Ухвала суду № 55905278, 10.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А

Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/1997 /2016 р. Головуючий у 1 інстанції - Яценко Н.О.

Доповідач - Мараєва Н.Є

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі :

Головуючого - Мараєвої Н.Є.,

Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

При секретарі - Гарматюк О.Д.

Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві

Цивільну справу за апеляційною скаргою

представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-

Страхування»

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2015 р.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства

«Страхова компанія «Альфа-Страхування»

про стягнення страхової виплати та моральної шкоди

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши

матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

В с т а н о в и л а :

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2015 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа-Страхування» про стягнення страхової виплати та моральної шкоди.

Так, стягнуто ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» на користь ОСОБА_1 суму страхової виплати в розмірі 229800 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.; в задоволені решти вимог відмовлено; стягнуто з ПрАТ«СК «Альфа-Страхування» на користь держави судовий збір у розмірі 2298 грн.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» просить це рішення скасувати і постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з позивача на користь страхової компанії судовий збір, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 27 грудня 2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов»язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.046.3581.254.

Предметом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов»язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем марки «DАF», модель «ХL95480», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2004 р. випуску, та прицепом марки «SСНМІТZ», модель «S 20», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, 2003 р. випуску, які належать позивачу на праві власності.

На виконання умови договору, передбаченої п. 12.2.2, позивачем були сплачені страхові внески в передбаченому договором розмірі.

12.02.2014 р. в належному позивачу автомобілі, який знаходився у користуванні водія ОСОБА_2 на автодорозі Київ-Бишів, біля с.Музичі, Києво-Святошинського району, Київської області виникла пожежа, причиною якої стало коротке замикання електромережі, що підтверджується актом про пожежу від 12.02.2014 р.

В той же день -12.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

За заявою позивача відповідачем було відкрито 2 страхові справи з приводу пошкодження автомобіля та причепу, в рамках яких було проведено експертизи для встановлення причин та обставин пожежі.

За результатами розгляду страхової справи № 0520.206.14 щодо пошкодження причепа було прийнято позитивне рішення та виплачено 42700 грн.

У страховій справі № 0519.206.14 відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що, нібито, транспортний засіб не пройшов державний технічний контроль у визначені ЗУ «По дорожній рух» строки, і його використання у технічно справному стані не підтверджено.

Згідно ч.7 ст.35 ЗУ «Про дорожній рух» періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них незалежно від строку експлуатації - щороку.

Як встановлено судом, позивачем було надано докази відповідачу щодо справності транспортного засобу та своєчасного проходження державного технічного контролю, а саме довідку ПБМП «Дюн» про те, що автомобіль пройшов обов»язковий технічний контроль 10.06.2013 р., тобто, у строк, передбачений вищевказаною нормою Закону. Проте, відповідач на вказаний документ жодним чином не відреагував і прийняв рішення про відмову у виплаті.

Постановлюючи рішення суд виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем норми ЗУ "Про дорожній рух" щодо строків проходження технічного контролю автомобіля, та необхідності проходження технічного огляду кожні півроку.

Такі висновки відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконати інші умови договору.

Після настання страхового випадку відбулася повна загибель автомобіля.

Згідно звіту з оцінки транспортного засобу відновлювальний ремонт є недоцільним з економічної точки зору, а і вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного вище автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП складає підлягає 229 800 грн. (а.с.136).

Тому, суд дійшов обрунтованого висновку щодо прийняття вказаного звіту як належного доказу, та що вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Що стосується вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд правильно вважав, що вона не підлягає задоволенню, оскільки, її виплата не передбачена умовами договору страхування.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Згідно ст.60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа-Страхування» - відхилити, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 8 жовтня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :