Рішення № 55907058, 11.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2016 р.Справа № 916/4990/15

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Союз"

до відповідача: комунального підприємства "Домоуправління №18"

про стягнення 289 747,60 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Союз", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Домоуправління №18" 289 747,60 грн., де 158 073,50 грн. основний борг, 13 252,19 грн. 3% річних, 118 421,91 грн. індекс інфляції.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2015р. позовну заяву (вх.№5264/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не зявлявся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані документи суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29 грудня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (Підрядник) та комунальним підприємством "Домоуправління №18" (Замовник) було укладено договір №209ожк13, згідно умов п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з видалення твердих відходів (вивезення та захоронення ТПВ) (далі по тексту твердих побутових відходів "ТПВ"), утворених в результаті життєдіяльності мешканців будинків, які знаходяться на балансі та обслуговуються КП "Домоуправління №18", а Замовник, у свою чергу, зобов'язується щомісячно приймати та оплачувати надані належним чином та на умовах цього Договору послуги.

Відповідно до п.2.3. Договору сума Договору на один рік визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на тариф на одного мешканця в місяць, встановлений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.11.2008р. №1285, помноженої на кількість календарних місяців, на які цей Договір укладений та складає 74 646,00 грн. (Сімдесят чотири тисячі шістсот сорок шість грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 12 441,00 грн. (дванадцять тисяч чотириста сорок одна грн. 00 коп.).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги.

Цей Договір набуває чинності з 01.01.2013р. та діє до "31" грудня 2013р. Сторони можуть вчиняти будь-які зміни і доповнення до цього Договору на умовах цього Договору та відповідно до чинного законодавства України. Всі зміни і доповнення повинні бути вчинені у письмовій формі шляхом оформлення відповідних додаткових угод підписаних представниками сторін (п.8.1. Договору).

Додатковою угодою від 08.10.2013р. сторони погодили внести зміни до п.2.3. Договору та викласти його наступним змістом:

Сума договору визначається виходячи з кількості мешканців помноженої на тариф на одного мешканця в місяць, встановлений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.11.2008р. №1285, помноженої на кількість календарних місяців, на які цей Договір цей Договір укладений та складає: 71 019,00 грн. (сімдесят одна тисяча дев'ятнадцять гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 11 836,50 грн. (одинадцять тисяч вісімсот тридцять шість гривень 50 копійок).

13 січня 2013р. між комунальним підприємством "Домоуправління №18" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (Підрядник) було укладено договір №209ожк14, згідно умов п.1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з видалення твердих відходів (вивезення та захоронення ТПВ) (далі по тексту твердих відходів "ТПВ"), утворених в результаті життєдіяльності мешканців будинків, які знаходяться на балансі та обслуговуються КП "Домоуправління №18", а Замовник, у свою чергу зобов'язується щомісячно приймати та оплачувати надані належним чином та на умовах цього Договору послуги.

Відповідно до п.5.3. Договору Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 20 числа місяця, наступного за тим, у якому надані послуги.

Цей Договір набуває чинності з 01.01.14р. та діє до "31" грудня 2014р. Сторони можуть вчиняти будь-які зміни і доповнення до цього Договору на умовах цього Договору та відповідно до чинного законодавства України. Всі зміни і доповнення повинні бути вчинені у письмовій формі шляхом оформлення відповідних додаткових угод підписаних представниками сторін (п.8.1. Договору).

31 грудня 2014р. між комунальним підприємством "Домоуправління №18" (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Союз" (Підрядник) було укладено договір №209ожк15, згідно умов п.1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання щодо надання послуг з видалення твердих відходів (вивезення та захоронення ТПВ) (далі по тексту твердих побутових відходів "ТПВ"), утворених в результаті життєдіяльності мешканців будинків, які знаходяться на балансі та обслуговуються КП "Домоуправління №18", а Замовник, у свою чергу, зобов'язується щомісячно приймати та оплачувати надані належним чином та на умовах цього Договору послуги.

У відповідності до п.5.3. Договору Замовник вносить плату за послуги на поточний рахунок Виробника не пізніше 20 числа, наступного за тим, у якому надані послуги.

Цей Договір набуває чинності з 01.01.2015р. та діє до "31" грудня 2015р. Сторони можуть вчиняти будь-які зміни і доповнення до цього Договору на умовах цього Договору та відповідно до чинного законодавства України. Всі зміни і доповнення повинні бути вчинені у письмовій формі шляхом оформлення відповідних додаткових угод підписаних представниками сторін (п.8.1. Договору).

На виконання умов вищенаведених договорів, позивачем відповідачу були надані послуги з видалення твердих відходів, утворених в результаті життєдіяльності мешканців будинків, які знаходяться на балансі та обслуговуються КП "Домоуправління №18" в період з 31.01.2013р. по 31.10.2015р. на загальну суму 180 129,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі контейнерів та актами наданих послуг з видалення твердих відходів (вивезення та захоронення твердих побутових відходів) які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, однак відповідачем вартість отриманих від позивача послуг оплачено частково, в сумі в сумі 22 055,50 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 158 073,50 грн.

В підтвердження існування заборгованості відповідача в сумі 158 073,50 грн. позивач подав до матеріалів справи акт звірки-взаєморозрахунків від 01.01.2013р. - 07.12.2015р., який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.

З підстав існування заборгованості, позивач, 31.07.2015р. звернувся до відповідача з претензією №Д1, згідно якої просив здійснити оплату суми боргу в розмірі 135 517,50 грн.

У відповідь на зазначену претензію відповідач звернувся до позивача з листом (вих.№164 від 16.09.2015р.), у відповідності до якого просив суд розглянути питання щодо погашення існуючої суми заборгованості за поданим на розгляд графіком.

Доказів погодження позивачем відповідачу вищенаведеного графіку оплати заборгованості матеріали справи не містять.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення оплати вартості отриманих послуг і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Із системного аналізу тексту договору, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Судом встановлено наявність наданих позивачем відповідачу послуг енергетичного аудиту.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобовязання щодо оплати вартості отриманих послуг з видалення твердих відходів не виконані в повному обсязі, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 158 073,50 грн., у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу, встановлена судом в розмірі 158 073,50 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 13 252,19 грн. 3% річних, 118 421,91 грн. індексу інфляції.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором про надання послуг.

Перевіривши розрахунок позивача трьох відсотків річних, суд встановив, що розрахунок 3% річних поданий позивачем, містить помилки, у зв'язку з чим, судом було самостійно розраховано суму 3% річних наступним чином:

Сума боргу (грн.)Період прострочкиКількість днів прострочкиРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів6220.5021.02.2013 - 20.03.2013283 %14.3212441.0021.03.2013 - 20.04.2013313 %31.7018661.5021.04.2013 - 20.05.2013303 %46.0124882.0021.05.2013 - 20.06.2013313 %63.4031102.5021.06.2013 - 20.07.2013303 %76.6937323.0021.07.2013 - 20.08.2013313 %95.1043543.5021.08.2013 - 20.09.2013313 %110.9549764.0021.09.2013 - 17.10.2013273 %110.4444543.5018.10.2013 - 20.10.201333 %10.9850764.0021.10.2013 - 21.10.201313 %4.1744764.0022.10.2013 - 20.11.2013303 %110.3849580.5021.11.2013 - 20.12.2013303 %122.2553987.5021.12.2013 - 20.01.2014313 %137.5658394.5021.01.2014 - 20.02.2014313 %148.7962801.5021.02.2014 - 20.03.2014283 %144.5367208.5021.03.2014 - 31.03.2014113 %60.7657208.5001.04.2014 - 20.04.2014203 %94.0461615.5021.04.2014 - 20.05.2014303 %151.9366022.5021.05.2014 - 20.06.2014313 %168.2270429.5021.06.2014 - 20.07.2014303 %173.6674836.5021.07.2014 - 20.08.2014313 %190.6879243.5021.08.2014 - 20.09.2014313 %201.9183650.5021.09.2014 - 20.10.2014303 %206.2688057.5021.10.2014 - 20.11.2014313 %224.3792464.5021.11.2014 - 20.12.2014303 %227.9996871.5021.12.2014 - 20.01.2015313 %254.79101278.5021.01.2015 - 20.02.2015313 %258.05105685.5021.02.2015 - 20.03.2015283 %243.22110092.5021.03.2015 - 20.04.2015313 %280.51114499.5021.04.2015 - 20.05.2015303 %282.33118906.5021.05.2015 - 20.06.2015313 %302.97123313.5021.06.2015 - 20.07.2015303 %304.06127720.5021.07.2015 - 20.08.2015313 %325.42135517.5021.08.2015 - 20.09.2015313 %345.29143314.5021.09.2015 - 20.10.2015303 %353.38151111.5021.10.2015 - 12.11.2015233 %285.66150276.5013.11.2015 - 20.11.201583 %98.81158073.5021.11.2015 - 07.12.2015173 %220.87

Отже загальна сума 3% річних за самостійним розрахунком суду складає 6 483,47 грн., у звязку чим, стягненню з відповідача на користь позивача сума 3% річних в розмірі 6 483,47 грн. В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних в розмірі 6 769,02 грн. суд відмовляє.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне:

Втрати від інфляції є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Системний аналіз законодавства України свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст.625 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з тим, що в країні відбулись інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошових коштів, строк оплати яких настав, але не сплачених.

При цьому суд зазначаэ, що що сума інфляційних втрат повинна розраховуватись за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних процесів так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.

Наразі, наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань на думку суду, здійснений неналежним чином, у зв'язку з чим судом було самостійно розраховано інфляційні нарахування, наступним чином:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу с врахуванням індексу інфляції21.02.2013 - 20.03.20136220.501.0000.006220.5021.03.2013 - 20.04.201312441.001.0000.0012441.0021.04.2013 - 20.05.201318661.501.00118.6618680.1621.05.2013 - 20.06.201324882.001.0000.0024882.0021.06.2013 - 20.07.201331102.500.999-31.1031071.4021.07.2013 - 20.08.201337323.000.993-261.2637061.7421.08.2013 - 20.09.201343543.501.0000.0043543.5021.09.2013 - 17.10.201349764.001.004199.0649963.0618.10.2013 - 20.10.201344543.501.0000.0044543.5021.10.2013 - 21.10.201350764.001.0000.0050764.0022.10.2013 - 20.11.201344764.001.00289.5344853.5321.11.2013 - 20.12.201349580.001.005247.9049827.9021.12.2013 - 21.01.201453987.501.002107.9754095.4821.01.2014 - 20.02.201458394.501.006350.3758744.8721.02.2014 - 20.03.201462801.501.0221381.6364183.1321.03.2014 - 31.03.201467208.501.0000.0067208.5001.04.2014 - 20.04.201457208.501.0331887.8859096.3821.04.2014 - 20.05.201461615.501.0382341.3963956.8921.05.2014 - 20.06.201466022.501.010660.2366682.7321.06.2014 - 20.07.201470429.501.004281.7270711.2221.07.2014 - 20.08.201474836.501.008598.6975435.1921.08.2014 - 20.09.201479246.501.0292298.1581544.6520.09.2014 - 20.10.201483650.501.0242007.6185658.1121.10.2014 - 20.11.201488057.501.0191673.0989730.5921.11.2014 - 20.12.201492464.501.0302773.9395238.4421.12.2014 - 20.01.201596871.501.0313003.0299874.5221.01.2015 - 20.02.2015101278.501.0535367.76106646.2621.02.2015 - 20.03.2015105658.501.10811411.12117069.6221.03.2015 - 20.04.2015110092.501.14015412.95125505.4521.04.2015 - 20.05.2015114499.501.0222518.99117018.4921.05.2015 - 20.06.2015118906.501.004475.63119382.1321.06.2015 - 20.07.2015123313.500.990-1233.13122080.3721.07.2015 - 20.08.2015127720.500.992-1021.76126698.7421.08.2015 - 20.09.2015135517.501.0233116.90138634.4021.09.2015 - 20.10.2015143314.500.987-1863.09141451.4121.10.2015 - 12.11.2015151111.501.0000.00151111.5013.11.2015 - 20.11.2015150276.501.0203005.53153282.0321.11.2015 - 07.12.2015158073.501.0000.00158073.50

Отже загальна сума інфляційних нарахувань за самостійним розрахунком суду складає 56 822,20 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума інфляційних нарахувань, встановлена судом в розмірі 56 822,20 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 61 599,71 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Союз", у звязку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 158 073,50 грн. основного боргу, 6 483,47 грн. 3% річних, 56 822,20 грн. інфляційних нарахувань. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 3 320,51 грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Домоуправління №18" (65059, АДРЕСА_1, код ЄДРЮОФОПГФ 03350019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз" (65038, м. Одеса, вул. Марії Демченко, 30, код ЄДРЮОФОПГФ 30586931) 158 073 (сто п'ятдесят вісім тисяч сімдесят три) грн. 50 коп. основного боргу, 6 483 (шість тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 47 коп. 3% річних, 56 822 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять дві) грн. 20 коп. інфляційних нарахувань, 3 320 (три тисячі триста двадцять) грн. 51 коп. витрат на оплату судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 16 лютого 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський