Ухвала суду № 55903702, 11.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 738/1691/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщук М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу ВП № 35440797 від 13 жовтня 2015 року в сумі 1360,00 гривень та постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 49052030 від 19 жовтня 2015 року про стягнення з управління штрафу у розмірі 1360,00 гривень.

Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на примусовому виконанні у Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 2-а-1029/11 виданий Менським районним судом Чернігівської області від 19 липня 2012 року про зобов'язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 за 2010 рік щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду 2 групи, в порядку ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на час виплати, за виключенням за цей період таких виплат та нарахувань.

Постанова про накладення штрафу на позивача, у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин в розмірі 680 грн. була винесена державним виконавцем 07 вересня 2015 року.

Вказана постанова скасована постановою Менського районного суду Чернігівської області від 16.10.2015 року, яка набрала законної сили 23.10.2015 року.

Постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі - 1360,00 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин була винесена 13 жовтня 2015 року.

19 жовтня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №35440797 від 13.10.2015 року про накладення штрафу в подвійному розмірі 1360,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до вимог статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

В силу ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець може накласти штраф у разі невиконання рішення суду без поважних причин. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець накладає штраф у подвійному розмірі.

Управління соціального захисту населення здійснює виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету і не наділене повноваженнями здійснювати розподіл бюджетних коштів.

Кошторис на 2015 рік розрахунковий рахунок по КПКВ 3504030 «Відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» Управлінню соціального захисту населення Менської РДА не відкривався, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року №2456-VI, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики від 06 грудня 2013 року та від 13 березня 2015 року, погашення заборгованості із соціальних виплат здійснюється у межах бюджетних асигнувань, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, на виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджений Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

Порядком № 845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів, а в разі відсутності відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Оскільки бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту у державному бюджеті на 2015 рік Мінсоцполітики не передбачені, тому відповідні видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм. Враховуючи вищевикладене, погашення заборгованості із соціальних виплат за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, здійснюється Казначейством у межах бюджетних асигнувань, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у даному випадку невиконання рішення суду відбулося через поважні причини, які не залежать від Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області.

Верховний Суд України у постанові від 24 березня 2015 року № 21-66а15 дійшов правового висновку, що невиконання судового рішення органом в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Так, як оскаржувана постанова про накладення штрафу від 13 жовтня 2015 року винесена з порушенням строків та порядку накладення штрафу, зокрема, порушено принцип повноти і своєчасності вчинення виконавчих дій, а також те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів, тому накладення такого штрафу за невиконання рішення суду є незаконним.

Отже, постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі ВП № 35440797 від 13 жовтня 2015 року підлягає скасуванню.

Враховуючи, що постанова з виконання якої відкрито виконавче провадження скасована, тому постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження ВП № 49052030 від 19 жовтня 2015 року з виконання постанови ВП № 35440797 від 13.10.2015 року про стягнення штрафу в подвійному розмірі також підлягає скасуванню.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Управління соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації Чернігівської області та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно частини 1 ст. 4 статті Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка набрала чинності станом на момент звернення з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що Управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області при зверненні до суду з апеляційною скаргою не було сплачено судовий збір, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення з вказаного суб'єкта владних повноважень до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 1339,80 грн.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 339 грн. 80 коп. (одна тисяча триста тридцять дев'ять гривень вісімдесят копійок) (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському районі м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 16.02.2016 року

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.