здійснювати платежі по акредитиву кожні півроку 9-ма рівними частинами протягом 58 місяців з дати відкриття акредитиву. Перший платіж повинен бути здійснений не пізніше ніж через 12 місяців від дати відвантаження обладнання за Контрактом, що відповідає даті міжнародної товаротранспортної накладної (CMR). Графік здійснення платежів по акредитиву конкретизується та визначається в Заяві про відкриття акредитиву, відповідно до п. 4.1 цього договору, та у тексті SWIFT повідомлення банку про відкриття акредитиву.

Акредитив виконується шляхом здійснення підтверджуючим банком платежу по пред'явленню підтверджуючому банку документів, зазначених у акредитиві та встановлення їх належного представлення. Допускається здійснення підтверджуючим банком платежу за акредитивом до отримання необхідної суми грошових коштів від банку у зв'язку із чим клієнт зобов'язується сплатити додаткову плату відповідно до умов цього договору та відшкодувати банку всі інші витрати банку, пов'язані з наданням акредитива та таким платежем підтверджуючого банку до отримання необхідної суми грошових коштів від банку. Банк відшкодовує підтверджуючому банку платіж, здійснений останнім за акредитивом, в день настання строку платежу за акредитивом. банк здійснює платіж за акредитивом, якщо кошти від клієнта не надійшли у вказаний в повідомленні строк, за рахунок кредиту наданого клієнту банком відповідно до умов цього договору, про що банк повідомляє Клієнта. Клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за кредит та повернути кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Банк повідомляє клієнта про здійснення платежу за акредитивом на користь бенефеціара.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Договору, до здійснення платежу за акредитивом, клієнт має право надати банку грошові кошти для грошового забезпечення акредитиву (для формування грошового Покриття). Платіж за акредитивом, строк якого настав, здійснюється за рахунок грошових коштів, що надані Клієнтом, а у випадку їх недостатності за рахунок кредиту.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Договору, кредит надається клієнту (відповідачу) в день здійснення платежу за акредитивом, у сумі платежу по акредитиву відповідно до умов акредитиву, у випадку, якщо у встановлений строк банку не було надано грошове покриття. У випадку здійснення декількох платежів по акредитиву в межах суми акредитиву, кожен наступний платіж по акредитиву збільшує суму заборгованості клієнта за кредитом.

Кредит надається траншами відповідно до наступного графіку: кожні півроку 9-ма рівними частинами на протязі 58 місяців, починаючи з 12-го місяця з дати відвантаження обладнання за контрактом, що відповідає даті міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR).

Згідно з п. п. 8.3, 8.4 ст. 8 Договору, валютою кредиту за цим договором є Євро. Цільове призначення кредиту - відшкодування здійсненого банком платежу по акредитиву.

Відповідно до п. п. 8.5.1 п. 8.1 ст. 8 Договору, за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 9-ти % річних із розрахунку 360 днів на рік.

П.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Договору визначено, що за умови належного виконання клієнтом взятих на себе зобов'язань за цим договором, а також виконання усіх передбачених цим договором умов, банк зобов'язаний надати акредитив на користь бенефеціара в порядку і на умовах, обумовлених цим договором.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором в повному обсязі; при цьому боргові зобов'язання клієнта перед банком, а також права банка стосовно цих боргових зобов'язань (у томі числі право на договірне списання коштів клієнта) за цим договором, а також угоди про забезпечення залишаються чинними до моменту повного виконання боргових зобов'язань за цим договором.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до ст. 1093 ЦК України, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара. У разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Статтею 1095 ЦК України встановлено, що безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може підтвердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання провести платіж відповідно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку.

Відповідно до ст. 1096 ЦК України, для виконання акредитива одержувач грошових коштів подає до виконуючого банку документи, які передбачені умовами акредитива, що підтверджують виконання всіх умов акредитива.

Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року N 514, встановлено загальні правила Національного банку України щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів (далі - акредитив), що здійснюють уповноважені банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб - нерезидентів (далі - особи) під час їх розрахунків за договорами з нерезидентами, оформленими відповідно до вимог законодавства України (далі - договір) та/або для власних потреб (п. 1.1. Положення).

Відповідно до п. 1.2. Положення, під час здійснення розрахунків за договорами в іноземній та національній валюті можна використовувати всі акредитиви, що передбачені діючими Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, розробленими Міжнародною торговельною палатою, або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою (далі - УПДА або інші міжнародні документи, затверджені МТП), з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, і не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. 2 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів, в редакції 2007 року, розроблених Міжнародною торговою палатою, акредитив означає угоду, зобов'язання, як би воно не було названо чи позначено, яке є безвідкличним і являє собою тверде зобов'язання банка-емітента здійснити виплату в строк належного представлення.

Статтею 1088 ЦК України визначено, що при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Порядок здійснення безготівкових розрахунків регулюється цим Кодексом, законом та банківськими правилами.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Частиною 5 ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що платіжні інструменти мають бути оформлені належним чином і містити інформацію про їх емітента, платіжну систему, в якій вони використовуються, правові підстави здійснення розрахункової операції і, як правило, держателя платіжного інструмента та отримувача коштів, дату валютування, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення банком розрахункової операції, що цілком відповідають інструкціям власника рахунку або іншого передбаченого законодавством ініціатора розрахункової операції.

Згідно ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", документ на переказ може бути паперовим або електронним. Документи за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та інших документів, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, можуть бути паперовими та електронними. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, встановлених Національним банком України.

Згідно п. 18.1 ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом.

Також, відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року за №254, виписки по рахунку боржника, меморіальні ордери є також первинними документами банку - документами, які містять відомості про операцію та підтверджують її здійснення.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

ідповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами

За умовами ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2013 року на підставі договору про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. відповідач звернувся до позивача із заявою №0408008, відповідно до якої просив на його рахунок відкрити безвідкличний підтверджений документарний акредитив за системою S.W.I.F.T, на користь бенефеціара - MAGUIN S.A.S, місцезнаходження 2 rue Pierre Semand, 02800 Charmes, France, для оплати вартості обладнання для сушіння та гранулювання, барабанних бурякорізок та обладнання для обслуговування ножів згідно контракту №47887 від 20.12.2012 р. в сумі 2 382 400,00 Євро. Дата закінчення акредитиву - 20.10.2013 року.

Також, акредитивом встановлено, що виплата здійснюється проти таких документів: комерційний рахунок; сертифікат походження; упаковочний лист; сертифікат якості; автотранспортна накладна, типу CMR. Документи повинні бути представлені протягом 30 днів від дати видачі транспортного документа, CMR з підписом та печаткою, але в термін дії акредитиву.

При цьому, умовами акредитиву встановлено, що оплата проводиться частками за наступним графіком:

Ч 1-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2014 р.

Ч 2-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2014 р.

Ч 3-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2015 р.

Ч 4-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2015 р.

Ч 5-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2016 р.

Ч 6-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2016 р.

Ч 7-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.03.2017 р.

Ч 8-й платіж в сумі 265 000 євро 00 євроцентів, в строк до 01.09.2017 р.

Ч 9-й платіж в сумі 262 400 євро 00 євроцентів, в строк до 30.12.2017 р.

15 березня 2014 року банк направив бенефеціару та підтверджуючому банку SWIFT повідомлення про відкриття імпортного акредитиву №ІМР13010 на суму 2 382 400 євро 00 євроцентів (в матеріалах справи).

19 березня 2014 року банком було здійснено оприбуткування зазначеного акредитиву, що підтверджується належним чином засвідченою копією меморіального ордеру №36747 від 19.03.2013 р. на суму 2 382 400,00 Євро.

Повідомленням по системі S.W.I.F.T. підтверджено, що грошові кошти в сумі 2 382 400,00 Євро за відкритим Акредитивом були отримані кінцевим Бенефіціаром - MAGUIN S.A.S. 27.08.2013 р. (повідомлення виконуючого банку від 27.08.2013 р. знаходиться в матеріалах справи - а.с. 35 т. 1).

Наведеним підтверджується, що позивач свої зобов'язання за Договором про відкриття акредитиву №263 LC від 20.02.2013 р. виконав належним чином.

Натомість, як зазначає позивач відповідач належним чином свої обов'язки за договором не виконав, а саме щодо своєчасного внесення платежів (комісії за відкриття акредитиву), встановлену пп. 5.1.1 п. 5.1, п.п. 5.1.1.3 п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 договору, комісію в сумі 127 812,24 грн вніс з прострочкою платежу - 15.04.2014р. (кінцевий строк внесення - 13.04.2014 р.) та допустив прострочку сплати комісії в сумі 113 175 грн (кінцевий строк внесення - 13.07.2014 р.).

Таким чином, станом на 11.08.14 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 229 834,72 грн, з яких: 116 659,72 грн - заборгованість по сплаті нарахованої за період з 06.08.2014 р. по 04.09.2014 р. комісії та 113 175 грн - заборгованість по сплаті нарахованої за період з 07.07.2014 р. по 05.08.2014р. комісії (прострочена комісія).

Як зазначено вище місцевим господарським судом частково задоволено позовні вимоги у даній справі. Відтак, оцінивши правильність розрахунків заборгованості наданих позивачем, підставність нарахування боргу та обґрунтування його матеріалами справи, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Статтею 5 укладеного договору сторони встановили обов'язок відповідача за відкриття акредитиву сплачувати банку відповідну плату, зокрема, пп. 5.1.1, п.п. 5.1.1.3 п. 5.1 ст. 5 договору сторони передбачили, що за відкриття Акредитиву Клієнт зобов'язаний сплачувати Банку комісію за відкриття Акредитиву у розмірі 4% (чотири процентів) річних від несплаченої Суми Акредитиву (без ПДВ) на дату нарахування комісії за відкриття Акредитиву, але не менше еквіваленту 100,00 доларів США за кожні 30 (тридцять) календарних днів існування несплаченої суми Акредитиву.

Сума комісійної винагороди за надання Акредитиву, що підлягає сплаті нараховується в день надання Акредитиву (включаючи цей день) та через кожні 30 (тридцять) календарних днів за період 30 (тридцять) календарних днів існування несплаченої Суми Акредитиву. Сума комісії підлягає сплаті в день надання Акредитиву до його надання, а в подальшому протягом 5 календарних днів з дня нарахування авансом, але в будь-якому випадку до дати, в яку сума Акредитиву буде сплачена в повному обсязі.

При цьому, пп. 5.1.8 п. 5.1 ст. 5 Договору визначено, що, усі комісії передбачені цим Договором у зв'язку з відкриттям та обслуговуванням Акредитиву сплачуються Клієнтом у національній валюті за офіційним курсом Національного Банку України на дату платежу.

Частиною 2 ст. 524 ЦК України передбачено право сторін визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на умови укладеного договору та норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши правильність розрахунку, погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що нарахування комісії за відкриття Акредитиву, потрібно здійснювати виходячи із фактичної кількості днів у році 365, зважаючи на не застосування у даному випадку п.8.5.1.1., оскільки такий поширюється на нарахування процентів за користування кредитом,а не нарахування комісії.

Таким чином, за період з 14.03.2013 р. по 06.07.2014 р., зважаючи на дати внесення платежів, відповідач повинен був сплатити комісію за відкриття акредитиву в загальній сумі 1 446 784,57 грн. При цьому, як підтверджено матеріалами справи, відповідачем сплачено комісію в загальній сумі 1 478 279,17 грн. Відтак, за період з 14.03.2013 р. по 06.07.2014 р. переплата відповідача по комісії за відкриття акредитиву становить 31 494 грн 56 коп. Вказана обставина правомірно встановлена місцевим господарським судом та підтверджена матеріалами справи.

Стосовно посилання скаржника про безпідставність нараховання комісії за відкриття акредитиву з 06.08.14 по 05.09.14, оскільки відповідно до п.5.2 договору банк припиняє нарахування плати за акредитив з дати порушення судом провадження за заявою поданою банком про стягнення заборгованості, колегія суддів зазначає наступне:

Пунктом 5.2 ст. 5 Договору сторони передбачили, що банк припиняє нарахування плати за акредитив та/або плати за Кредит з моменту вчинення останнім будь-якої з дій по примусовому стягненню з клієнта заборгованості за цим договором, зокрема, з дати порушення судом провадження за заявою (позовом), поданою банком про стягнення заборгованості за цим Договором в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи провадження у справі № 921/887/14-г/8 за позовом Банку про стягнення з відповідача заборгованості, в т.ч. і достроково всієї суми кредиту (грошового покриття), згідно ухвали господарського суду Тернопільської області було порушено 21.08.2014 р.

При цьому, місцевим господарським судом вірно встановлено, що заявлена до стягнення сума комісії в розмірі 116 659,72 грн. розрахована Банком за період з 06.08.2014 р. по 04.09.2014 р. (а.с. 112 Т. 1).

Зважаючи на наведене, враховуючи умови договору стосовно терміну припинення нарахування плати за акредитив, в т.ч. і комісії за його відкриття, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що комісія за період з 21.08.2014 р. по 04.09.2014 р. позивачем нарахована безпідставно.

При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено правильність проведеного місцевим господарським судом перрахунку, та встановлено, що правомірним є нарахування комісії за період з 06.08.2014 р. по 20.08.2014 р. в розмірі 3 480,66 Євро, що у гривневому еквіваленті, становить 59 767,87 грн. Відтак, комісія за період з 21.08.2014 р. по 04.09.2014 р. в сумі 56 891,85 грн нарахована позивачем безпідставно, про що зроблено правильний висновок місцевим господарським судом, а заперечення скаржника з цього приводу є безпідставними.

Крім того, як зазначено вище, позивачем, окрім іншого, заявлено до стягнення 113 175 грн - заборгованість по сплаті нарахованої за період з 07.07.2014 р. по 05.08.2014р. комісії (прострочена комісія), перевіривши правильність перерахунків проведених місцевим господарським судом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову в цій частині.

Відтак, зважаючи на здійснені відповідачем часткові погашенням кредиту на загальну суму 265 000,00 Євро (248 406,00 Євро - 31.03.2014 та 16 594,00 Євро - 04.04.2014 р.) місцевим господарським судом правомірно задоволено позов на загальну суму 141 448,31 грн (113 175 + 59 767,87 - 31 494,56) та відмовлено в задоволенні позову на суму 88 386,41 грн (56 891,85+31 494,56).

Окрім іншого, судова колегія зазначає, що зважаючи на заперечення відповідача на обґрунтованість заявленого позивачем розрахунку боргу, місцевим господарським судом було призначено у справі судову фінансово-кредитну експертизу, проте у зв'язку з неоплатою відповідачем вартості експертизи, матеріали справи повернуто без виконання. Тому заперечення скаржника стосовно неправильності розрахунку поданого позивачем є необґрунтованим.

Щодо посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповідомленя відповідача про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом надіслано ухвалу про призначення справи до розгляду на адресу яка містилася у Єдиному Державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців станом на момент подання позову, а саме: 46400, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул..Текстильна,30. При цьому кореспонденція надіслана місцевим господарським судом на зазначену адресу повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Відтак, зважаючи на неявку уповноважених представників відповідача у судові засідання, місцевим господарським судом сформовано Спеціальний витяг з ЄДРЮО ФОП та встановлено, що станом на 03.06.2015 р. ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (відповідач у справі) змінив своє місцезнаходження та, відповідно, місцезнаходженням юридичної особи є: Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Маршала Говорова, буд. 7, 65058.

Згідно наданого Реєстраційною службою Тернопільського міського управління юстиції на запит суду за №870/15 від 08.06.2015 р. витягу з ЄДРЮО ФОП за №20686679 від 09.06.2015 р., державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - ТзОВ "ТІРА ТРЕЙД" (зміна місцезнаходження, зміна складу або інформації про засновників) здійснена реєстраційною службою 20.05.2015 р.

Надалі кореспонденція направлялася судом на адресу відповідача: вул. Маршала Говорова, буд. 7, м. Одеса, 65058, надіслана кореспонденція повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «За зазначеною адресою не зареєстрований». Окрім того, про відкладення розгляду справи на 12:00 год. 17.06.2015 р. відповідача було повідомлено телеграмою.

Окрім того, судом апеляційної інстанції також сформовано Спеціальний витяг з ЄДРЮО ФОП та встановлено, що станом на 03.02.16 місцем реєстрації відповідача є : Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Перемоги,63, оф.225. Разом з цим, повідомлення про вручення кореспонденції надісланої судом апеляційної інстанції на встановлену адресу не повернуто відділенням зв'язку.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім цього, відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами і доповненнями) у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, а місцевим господарським судом вжито всіх заходів для належного повідомлення сторони про час та місце розгляд у справи.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами у справі обставини на які він посилається в апеляційній скарзі, а відтак вони не спростовують правомірної позиції суду першої інстанції.

Зважаючи на все вищенаведене, рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.15 у справі №921/887/14-г/8 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України, зважаючи на відстрочення скаржнику, за його клопотанням, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.01.16 судового збору в розмірі 75 388, 00 грн., неоплату відповідачем відстроченої суми в процесі розгляду справи, вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.06.15 у справі №921/887/14-г/8 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіра Трейд" - без задоволення.

2. Стягнути з ТОВ «Тіра Трейд» (69035, Запорізька область, м.Запоріжжя,Орджонікідзевський район,вул. Перемоги,63, оф.225, код ЄДРПОУ 38248152) в в доход Спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області ,УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 75 388,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.02.16

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Юрченко Я.О.