Ухвала суду № 55907073, 18.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.02.2016

Справа № 910/21747/14

Суддя Отрош І.М., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві та заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Семфлот»

до Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом»

про стягнення 132757 грн. 25 коп.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21747/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Семфлот» задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» основний борг у розмірі 76100 грн. 28 коп., пеню у розмірі 5774 грн. 77 коп., штраф у розмірі 7610 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 5220 грн. 42 коп., інфляційні втрати у розмірі 15090 грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 2195 грн. 92 коп.

04.03.2015 на виконання вказаного рішення видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 залишено без змін.

15.02.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» надійшла скарга на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/21747/14.

Розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/21747/14, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012, скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.

Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об’єднання вимог або об’єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Згідно з пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Як вбачається з прохальної частини поданої скаржником (заявником) скарги, Приватне акціонерне товариство «Суднопідйом» просить суд 1) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену Відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 21.01.2016 та 2) відстрочити виконання наказу (по суті, рішення) Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 у справі № 910/21747/14 до 01.05.2016.

Однак, суд зазначає, що заявлені Приватним акціонерним товариством «Суднопідйом» вимоги не є однорідними, не пов’язані між собою одними й тими підставами виникнення або поданими доказами, та не пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Так, відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Тобто, вимоги про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, винесеної державним виконавцем, обгрунтовані неправомірними діями державного виконавця та, заявляючи такі вимоги, заявник повинен довести порушення державним виконавцем норм чинного законодавства, зокрема положень Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, у вказаній частині вимог заявником подано скаргу дії органу Державної виконавчої служби.

Що стосується вимог заявника щодо відстрочення виконання наказу (по суті, рішення) Господарського суду міста Києва у справі № 910/21747/14 до 01.05.2016, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Положеннями пункту 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, вимоги заявника про відстрочку виконання наказу (по суті, рішення) обґрунтовані неможливістю виконання рішення суду у строки, передбачені законодавством, та заявляючи такі вимоги заявник повинен довести, зокрема, факт існування обставин, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, у вказаній частині вимог заявником подано заяву про відстрочку виконання рішення суду.

Зокрема, у поданій до суду скарзі (заяві) Приватне акціонерне товариство «Суднопідйом» вказує на обмежене бюджетне фінансування, припинення навігації на річці Дніпро, і т.д., у зв’язку з чим просить суд відстрочити виконання наказу (по суті, рішення) суду.

Крім того, суд зазначає, що скарга на дії відділу державної виконавчої служби та заява про відстрочку виконання рішення повинні подаватися окремо, оскільки законодавством встановлений різний строк для їх розгляду, зокрема, заява про відстрочку виконання рішення розглядається у десятиденний строк, а для розгляду скарги на дії відділу державної виконавчої служби Господарським процесуальним кодексом України не встановлено строк розгляду, водночас, судами застосовується аналогія закону та скарга на дії Державної виконавчої служби розглядається у строк, передбачений для розгляду позовних заяв, відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що заявлені Приватним акціонерним товариством «Суднопідйом» вимоги, викладені у скарзі та відповідно до яких заявник (скаржник) просить суд 1) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження, винесену Відділом Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 21.01.2016 та 2) відстрочити виконання наказу (по суті, рішення) Господарського суду міста Києва у справі № 910/21747/14 до 01.05.2016 не є однорідними, так як не пов’язані між собою одними й тими підставами виникнення або поданими доказами, та не пов’язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством «Суднопідйом» порушено правила об’єднання вимог, у зв’язку з чим суд повертає подану Приватним акціонерним товариством «Суднопідйом» скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/21747/14 та заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21747/14 без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Однак, скаржником (заявником) долучено до матеріалів скарги описи вкладення у цінний лист, з яких вбачається, що скаржник направив Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві та Товариству з обмеженою відповідальністю «Семфлот» лише скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві без доданих до неї документів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що скаржником (боржником) не надано суду належних доказів направлення Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві та Товариству з обмеженою відповідальністю «Семфлот» доданих до скарги документів, у зв’язку з чим суд повертає подану Приватним акціонерним товариством «Суднопідйом» скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/21747/14 та заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 у справі № 910/21747/14 без розгляду.

Повернення скарги (заяви) не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 121, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Суднопідйом» на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у справі № 910/21747/14 та заяву про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21747/14 повернути без розгляду.

Суддя І.М. Отрош