Рішення № 55907077, 15.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2016Справа №914/3907/15

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003"

про розірвання договору № 31/09 від 30.09.2009 купівлі - продажу цілісного майнового

комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс"

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дудко В.С. - директор

Тетеря О.К. за довіреністю № 7 від 25.01.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.11.2015 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області (позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003" (відповідач) про розірвання Договору № 31/09 від 30.09.2009 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" за адресою Бродівський район, смт. Підкамінь, вул. Січових Стрільців, буд. 15 е при викупі (далі - Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу), укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003".

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов п. 5.2 Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу щодо державної реєстрації автомобіля DAIMLER-BENZ 508D в органах ДАІ, а також з огляду на відчуження відповідачем автомобіля DAIMLER-BENZ 508D без погодження із продавцем (позивачем) та не забезпечення переходу до нового власника всіх зобов'язань, що не виконані покупцем (відповідачем) на момент такого відчуження. За наведених обставин позивач просить суд розірвати Договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2015 (суддя Щигельська О.І.) прийнято до розгляду вищезазначену позовну заяву, порушено провадження у справі № 914/3907/15 та призначено розгляд справи; враховуючи клопотання позивача, зважаючи на його майновий стан, надано відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2015 на підставі ч. 1 ст. 15, ст.ст. 17, 86 Господарського процесуального кодексу України справу № 914/3907/15 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

07.12.2015 матеріали справи № 914/3907/15 Господарського суду Львівської області надійшли до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2015 справу № 914/3907/15 Господарського суду Львівської області передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2015 справу № 917/3907/15 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 22.12.2015 о 14:40 год.

21.12.2015 через відділ діловодства від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю представника.

В судове засідання, призначене на 22.12.2015, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 22.12.2015, представник відповідача не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 21.12.2015 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні, призначеному на 22.12.2015, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 21.12.2015 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 відкладено розгляд справи на 25.01.2016 о 16:00 год.

24.12.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

22.01.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судове засідання, призначене на 25.01.2016, представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні 25.01.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 25.01.2016 представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 22.01.2016 через відділ діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 25.01.2016, подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2016 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 15.02.2016 об 11:10 год.

15.02.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли доповнення до відзиву.

В судове засідання, призначене на 15.02.2016, з'явилися представники відповідача.

Представник позивача в судове засідання 15.02.2016 не з'явився, водночас, про час та місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином, з огляду на присутність його представника в судовому засідання 25.01.2016, в якому суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.02.2016 об 11:10 год., що підтверджується протоколом судового засідання від 25.01.2016. Крім того, в матеріалах справи наявна розписка представників сторін про те, що вони повідомлені про відкладення розгляду справи на 15.02.2016 об 11:10 год.

Як зазначено в абз. 1, 2 п.п. 3.9.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

При цьому судом встановлено, що після судового засідання 25.01.2016, в якому був присутній представник позивача, позивач не подавав та не надсилав до суду клопотань (заяв) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач підтримує позовні вимоги в редакції позовної заяви № 14-11-07216 від 04.11.2015.

Відповідно до абз. 1 підпункту 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 15.02.2016 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.02.2016 без участі представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Представники відповідача в судовому засіданні 15.02.2016 проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві, поданому 22.01.2016 через відділ діловодства суду, та у доповненнях до відзиву, поданих 15.02.2016 через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.02.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003" (покупець, відповідач) було укладено Договір № 31/09 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" за адресою Бродівський район, смт. Підкамінь, вул. Січових Стрільців, буд. 15 е при викупі (далі - Договір). До складу цілісного майнового комплексу (далі - Об'єкт приватизації) згідно з п. 1.1 Договору входить:

нерухоме майно, а саме: автозаправна станція, позначена в технічній документації літерою "А-1", загальною площею 49,8 кв.м, станція технічного обслуговування, позначена в технічній документації літерою "Б-1", загальною площею 1032,2 кв.м та торговий центр, позначений літерою в технічній документації літерою "В-1", загальною площею 399,8 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, смт. Підкамінь, вулиця Січових Стрільців, 15е (п'ятнадцять "е") та належить Державному підприємству "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01 березня 2005 року Бродівською районною державною адміністрацією Львівської області на підставі розпорядження голови Бродівської райдержадміністрації № 397 від 30 грудня 2004 року, зареєстрованого у Золочівському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 01 березня 2005 року за номером запису 21 в книзі 63 за реєстраційним номером 10020141;

автомобіль DAIMLER-BENZ 508D, реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Виробничо-торгівельні "Підкаміньсервіс" та належить йому на підставі дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, виданого Бродівське ВРЕВ ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області 29 вересня 2009 року (автомобіль знятий з обліку для продажу в межах України 29 вересня 2009 року з видачею транзитних номерних знаків НОМЕР_3).

Відповідно до п. 1.2 Договору право власності на Об'єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати вартості придбаного Об'єкта приватизації. Відповідно до ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" автомобіль, що входить до складу Об'єкта приватизації, підлягає реєстрації у відповідних органах у встановлені законодавством строки.

Згідно п. 2.1 Договору покупець зобов'язаний внести 369594,96 грн. (в тому числі ПДВ) за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Відповідно до умов Договору відповідачем сплачено вартість придбаного об'єкта у розмірі 369594,96 грн. (платіжне доручення № 62 від 27.10.2009).

Згідно п. 3.2 Договору передача Об'єкта приватизації продавцем і прийняття Об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами.

На виконання умов Договору, продавець передав, а покупець - прийняв у власність усі активи та пасиви цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" (відповідно до зведеного акта інвентаризації, затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській Області від 19.05.2009 № 00430), ціна продажу якого становила 369594,96 грн. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується Актом № 1241 приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" за адресою: Бродівський район, смт. Підкамінь, вулиця Січових Стрільців, 15е від 29.10.2009.

Пунктом 5.1 Договору визначено такі обов'язки покупця:

- у встановлений цим Договором термін сплатити ціну продажу Об'єкта приватизації;

- у встановлений цим Договором термін прийняти Об'єкта приватизації;

- покупець за власний рахунок зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи щодо вилучення приватизованого об'єкту з державного реєстру підприємств України, в тому числі анулювання печаток і штампів;

- виконувати умови продажу:

- відновлення діяльності підприємства;

- збереження спеціалізації підприємства (надання послуг населенню, зокрема, послуг громадського харчування), збільшення об'єму послуг;

- збільшення кількості робочих місць до 6-ти за період з 2010 по 2012 роки;

- покупець зобов'язаний надавати продавцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов цього договору;

- при зміні власника на об'єкт приватизації покупець повинен покласти всі зобов'язання за даним договором на нового власника.

Також, згідно п. 5.2 Договору, покупець зобов'язаний здійснити державну реєстрацію автомобіля в органах ДАІ.

Крім того, пунктом 5.4 Договору визначено, що подальше відчуження та передача в заставу покупцем Об'єкта приватизації в період чинності умов цього Договору здійснюються за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим Договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції, чинній на момент укладення Договору) термін дії включених до договору купівлі-продажу об'єкта приватизації зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Відповідно до частини 8 статті 23 Закону України ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.08.1998 № 1649 (далі - Порядок), результати перевірок оформлюються актами перевірок, форми яких затверджено наказом Фонду державного майна України від 15.08.1997 № 885 "Про затвердження типових актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.1997 за № 394/2198.

Як встановлено пунктом 5.1 вказаного Порядку, зняття з контролю кожного конкретного договору здійснюється у разі:

повного виконання його умов (незалежно від термінів їх виконання, визначених договором), що підтверджено актом підсумкової перевірки;

отримання рішення суду про розірвання договору (або визнання його недійсним) та повернення об'єкта у державну власність (після виконання рішення суду);

отримання рішення суду про те, що зобов'язання покупця, визначені договором, слід вважати виконаними.

12.12.2014 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області було проведено поточну перевірку виконання умов Договору, про що було складено Акт від 12.12.2014 поточної перевірки виконання умов Договору купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" від 30.09.2009 № 31/09 (далі - Акт поточної перевірки від 12.12.2014).

У пунктах 3.1, 3.2, 3.3, 3.6 розділу 3 "Стан виконання умов договору купівлі-продажу" Акту поточної перевірки від 12.12.2014 позивач підтвердив виконання відповідачем умов Договору, а саме:

- сплата за цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" грошовими коштами:

згідно з Договором: 369594,96 грн.

фактично: сплачено 369594,96 грн.;

- збереження робочих місць: кількість робочих місць

до приватизації: 2 робочих місця.

на час поточної перевірки: 7 робочих місць згідно штатного розпису (п. 3.2 розділу 3 наведеного акту);

- збереження (збільшення) обсягів виробництва продукції (товарообігу, надання послуг) (в порівняльних цінах) (тис. грн.):

до приватизації - обсягів не було, підприємство не працювало.

за договором - відновлення діяльності підприємства; збереження спеціалізації підприємства (надання послуг населенню, зокрема, послуг громадського харчування), збільшення об'єму послуг.

на час поточної перевірки: надаються послуги в сфері громадського харчування (весілля, бенкети), будівля станції технічного обслуговування та автозаправна станція використовується як складське та допоміжне приміщення (для власних потреб);

- виконання інших умов (у тому числі згідно з бізнес-планом)

за договором:

- у встановлений договором термін прийняти об'єкт приватизації.

фактично: виконано.

- покупець за власний рахунок зобов'язаний здійснити всі необхідні заходи щодо вилучення приватизованого об'єкта з державного реєстру підприємств України, в тому числі анулювання печаток і штампів.

фактично: виконано.

- здійснити реєстрацію нерухомого майна, що входить до складу об'єкта приватизації в бюро технічної інвентаризації.

фактично: виконано.

- здійснити державну реєстрацію автомобіля в органах ДАІ.

фактично: не виконано.

- подальше відчуження та передача в заставу покупцем Об'єкта приватизації в період чинності умов цього Договору здійснюється за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим Договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України.

фактично: виконано.

При цьому лише стосовно здійснення державної реєстрації автомобіля в органах ДАІ, позивач у п. 3.6 розділу 3 "Стан виконання умов договору купівлі-продажу" Акту поточної перевірки від 12.12.2014 зазначив про фактичне не виконання умов Договору.

У пункті 1 розділу "Висновки" Акту поточної перевірки від 12.12.2014 позивач зазначив, що умови Договору станом на 12.12.2014 не виконано, а саме: "Не виконано п. 5.2 умов договору купівлі-продажу щодо реєстрації автомобіля в органах ДАІ".

Акт поточної перевірки від 12.12.2014 підписаний представником позивача та представником відповідача, при цьому останнім акт підписано із зауваженням до п. 1 цього акту наступного змісту: "Умови договору не виконані частково в частині державної реєстрації автомобіля в органах ДАІ".

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявний Технічний висновок СТО ВАТ "Галичина-Авто", яким підтверджується, що 04.08.2009 при огляді автомобіля DAIMLER-BENZ 508D було виявлено ряд несправностей, враховуючи які даний автомобіль визнано непридатним для використання. Тобто, ще до укладення спірного договору купівлі-продажу автомобіль DAIMLER-BENZ 508D був визнаний непридатним для використання.

Як зазначив відповідач у відзиві та у доповненнях до відзиву, у зв'язку з відсутністю коштів для відновлення автомобіля DAIMLER-BENZ 508D, цей автомобіль був реалізований через Українську торгову біржу, зареєстрований за новим власником та поставлений на облік органах ДАІ 20.11.2009.

Як встановлено судом, станом на 03.01.2015 року автомобіль DAIMLER-BENZ 508D був зареєстрований в органах ДАІ новим власником (гр. ОСОБА_3) на підставі Договору купівлі-продажу № 941417. Факт реєстрації зазначеного автомобіля в органах ДАІ станом на 03.01.2015 підтверджується наявним в матеріалах справи листом Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Бродівського району ГУМВСУ у Львівській області від 03.01.2015 №2 та додатком до нього.

В свою чергу, вищенаведений факт реєстрації автомобіля в органах ДАІ спростовує доводи позивача про те, відповідачем, в порушення п. 5.4 Договору, не забезпечено переходу до нового власника всіх зобов'язань, що невиконані покупцем (відповідачем) на момент такого відчуження, зокрема, зобов'язання щодо реєстрації автомобіля в органах ДАІ.

Більш того, як вище зазначалось, безпосередньо в Акті поточної перевірки від 12.12.2014 (пункт 3.6 розділу 3) позивачем підтверджено:

"… - подальше відчуження та передача в заставу покупцем Об'єкта приватизації в період чинності умов цього Договору здійснюються за погодженням продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим Договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України.

фактично: виконано".

Статтею 188 ГК України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою про розірвання спірного Договору та повернення об'єкта продажу (претензія №11-11-08783 від 25.12.2014), що підтверджується фіскальним чеком № 8622 від 25.12.2014.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду ним вищенаведеної претензії позивача в порядку ст. 188 ГК України, втім під час судового розгляду справи проти розірвання Договору заперечував.

Згідно із п. 11 Договору, усі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або у зв'язку із тлумаченням розділів Договору вирішуються в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 12.2 Договору визначено, що у разі невиконання однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а Об'єкт приватизації повернутий до державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі, припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Посилаючись на факт невиконання відповідачем умов Договору (пунктів 5.1, 5.2, 5.4), позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про розірвання Договору № 31/09 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" за адресою Бродівський район, смт. Підкамінь, вул. Січових Стрільців, буд. 15 е при викупі, укладеного 30.09.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003".

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, за змістом статті 651 ЦК України - договір може бути розірвано лише за наявності істотного порушення умов договору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведені вище положення нормативних актів та встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними і допустимими доказами факту істотного порушення відповідачем умов спірного договору та того, що внаслідок завданої цим шкоди позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні спірного договору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання Договору № 31/09 купівлі - продажу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Виробничо-торгівельний центр "Підкаміньсервіс" за адресою Бродівський район, смт. Підкамінь, вул. Січових Стрільців, буд. 15 е при викупі від 30.09.2009, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтаір-2003".

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.11.2015 (суддя Щигельська О.І.), враховуючи клопотання позивача, зважаючи на його майновий стан, позивачу надано відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Оскільки до ухвалення судового рішення у справі судовий збір позивачем сплачено не було, а останнє прийнято не на користь позивача, то стягнення суми судового збору в розмірі 1218,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява була подана до суду) здійснюється безпосередньо з позивача у доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3; ідентифікаційний код 20823070) судовий збір в розмірі 1218,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню у доход Державного бюджету України за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2016

Суддя Гумега О. В.