Ухвала суду № 55903909, 16.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 876/12384/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Ужгородському районі Закарпатської області на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 листопада 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду в Ужгородському районі Закарпатської області до ОСОБА_1 про стягнення переплати, -

ВСТАНОВИЛА:

УПФ в Ужгородському районі Закарпатської області звернулася з позовом ОСОБА_1 про стягнення переплати із ОСОБА_1 в сумі 3918,45 грн..

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.05.2014 року УПФ в Ужгородському районі Закарпатської області відповідно до заяви ОСОБА_1 їй було призначено пенсію за віком. Відповідно до Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою ПФУ від 25.11.2015 року №22-1, відповідачем було подано документи необхідні для призначення пенсії за віком, в тому числі ті, які підтверджують трудовий стаж. ОСОБА_1 було подано Довідку в підтвердження того, що вона вела постійний догляд за пристарілою з 2003 року по 12.01.2012 року. У відповідності до вимог ст.56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», догляд за пенсіонером, який потребує стороннього догляду зараховано відповідачці до загального стажу на підставі акту обстеження. Згідно з актом обстеження до загального стажу для визначення права на пенсію можна зарахувати догляд за особою, яка досягла 80-річного віку по 31.12.2003 рік. Однак, в ході перевірки документів, необхідних для призначення пенсії, а саме документів, що підтверджують трудовий стаж виявлено, що загальний стаж ОСОБА_1 складає 12 років 1 місяць, про що свідчить розрахунок стажу, оскільки у даних персоніфікованого обліку з 2004 року відсутня інформація про догляд відповідача за пристарілим. Комісією по призначені пенсії УІІФУ в Ужгородському районі було складено Протокол №39 про відмову в призначенні пенсії. Внаслідок цього міжвідомчою комісією з утримання сум переплат пенсій та грошової допомоги було винесено Рішення №286 та встановлено суму переплати, яка виникла за період з 28.05.2014 року по 30.09.2014 року в розмірі 3918,45грн..

09.06.2015 року листом за № 2858/04 ОСОБА_1 було повідомлено про суму переплати пенсії та необхідність її повернення. Оскільки станом на 14.08.2015 року кошти від відповідача на рахунок ПФУ не поступали, позивач просить суд задоволити позов та винести постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені їй кошти в сумі 3918,45грн..

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, УПФ в Ужгородському районі Закарпатської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позов задоволити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.05.2014 року ОСОБА_1 звернулася до УПФ України в Ужгородському районі Закарпатської області із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до Порядку та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою ПФУ від 25.11.2015 року №22-1 відповідачем було подано документи, необхідні для призначення пенсії за віком, в тому числі ті, які підтверджують трудовий стаж, а саме з боку ОСОБА_1 було подано Довідку в підтвердження того, що вона вела постійний догляд за пристарілою з 2003 року по 12.01.2012 року.

Так, згідно ст.26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 догляд за пенсіонером, який потребує стороннього догляду було зараховано до загального стажу на підставі акту обстеження. Згідно з актом обстеження до загального стажу для визначення права на пенсію ОСОБА_1 було зараховано догляд за особою, яка досягла 80-річного віку по 31.12.2013 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копії Розрахунку стажу ОСОБА_1.

З 01.01.2015 року набув чинності п.14 ст.11 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Постанова КМУ Про порядок нарахування та сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, згідно якого загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за пристарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляді або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі особи отримують допомогу по догляду або компенсацію відповідно до законодавства.

В ході перевірки документів, необхідних для призначення пенсії і які підтверджують трудовий стаж виявлено, що загальний стаж ОСОБА_1 складає 12 років 1 місяць, про що свідчить розрахунок стажу, оскільки у даних персоніфікованого обліку з 2004 року відсутня інформація про догляд відповідача за пристарілим.

Комісією по призначені пенсії УПФУ в Ужгородському районі було складено Протокол №39 про відмову в призначенні пенсії, та внаслідок цього міжвідомчою комісією з утримання сум переплат пенсій та грошової допомоги було винесено Рішення №286, яким встановлено суму переплати, яка виникла за період з 28.05.2014 року по 30.09.2014 року в розмірі 3918,45 грн. 09.06.2015 року листом за № 2858/04 ОСОБА_1 було повідомлено про виявлену суму переплати пенсії та необхідність її повернення.

Згідно ст.102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, який призначає пенсії, про обставини, котрі спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, який призначає пенсії заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Проаналізувавши наведені вище норми законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

З матеріалів справи вбачається, що Пенсійним органом пенсія ОСОБА_1 призначалась на підставі поданих нею документів, які перевірялись уповноваженими особами апелянта, а відтак відповідач не може нести відповідальності у вигляді обов'язку відшкодування переплати пенсії, яка виникла внаслідок помилок, допущених працівниками органу Пенсійного фонду при призначенні їй пенсії.

При цьому, апелянт по суті не довів конкретного факту надання відповідачем недостовірних відомостей чи приховування будь-яких відомостей, які мали значення для обчислення розміру призначеної їй пенсії, а відтак в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області слід відмовити.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Ужгородському районі Закарпатської області - залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 листопада 2015 року у справі №308/10067/15-а без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

ОСОБА_2