Рішення № 55907544, 15.02.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа № 918/907/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Рівненської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_1,

про визнання недійсним договору оренди землі

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 08-2737 від 31.12.2015 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 07 від 21.01.2016 р.;

від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність № 88 від 28.01.2014 р.

Відповідно до ч.7 ст.811 ГПК України при розгляді судової справи здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу програмно-апаратного комплексу Діловодство суду.

Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер d8074-559с2.

В судовому засіданні 15 лютого 2016 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рівненська міська рада (далі позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (далі ТОВ "Планета-Друк", відповідач) про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 1517/13097/12 було визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208 "Про затвердження проекту та передачу в оренду земельної ділянки по вул. Будівельників, 6", на виконання якого між сторонами було укладено спірний договір оренди землі від 27 грудня 2011 року № 561010004000274. Крім того, на земельній ділянці, переданій ТОВ "Планета-Друк" в оренду на підставі даної угоди, знаходяться обєкти нерухомого майна, які перебувають у власності ОСОБА_1. За таких обставин вищенаведений договір оренди землі, на думку позивача, є таким, що суперечить нормативним законодавчим приписам, у звязку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2015 року позовну заяву № 08-1522 від 30.07.2015р. прийнято до розгляду суддею Бережнюк В.В. та порушено провадження у справі № 918/907/15, розгляд якої призначено на 31 серпня 2015 року.

14 серпня 2015 року від ОСОБА_1 на адресу суду надійшли письмові пояснення по суті позову від 14.08.2015р. (а.с.26-27), в яких останній підтримав позовні вимоги Рівненської міської ради у повному обсязі.

Ухвалою суду від 31 серпня 2015 року суддя Бережнюк В.В. заявила самовідвід у даній справі, у звязку з чим дану справу передано для вирішення питання щодо здійснення автоматичного розподілу та визначення іншого складу суду для її розгляду.

У звязку з наведеними обставинами ухвалою суду від 31 серпня 2015 року розгляд цієї справи відкладено на 22 вересня 2015 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області № 01-04/49/2015 від 01.09.2015 року у зв'язку із задоволенням ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.08.2015р. заяви про самовідвід судді Бережнюк В.В. та відповідно до пунктів 2.3.49-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/907/15, за результатами якого дану справу передано для розгляду по суті судді Політиці Н.А.

Ухвалою суду від 01 вересня 2015 року справу № 918/907/15 прийнято до провадження судді Політики Н.А. та призначено до слухання в судовому засіданні на 14 вересня 2015 року.

У судовому засіданні 14 вересня 2015 року було оголошено перерву до 22 вересня 2015 року.

Ухвалою суду від 22 вересня 2015 року на підставі клопотання відповідача зупинено провадження по справі №918/907/15 до вирішення пов'язаної з нею справи № 1715/13097/12. Даною ухвалою сторін було зобов'язано повідомити суд про результати розгляду справи № 1715/13097/12.

04 січня 2016 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі та додано копію ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 року по справі №1715/13097/12.

У звязку з наведеними обставинами ухвалою суду від 06 січня 2016 року провадження у справі № 918/907/15 було поновлено та призначено її до слухання у судовому засіданні на 25 січня 2016 року.

25 січня 2016 року від ТОВ "Планета-Друк" на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від 25.01.2016р. № 10 (а.с.76-78), в якому відповідач заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що на спірній земельній ділянці відсутні обєкти нерухомості, які належать ОСОБА_1. Крім того, позивачем, на думку ТОВ "Планета-Друк", не було наведено конкретних правових підстав для визнання недійним оспорюваного правочину. Відтак, задоволення позовних вимог Рівненської міської ради призведе до порушення прав та інтересів відповідача щодо користування та обслуговування належних йому обєктів, які знаходяться на спірній земельній ділянці.

Крім того, 25 січня 2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ "Планета-Друк" від 25 січня 2016 року № 11 (а.с. 101-102), відповідно до якого відповідач просив суд призначити земельно-технічну експертизу спірної земельної ділянки з метою визначення фактичного місця розташування протирадіаційного сховища ІТМ-2 (у тому числі входів та виходів) відносно меж орендованої відповідачем земельної ділянки за спірним договором, а також визначення розмірів та конфігурації земельної ділянки, необхідної для експлуатації і обслуговування належних відповідачу будівель та споруд, а також розчинно-бетонного вузла.

У той же час посилання ТОВ "Планета-Друк" на необхідність призначення у даній справі судової експертизи оцінюється судом критично з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Згідно з частиною 1 статті 41 ГПК України експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

У той же час зі змісту даних законодавчих приписів вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Аналогічна правова позиція відображена у пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".

Посилання відповідача про необхідність призначення судової експертизи з метою визначення фактичного місця розташування протирадіаційного сховища ІТМ-2 (у тому числі входів та виходів) відносно меж орендованої ним земельної ділянки за оспорюваним правочином, а також визначення розмірів та конфігурації земельної ділянки, необхідної для експлуатації і обслуговування, зокрема, розчинно-бетонного вузла не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).

У той же час у відзиві на позовну заяву від 25.01.2016р. № 10 самим відповідачем було зазначено, що вищенаведене протирадіаційне сховище ІТМ-2 не належить ОСОБА_1 на праві власності. Крім того, у даному відзиві також було зазначено, що вищезазначений розчинно-бетонний вузол на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк". Слід також зазначити, що на підтвердження вказаних обставин відповідачем були надані суду відповідні докази, які, на його думку, підтверджують наведені обставини.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вирішення даного питання лежить у площині застосування норм чинного законодавства при оцінці правової природи та субєктного складу власників вищезазначеного майна, належить до компетенції суду та не потребує використання спеціальних знань.

Водночас вирішення експертом запропонованого відповідачем питання щодо визначення розміру та конфігурації земельної ділянки, необхідної для експлуатації і обслуговування належних останньому будівель та споруд, які на ній знаходяться, не стосується суті даного спору та не може безпосередньо вплинути на результат її розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення у даній справі судової експертизи.

Ухвалою суду від 25 січня 2016 року розгляд справи було відкладено на 8 лютого 2016 року.

Ухвалою суду від 8 лютого 2016 року до участі в розгляді справи в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_1.

У судовому засіданні 8 лютого 2016 року представник відповідача заявив усне клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.

Водночас для налаштування системи звукозапису у судовому засіданні 8 лютого 2016 року оголошувалася перерва до 15 лютого 2016 року.

15 лютого 2016 року через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ "Планета-Друк" від 15 лютого 2016 року № 23 (а.с.115), в якому відповідач просить витребувати у ОСОБА_1 оригінали правовстановлюючих документів на протирадіаційне сховище ІТМ-2 та розчинно-бетонний вузол, а також підтвердження знаходження даних будівель на орендованій ТОВ "Планета-друк" земельній ділянці. У задоволенні даного клопотання судом відмовлено, з огляду на те що предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору оренди землі, а не визнання права власності на майно.

Крім того, через канцелярію суду надійшло клопотання ТОВ "Планета-Друк" від 15 лютого 2016 року № 24 (а.с.116-117), в якому відповідач просить провести огляд та дослідити речові докази, а саме земельну ділянку по вул.Будівельників, 6 в м.Рівне та протирадіаційного сховища ІТМ-2 у місці їх знаходження.

Відповідно до частини 1 ст. 39 ГПК України господарський суд може провести огляд та дослідження письмових і речових доказів у місці їх знаходження в разі складності подання цих доказів.

Суд, заслухавши думки учасників процесу, не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання про проведення огляду земельної ділянки та протирадіаційного сховища ІТМ-2, оскільки речові докази, огляд та дослідження яких просить провести відповідач, не є належними і допустимими у даній справі предметом розгляду якої є визнання недійсним договору оренди землі, а протирадіаційне сховища ІТМ-2 не може виступати доказом у справі.

У судовому засіданні 15 лютого 2016 року уповноважений представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив визнати недійсним договір оренди землі від 27 грудня 2011 року № 561010004000274.

Представник третьої особи у даному судовому засіданні підтримав позовні вимоги Рівненської міської ради у повному обсязі з підстав, наведених у письмових поясненнях по суті позову від 14.08.2015р.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 25.01.2016р. № 10.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208 (а.с.9) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Будівельників, 6 Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" в оренду на пятдесят років земельну ділянку площею 5975 м2 для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівлі складу сировини і ремонтно-будівельного цеху під цехи з виробництва поліграфічної продукції та упаковки).

Крім того, даним актом цього органу місцевого самоврядування вищезазначену земельну ділянку було вирішено передати в оренду відповідачу строком на пятдесят років.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

За статтею 1 Закону України "Про оренду землі" (далі Закон) оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На виконання вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування 27 грудня 2011 року між Рівненською міською радою та ТОВ "Планета-Друк" було укладено відповідний договір оренди землі № 561010004000274, за умовами якого Рівненська міська рада для розміщення та експлуатації основних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для реконструкції будівлі складу сировини та ремонтно-будівельного цеху під цехи з виробництва поліграфічної продукції та упаковки) строком на пятдесят років передала ТОВ "Планета-Друк" у платне користування земельну ділянку площею 5975 м2, яка знаходиться у місті Рівному по вулиці Будівельників, 6 (а.с. 10-11).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками цих юридичних осіб, а також зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 січня 2012 року за № 561010004000274.

За пунктом 2 цієї угоди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5975 м2 за рахунок земель житлової та громадської забудови. Кадастровий номер: 5610100000:01:009:0070.

На земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна (пункт 3 вищенаведеного правочину).

Згідно з пунктом 4 цього договору в оренду передається земельна ділянка.

Відповідно до пункту 5 вказаної угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 712 383 грн. 43 коп. витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 04-09/91, виконаний управлінням Держземагентства у місті Рівному станом на 21 грудня 2011 року.

За змістом пункту 6 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Інші особливості обєкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні (пункт 7 наведеної угоди).

Відповідно до пункту 9 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю плату виключно у грошовій формі. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 51 371 грн. 50 коп., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку № 04-09/91-1 виконаний управлінням Держкомзему у місті Рівному станом на 22 вересня 2011 року.

Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з моменту прийняття Рівненською міською радою рішення про надання земельної ділянки в оренду (рішення Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208).

За змістом пункту 26 договору на орендованій земельній ділянці встановлено обмеження (обтяження) на використання земельної ділянки площею 3075 м2.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 41 вказаного правочину).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов даного договору 30 січня 2012 року між сторонами цієї угоди був підписаний відповідний акт прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 5975 м2, яка знаходиться у місті Рівному по вулиці Будівельників, 6 (а.с. 13). Також між орендодавцем та орендарем був підписаний акт про передачу межових знаків границі спірної земельної ділянки під охорону і зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк".

Відповідно до частини 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 1715/13097/12 (а.с. 14-17) за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк", про визнання протиправним та скасування рішення Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208 "Про затвердження проекту та передачу в оренду земельної ділянки на вул. Будівельників, 6", залишеним без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 грудня 2014 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а вказане рішення Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208 було визнано протиправним та скасовано.

Слід також зазначити, що ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року у справі № 1715/13097/12 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього суду від 29 липня 2014 року у даній справі було відмовлено. Відтак, постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі № 1715/13097/12 на час розгляду даної справи набрала законної сили, у встановленому законом порядку скасована не була.

Вказаним судовим рішенням було встановлено, що на спірній земельній ділянці, що перебуває в оренді ТОВ "Планета-Друк", знаходяться об'єкти нерухомості будівлі протирадіаційного сховища (ІТМ-2) та розчинно-бетонного вузла, які належать на праві власності ОСОБА_1. Той факт, що вищезазначена будівля, зокрема, розчинно-бетонного вузла, є обєктом нерухомості, також підтверджується і рішенням Рівненського міського суду від 13 грудня 2012 року, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 жовтня 2013 року.

Крім того, адміністративний суд апеляційної інстанції у вказаному рішенні також дійшов висновку про те, що в результаті прийняття Рівненською міською радою рішення від 22 вересня 2011 року № 1208 ОСОБА_1, як належний та дійсний власник цих обєктів нерухомості, був позбавлений можливості користуватися будівлею посту № 3 та протирадіаційним сховищем (ІТМ-2). Так, дана особа на час прийняття оспорюваного рішення Рівненської міської ради була фактично позбавлена доступу до цих об'єктів, оскільки прохід до них можливий лише через земельну ділянку, передану в оренду ТОВ "Планета-Друк".

Вищевказані обставини були підставою для задоволення вимог ОСОБА_1 до Рівненської міської ради та визнання протиправним і скасування рішення цього органу місцевого самоврядування від 22 вересня 2011 року № 1208 "Про затвердження проекту та передачу в оренду земельної ділянки на вул. Будівельників, 6".

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження міських рад у галузі земельних відносин на території міст, пунктом "а" якої передбачено розпорядження землями територіальних громад.

Підпункт 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає виключну компетенцію міських рад у вирішенні відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дана норма закону є одним із засобів забезпечення провідної ролі міських рад як органів міського самоврядування, які покликані представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Виключна компетенція місцевих рад означає, що ніякі інші органи чи посадові особи не мають права приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції рад.

Згідно з частини 1 статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 120 вищенаведеного кодексу передбачено, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно висновків, викладених в Методичних рекомендаціях стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14 квітня 2009 року № 660/5, ознаками нерухомої речі є її розташування на земельній ділянці та нерозривна пов'язаність з землею (тобто вона не може існувати без землі), а також неможливість переміщення зазначеного об'єкта без його знецінення та зміни його призначення.

Зі змісту вищенаведених нормативних приписів вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться безпосередньо під окремою будівлею, не може бути передана особі, яка не є власником цієї будівлі, а також не може бути передана для обслуговування інших будівель, оскільки нерухоме майно нерозривно пов'язане з землею. Передавши земельну ділянку в користування іншій особі, аніж власнику нерухомого майна, що знаходиться на цій земельній ділянці, порушуються права власника нерухомої речі.

Основоположними нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, які покладені в основу практики Європейського суду з прав людини, є принцип справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Так, Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно з частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Мелахер та інші проти Австрії" від 19 грудня 1998 року, "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року, "Прессос Компанія ОСОБА_5А." та інші проти Бельгії" від 28 жовтня 1995 року, "ОСОБА_6 Девелопмент Лтд." та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року. визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування", "законні сподівання" особи.

Концепція "майна" в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак, і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25 березня 1999 року, заява № 311107/96, пункт 54).

Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 1 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Правова позиція щодо необхідності визначення справедливої рівноваги між інтересами суспільства і конкретної особи також викладена у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року № 6-92цс13.

Слід зазначити, що у звязку з необхідністю задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо користування спірною земельною ділянкою територіальної громади міста Рівного, у листопаді 2014 року Рівненська міська рада зверталася до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" про розірвання спірного договору оренди землі від 27 грудня 2011 року № 561010004000274.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 20 січня 2015 року у справі № 918/1649/14, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 квітня 2015 року, вимоги Рівненської міської ради задоволено, а спірний договір оренди розірвано.

У той же час постановою Вищого господарського суду України від 1 липня 2015 року вищезазначені судові рішення скасовано, а в задоволенні позову Рівненської міської ради про розірвання вищенаведеного договору оренди відмовлено. В обґрунтування даного рішення господарський суд касаційної інстанції посилався на неправильно обраний позивачем спосіб захисту його права.

Так, у даній постанові було зазначено, що встановлення факту передачі в оренду земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить іншій особі на праві власності, є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідним обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Положення аналогічного змісту міститься у статті 120 Земельного кодексу України, за яким до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

За таких обставин, зважаючи на встановлений судом факт передачі позивачем ТОВ "Планета-Друк" в оренду спірної земельної ділянки, на якій знаходиться майно (нерухомість), що належить третій особі ОСОБА_1, зокрема, будівля розчинно-бетонного вузла, суд дійшов висновку про те, зміст укладеного між сторонами 27 грудня 2011 року договору оренди землі № 561010004000274 суперечить вимогам вищезазначених норм Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Слід також зазначити, що відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або результатами аукціону.

З вищенаведених нормативних приписів вбачається, що право користування земельною ділянкою виникає на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування та укладеного відповідно до нього договору оренди землі.

Відтак, при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди слід з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Зважаючи на все вищевикладене, а також враховуючи те, що рішення Рівненської міської ради від 22 вересня 2011 року № 1208 "Про затвердження проекту та передачу в оренду земельної ділянки на вул. Будівельників, 6" у встановленому законом порядку було визнано судом протиправним та скасовано, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору оренди землі від 27 грудня 2011 року № 561010004000274.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" у відзиві на позовну заяву від 25 січня 2016 року № 10 на наявність у нього права власності на спірну будівлю розчинно-бетонного вузла, не беруться судом до уваги, оскільки, як було зазначено вище, дане майно є обєктом нерухомості, а відтак право власності на такий обєкт підлягає обовязковій державній реєстрації. Проте доказів проведення відповідачем такої державної реєстрації ТОВ "Планета-Друк" надано не було.

Крім того, посилання відповідача про наявність на спірній земельній ділянці належного йому майна не свідчить про необґрунтованість вимог Рівненської міської ради та законність спірного договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами частини 2 статті 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" не довело суду належними і допустимими доказами тих обставин, на які воно посилалося як на підставу своїх заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість його посилань.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Рівненської міської ради до ТОВ "Планета-Друк" про визнання недійсним договору оренди землі, є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № 561010004000274, укладений 27 грудня 2011 року між Рівненською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк", зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Рівному, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 січня 2012 року за № 561010004000274.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета-Друк" (33016, місто Рівне, вулиця Будівельників, будинок 6, ідентифікаційний код: 32354597) на користь Рівненської міської ради (33028, місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 12 А, ідентифікаційний код: 34847334) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 17.02.2016 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 4 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А);

3 - відповідачу рекомендованим (33016, м. Рівне, вул. Будівельників, 6);

4-- третій особі рекомендованим (33016, м. Рівне, вул. Фабрична, 12).