Постанова № 55903617, 18.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Петра Болбочана 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2016 року письмове провадження № 826/13912/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Оміа Україна» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оміа України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить суд:

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.01.2015 № 0000282203, від 23.06.2015 №№ 0002862204, 0002852204, 0002842204.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту, бюджетного відшкодування, від'ємного значення з ПДВ та витрат з податку на прибуток, є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами-нерезидентами, які, на думку податкового органу, документально не підтверджені. А тому, у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового кредиту та витрат. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

26 січня 2015 відповідачем, на підставі акта перевірки № 2/26-56-22-03-09/33548855 від 06.01.2015, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282203, яким позивачу за порушення п. 22.1, 44.1, 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 в сумі 2676 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 669 грн.

В подальшому, 23.06.2015 відповідачем, на підставі зазначеного акта перевірки та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 10.06.2015 № 12033/6/99-99-10-01-01-15, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002862204, яким позивачу за порушення п. 138.2, 138.4, 139.1.5, 139.1.9 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» всього в сумі 718 495 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 574 796 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143 699 грн.;

- № 0002852204, яким позивачу за порушення вимог п.п. 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» всього в сумі 520 171 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 416 137 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 104 034 грн.;

- № 0002842201, яким позивачу з порушення п.п. 185.1, 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ПК України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 27 267 грн., в т.ч. за грудень 2013 в сумі 27 267 грн.

Як вбачається з акта перевірки, письмових заперечень відповідача та рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 10.06.2015 № 12033/6/99-99-10-01-01-15, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшення сумі від'ємного значення і відшкодування ПДВ, ґрунтується на наступних обставинах.

Так, ДПІ зазначає, що до перевірки позивачем не було надано всіх звітів щодо надання консультаційних та інших послуг з боку: «АТ ОМІА» (Швейцарія), компанії «Індустрохем» (Хорватія), компанії «ОМІА ГМБХ» (Австрія), ООО «ОМІА Урал» (Росія), компанії «Пілл НРЖ Інк.» (США), компанії «ОМІА Інтернешнл» (Швейцарія), компанії «ОМІА Менеджмент АГ» (Швейцарія).

Інших обставин збільшення позивачу сум грошових зобов'язань та зменшення сум від'ємного значення і відшкодування ПДВ, акт перевірки в собі не містить.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини між позивачем та «АТ Оміа» (Швейцарія) у періоді, що підлягав перевірці, ґрунтувались на наступних договорах: Договір про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.01.2006 та Договір про надання інформаційно-технологічних послуг № 60113 від 06.01.2013.

За змістом зазначені договори є ідентичними та відрізняються лише строком дії.

Так, договір про надання інформаційно-технологічних послуг № 60113 від 06.01.2013 підписано на заміну Договору про надання інформаційно-технологічних послуг від 01.01.2006, з продовженим строком дії договору до 21 грудня 2018 року.

Згідно п. 4.1. зазначених договорів «АТ Оміа» (Швейцарія) (Виконавець) надає позивачу (Замовнику) інформаційно-технологічні послуги, які мають задовольнити потреби, принести вигоду позивачу та включають в себе: комп'ютерні обчислення; комп'ютерні мережі та обмін даними; підтримку центра компетентності програмного забезпечення для бізнесу, аналізу ринку та поставок; можливість обробки даних; системне і прикладне програмування.

З огляду на пункт 4.2. зазначених договорів, деталізація визначених інформаційно-технологічних послуг, а також робота, що має бути виконана, внесена у додаток 1 договорів та вважається їх складовою частиною.

Як зазначає позивач та не було спростовано відповідачем, у відповідності до зазначеного додатку, компанією «АТ Оміа» (Швейцарія) від імені Оміа Груп було створено головний інформаційно-технологічний відділ, який несе відповідальність за раціоналізацію та оптимізацію ІТ-ресурсів в Оміа Груп, полегшення обробки даних та під'єднання до мережі інших підрозділів компанії.

В п.8.1, п.8.2 договорів від 01.01.2006 та від 06.01.2013 зазначено, що сторони домовились, що протягом 30 (тридцяти) робочих днів після закінчення звітного кварталу Виконавець буде надавати Замовнику рахунок на оплату його Послуг та Акт виконаних робіт за квартал.

Сума, зазначена у рахунку, має бути оплачена Замовником протягом тридцяти робочих днів після отримання рахунку. Всі рахунки повинні проводитися у Євро безготівковим переказом на розрахунковий рахунок Виконавця. У випадку прострочення строків щодо оплати Виконавець має право нараховувати штраф у розмірі 0,5% заборгованості за кожен місяць.

Матеріали справи підтверджують, що на виконання п.8.1 договору Виконавець надав Замовнику акти здачі-прийняття наданих послуг, де визначені реквізити сторін, дані про вид наданих послуг з посиланням на договір, загальна сума послуг.

Акти здачі-приймання наданих послуг містять в собі обов'язкові реквізити, відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а отже, є первинними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між AT Оміа (Швейцарія) та позивачем.

При цьому, суд встановив, що Акти здачі-прийняття наданих послуг підписані від імені ПАТ Оміа (Швейцарія) та ТОВ «Оміа Україна» уповноваженими особами, а підписи скріплені печатками підприємств.

Згідно наданих Актів здачі-прийняття наданих послуг нерезидент надав позивачу послуги за договором від 06.01.2013 № 060113 на загальну суму 23563,05 євро. або 250254,61 грн. (згідно картки рахунку № 632).

Перерахування позивачем коштів в оплату отриманих послуг підтверджують копії платіжних доручень від 14.05.2013 № 39, від 12.08.20013 № 43, від 16.10.2013 № 49, від 13.01.2014 № 58.

Отже, наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи: Акти здачі-прийняття наданих послуг, картка рахунку № 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» та виписки банку, фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують витрати, які здійснено позивачем при проведенні своєї господарської діяльності з AT Оміа (Швейцарія) згідно договорів про надання інформаційно-технологічних послуг, внаслідок чого формування спірних показників податкової звітності на підставі таких документів, на думку суду, є цілком правомірним.

Стосовно взаємовідносин позивача з компанією «Індустрохем» (Хорватія), суд зазначає наступне.

Як зазначив представник позивача, головною метою отримання послуг у компанії «Індустрохем» (Хорватія) було проведення підготовки позивача до отримання міжнародних сертифікатів відповідності менеджменту наступним міжнародним стандартам: ISO 9001:2008 «Системи менеджменту якості. Вимоги»; ISO 14001:2004 «Системи екологічного менеджменту. Вимоги та керівництво до використання»; BS OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійного здоров'я та безпеки. Вимоги».

При цьому, умовою отримання сертифікатів відповідності зазначеним стандартам, є розробка внутрішньої документації, що відповідає вимогам зазначених міжнародних стандартів, проведення навчання керівництва та персоналу, впровадження системи управління якістю, управління гігієною та безпекою праці, екологічного керування та підготовка апарату управління компанії до зовнішнього сертифікаційного аудиту.

З цією метою 01.02.2011 між позивачем (надалі - «Замовник») та компанією «Індустрохем» (Хорватія) (надалі - «Виконавець») укладено Договір про надання послуг.

Предметом цього Договору є надання Виконавцем Замовнику консультаційних послуг з підтримки стабільного росту компанії, веб-тренінги в програмах DOXIS, OMIS, OPUS, впровадження проекту UNITE та системи СІТ.

Відповідно до п. 3 Договору про надання послуг від 01.02.2011 вартість послуг, наданих згідно даного Договору, не може перевищувати винагороду, зазначену в Додатку А до цього Договору. Винагорода повинна бути сплачена щомісячно впродовж дії даного Договору протягом тридцяти (30) днів після закінчення кожного календарного місяця, виходячи із загальної суми, зазначеної в Додатку А до даного договору та зафіксованої в акті приймання послуг, що повинен надаватися Виконавцем Замовнику щоквартально. При цьому, базова винагорода підлягає щорічному перегляду Сторонами впродовж дії даного договору.

На виконання умов Договору про надання послуг від 01.02.2011 Замовником та Виконавцем було укладено Додатки А, Б, Д, в яких узгоджено вартість винагороди за визначені в Додатках періоди та Додаток С, яким було внесено зміни до реквізитів Замовника.

Надання Виконавцем послуг Замовнику згідно Договору про надання послуг від 01.02.2011 у 2012 році підтверджують акти приймання послуг з місячними звітами про діяльність та додатками до них, а саме: Акт приймання послуг від 31.01.2012 з місячним звітом про діяльність за січень 2012; Акт приймання послуг від 29.02.2012 з місячним звітом про діяльність за лютий 2012; Акт приймання послуг від 30.03.2012 з місячним звітом про діяльність за березень 2012; Акт приймання послуг від 29.04.2012 з місячним звітом про діяльність за квітень 2012; Акт приймання послуг від 31.05.2012 з місячним звітом про діяльність за травень 2012; Акт приймання послуг від 30.06.2012 з місячним звітом про діяльність за червень 2012; Акт приймання послуг від 31.07.2012 з місячним звітом про діяльність за липень 2012; Акт приймання послуг від 31.08.2012 з місячним звітом про діяльність за серпень 2012; Акт приймання послуг від 30.09.2012 з місячним звітом про діяльність за вересень 2012; Акт приймання послуг від 31.10.2012 з місячним звітом про діяльність за жовтень 2012; Акт приймання послуг від 30.11.2012 з місячним звітом про діяльність за листопад 2012; Акт приймання послуг від 31.12.2012 з місячним звітом про діяльність за грудень 2012.

Щомісячні звіти про діяльність до актів приймання-передачі послуг містять деталізацію послуг, наданих за Договором від 01.02.2011: ПІБ спеціаліста Виконавця, який безпосередньо надавав такі послуги, очікувані вигоди від наданих послуг, кількість годин, витрачених на відповідну послугу та їх вартість наводилась Виконавцем.

На підставі наданих Виконавцем та отриманих Замовником послуг згідно Договору про надання послуг від 01.02.2011, Замовником були виписані відповідні податкові накладні, зокрема: № 102 від 31.01.2012, № 179 від 29.02.2012, № 244 від 30.03.2012, № 264 від 29.04.2012, № 397 від 31.05.2012, № 319 від 30.06.2012, № 319 від 31.07.2012, № 280 від 31.08.2012, № 220 від 30.09.2012, № 217 від 31.10.2012, № 133 від30.11.2012, № 120 від 31.12.2012.

На підставі вищевказаних Актів приймання послуг Замовником було проведено оплату за надані Виконавцем послуги, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 21 від 17.05.2012, № 23 від 11.07.2012, № 28 від 13.09.2012, № 30 від 12.10.2012, № 32 від 12.12.2012.

На підставі наданих Виконавцем послуг згідно Договору про надання послуг від 01.02.2011 у 2013 році Виконавцем та Замовником було підписано наступні Акти приймання послуг з місячними звітами про діяльність: Акт приймання послуг від 31.01.2013 з місячним звітом про діяльність за січень 2013; Акт приймання послуг від 28.02.2013 з місячним звітом про діяльність за лютий 2013; Акт приймання послуг від 31.03.2013 з місячним звітом про діяльність за березень 2013; Акт приймання послуг від 30.04.2013 з місячним звітом про діяльність за квітень 2013; Акт приймання послуг від 31.05.2013 з місячним звітом про діяльність за травень 2013; Акт приймання послуг від 30.06.2013 з місячним звітом про діяльність за червень 2013; Акт приймання послуг від 31.07.2013 з місячним звітом про діяльність за липень 2013; Акт приймання послуг від 31.08.2013 з місячним звітом про діяльність за серпень 2013; Акт приймання послуг від 30.09.2013 з місячним звітом про діяльність за вересень 2013; Акт приймання послуг від 31.10.2013 з місячним звітом про діяльність за жовтень 2013; Акт приймання послуг від 30.11.2013 з місячним звітом про діяльність за листопад 2013; Акт приймання послуг від 20.12.2013 з місячним звітом про діяльність за грудень 2013.

Крім того, на підтвердження наданих Виконавцем та отриманих Замовником послуг згідно Договору про надання послуг від 01.02.2011, позивачем до матеріалів справи надано копії податкових накладних, зокрема: № 93 від 31.01.2013, № 152 від 28.02.2013, № 291 від 31.03.2013, № 364 від 30.04.2013, № 382 від 31.05.2013, № 350 від 30.06.2013, № 330 від 31.07.2013, № 284 від 31.08.2013, № 252 від 30.09.2013, № 207 від 31.10.2013, № 154 від 30.11.2013, № 123 від 20.12.2013.

На підставі вищевказаних Актів приймання послуг Замовником було проведено оплату за надані Виконавцем послуги, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 21 від 17.05.2012, № 23 від 11.07.2012, № 28 від 13.09.2012, № 30 від 12.10.2012, № 47 від 02.10.2013, № 48 від 16.10.2013, № 54 від 22.11.2013.

Як зазначив позивач, результатом отримання зазначених послуг стало успішне проходження зовнішнього аудиту діяльності та отримання 20.02.2014 від Bureau Veritas Certification сертифікату відповідності менеджменту позивача стандартам ISO 9001:2008, ISO 14001:2004, BS OHSAS 18001:2007, що підтверджується копією відповідного сертифікату, що міститься в матеріалах справи.

Стосовно взаємовідносин позивача з Компанією «Оміа ГИБХ» (Австрія), судом встановлено наступне.

Як зазначив представник позивача в обґрунтування необхідності існування господарських взаємовідносин між позивачем і Компанією «Оміа ГИБХ» (Австрія), Компанії «ОМІА ГмбХ» (Австрія) належить завод з виробництва мінералів на основі карбонату кальцію та доломіту, який розташований в Австрії.

Позивач у періоді, що підлягав податковій перевірці, з метою розширення свого бізнесу, мав намір побудувати на території України завод з виробництва сировини на основі карбонату кальцію. З цією метою було розроблено відповідний проект від 23.03.2011.

Оскільки, компанія «ОМІА ГмбХ» (Австрія) володіє значним досвідом у сфері виробництва та збуту мінералів, то 01.08.2011 між позивачем («Замовник») та компанією «ОМІА ГмбХ» (Австрія) (надалі - «Виконавець») укладено Договір № 110108 про надання послуг, предметом якого є надання Виконавцем Замовнику консультаційних послуг, зокрема: сприяння в пошуку нових напрямів та ринків збуту; планування та керівництво роботи з діловими партнерами; робота із стратегічними та міжнародними партнерами; відвідування клієнтів, консультації стосовно власної та товарної продукції; координування питань щодо експлуатації продукції між клієнтами та службою технічної підтримки в Офтрингені; консультування щодо направлення на виїзних конференціях та торгових ярмарках; поточний нагляд та аналіз розвитку ринкової та конкурентної ситуації; складання досліджень кон'юнктури ринку та розробка заходів з укріплення подальшого розширення позицій на ринку.

На виконання умов Договору № 110108 від 01.08.2011, між сторонами було підписано наступні Додатки до Договору: Додатки А від 01.08.2011, 01.01.2012, 01.01.2013, 01.01.2014 , 01.01.2015, в яких був визначений перелік послуг, які надаються за Договором; Додатки В від 01.08.2011, 01.01.2012, 01.01.2013, 01.01.2014, 01.01.2015, в якому була визначена вартість надання спеціалістом Виконавця послуг для Замовника; Додатки С від 01.01.2013, 01.01.2014, в яких був визначений перелік послуг, які надаються за Договором.

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору № 110108 від 01.08.2011 вартість послуг визначається Додатком А та наступними Додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору. Вартість послуг узгоджується Сторонами. Компенсації підлягають тільки ті витрати, які вказані в Додатках. Валюта контракту та валюта платежу - гривня. Оплата наданих послуг здійснюється замовником протягом 20 робочих днів з дати підписання Сторонами Акту здачі-прийому послуг.

В рамках зазначеного Договору представники Виконавця здійснювали мінералогічне тестування біогенного каміння, проводили аналіз потенційних земельних ділянок, на яких міг бути побудований завод, відвідували потенційне місце будівництва заводу у м. Дніпропетровськ, надавали консультації позивачу з приводу пошуку нових напрямів та ринків збуту тощо, що підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт від 31.12.2012, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 20.12.2013.

Детальний опис послуг, наданих Виконавцем, зазначений у звітах про діяльність від 03.06.2012, 05.12.2012, 05.03.2013, 09.12.2013, звіті щодо потенційного розміщення заводу від 25.10.2013 та звіті про характеристики сировини від 29.01.2013, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті: № 37 від 13.03.2013, № 38 від 30.04.2013, № 57 від 13.01.2014.

Суму ПДВ, що сплачена в ціні придбання послуг було віднесено позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних: № 121 від 31.12.2012, № 153 від 28.02.2013, № 290 від 31.03.2013, № 124 від 20.12.2013.

З приводу взаємовідносин позивача з Оміа Урал (Росія), суд зазначає наступне.

Так, для підвищення кваліфікації персоналу позивача, оптимізації робочих процесів, використання найновішого обладнання, між ТОВ «ОМІА Україна» (надалі - «Замовник») та ТОВ «ОМІА УРАЛ» (Російська Федерація) (надалі - «Виконавець») було укладено Договір № 010813/UKR про надання консультаційних послуг, предметом якого є надання консультаційних послуг у сфері ІТ-інфраструктури.

01.08.2013 між Замовником та Виконавцем було укладено Додаток А до Договору № 010813/UKR від 01.08.2013, яким визначено: відповідальний департамент Виконавця за надання послуг - відділ інформаційних технологій; відповідальну особу (спеціаліста) за надання послуг - ОСОБА_4; тарифи на послуги Виконавця - 515,39 Євро (денна ставка, розрахована виходячи з 8-ми годинного робочого дня).

Крім того сторонами було передбачено, що витрати на відрядження спеціалістів Виконавця для надання послуг за місцезнаходженням Замовника компенсуються Замовником окремо.

Факт надання послуг Виконавцем у 2013 році підтверджується Актом здачі-прийняття наданих послуг від 22.10.2013 згідно Договору № 010813/UKR від 01.08.2013 та Додатком до Акту виконаних робіт (деталізація витрат на відрядження).

Також Виконавцем було надано Замовнику документи, що підтверджують вартість витрат спеціаліста Виконавця на відрядження, зокрема: авансові звіти № 741 від 29.08.2013 та № 807 від 11.09.2013; бухгалтерські довідки стосовно витрат на відрядження; підтвердження бронювання та оплати перельоту; підтвердження бронювання готелю; квитанцію за оплату послуг таксі; службове завдання для направлення у відрядження та звіт про його виконання від 22.08.2013.

На підставі наданих Виконавцем та отриманих Замовником послуг згідно Договору Замовником було виписано відповідну податкову накладну № 148 від 22.10.2013.

На підставі Акту здачі-прийняття наданих послуг від 22.10.2013 згідно Договору № 010813/UKR від 01.08.2013, позивачем сплачено кошти за надані Виконавцем послуги, що підтверджується платіжним дорученням № 53 від 28.10.2013.

З приводу взаємовідносин позивача з компанією «Піпл НРЖ Інк.» (США), судом встановлено таке.

Компанією «Піпл НРЖ Інк.» (США) (надалі - «Виконавець») було надано ТОВ «ОМІА Україна» (надалі - «Замовник») послуги щодо участі Фінансового директора позивача ОСОБА_5 в бізнес семінарі «Академія Оміа - кмітливість у бізнесі».

Для оплати наданих послуг Виконавцем було сформовано Замовнику інвойс № Оmya53025 від 30.05.2012, на підставі якого Замовником проведено оплату наданих Виконавцем послуг, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 16 від 06.07.2012.

На підставі наданих Виконавцем послуг 01.06.2012 сторонами було підписано Акт здачі-прийняття наданих послуг згідно інвойсу № Оmya53025 від 30.05.2012, а також складено податкову накладну № 1 від 01.06.2012.

Підтвердженням отримання Замовником послуг від Виконавця та участі працівника Замовника (Фінансового директора ОСОБА_5) у семінарі є документи про відрядження: звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 23 від 28.04.2012 з додатками (маршрутний лист пасажира, підтвердження бронювання перельоту та готелю, підтвердження оплати), належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Щодо взаємовідносин позивача з компанією «Оміа Інтернешнл Лтд.», суд зазначає наступне.

01 серпня 2011 між позивачем (надалі - «Компанія») та компанією «ОМІА Інтернешнл Лтд.» (Швейцарія) (надалі - «Надавач послуг») укладено Договір з надання технічної допомоги.

Предметом даного договору є надання нерезидентом позивачу послуг із забезпечення споживачів унікальною інформацією стосовно прикладного технологічного сервісу та лабораторного сервісу, що включає передпродажну та після продажну підтримку, послуги аналітики та підтримки якості, проведення основних та постійно діючих навчальних курсів для співробітників та клієнтів.

Додатково сторонами було підписано наступні додатки до Договору з надання технічної допомоги від 01.08.2011: Додаток А «Графік виконання» від 01.08.2011, в якому сторони визначили детальний опис послуг, що надаються за договором, а також переваги отримання таких послуг для позивача; Додаток Б від 23.08.2012 про зміни банківських реквізитів; Додаток С від 17.06.2013, в якому сторони визначили погодинні ставки співробітників Надавача послуг.

Відповідно до п. 4 Договору позивач повинен здійснити оплату на основі підписаного акту про надані послуги за ставками, вказаними у діючому графіку виконання робіт. Кожен акт повинен підтверджуватись відповідною супровідною документацією. Термін оплати - 30 календарних днів з моменту підписання акту.

Також Компанія повинна відшкодувати Надавачу послуг дорожні та житлові витрати, понесені спеціалістом у зв'язку з виконанням Послуг та вартість матеріалів, використаних для надання Послуг. Всі витрати, що внесені в акт, повинні підтверджуватись відповідною документацією. Валюта Договору - євро.

Факт отримання позивачем у 2012 році послуг підтверджується наступними актами здачі-прийняття наданих послуг та додатками до них: Акт здачі-прийняття наданих послуг від 12.09.2012 зі звітом про порівняння продуктів TN та КА; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 30.11.2012 зі звітом про тестування продуктів Carolith 1.5-2 TN та Omyacarb 1-КА; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 2 від 30.11.2012 з програмою технічного тренінгу з продажів - Полімери; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 3 від 21.12.2012 зі звітом про тестування продуктів Omyacarb 1-КА.

Факт отримання позивачем у 2013 році послуг підтверджується наступними актами здачі-прийняття наданих послуг та додатками до них: Акт здачі-прийняття наданих послуг № 1 від 22.04.2013; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 2 від 26.06.2013 з програмою OVA тренінгу; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 3 від 30.09.2013 зі звітом про діяльність та підтвердженням витрат на відрядження спеціаліста Надавача послуг (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю, презентаційними матеріалами); Акт здачі-прийняття наданих послуг № 4 від 30.11.2013; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 5 від 09.12.2013 зі звітом про діяльність; Акт здачі-прийняття наданих послуг № 6 від 24.12.2013 зі звітом про діяльність.

Оплата за надані послуги підтверджується наступними платіжними дорученнями в іноземній валюті: № 40 від 13.11.2012, № 34 від 26.12.2012, № 31 від 30.11.2012, №12 від 15.05.2013, № 41 від 12.08.2013, № 50 від 16.10.2013, № 55 від 16.12.2013, № 59 від 15.01.2014.

Суму ПДВ, сплачена у ціні придбання зазначених послуг, було віднесено позивачем до складу податкового кредиту на підставі наступних податкових накладних: № 18 від 30.09.2012, № 134 від 30.11.2012, № 135 від 30.11.2012, № 103 від 21.12.2012, № 204 від 22.04.2013, № 347 від 26.06.2013, № 250 від 30.09.2013, № 155 від 30.12.2013, № 71 від 09.12.2013, № 156 від 24.12.2013.

З приводу взаємовідносин позивача з компанією «Оміа Менеджмент АГ», суд зазначає наступне.

Правовідносини між позивачем та компанією «Оміа Менеджмент АГ» (Швейцарія) ґрунтувались на наступних договорах: Договір про надання управлінських послуг від 01.01.2011 та Договір про надання послуг № 020412 від 10.10.2012 р.

За умовами Договору про надання управлінських послуг від 01.01.2011 компанія «Оміа Менеджмент АГ» (Швейцарія) (далі - Постачальник послуг) зобов'язувалась надати позивачу господарсько-консультаційні послуги, інструктування та операційну підтримку у сфері фінансів, розвитку бізнесу, правових відносин, персоналу, зв'язків з громадськістю та комунікацій, організації, закупівель та управління інформаційними технологіями.

Комплекс послуг, з запитом про надання яких позивач міг звертатись до Постачальника послуг, види діяльності, які слід здійснити, а також очікуваний ефект (вигоди) від замовлення таких послуг, перелічені у Додатку І від 01.01.2011 до Договору, який вважається його невід'ємною частиною.

Згідно п.8.1 Договору про надання управлінських послуг від 25.01.2011, плата за послуги щокварталу виставляється Постачальником Послуг позивачу у вигляді Акту виконаних робіт на основі кошторисних або оціночних витрат за поточний рік за Послуги, які мають бути надані Постачальником Послуг позивачу відповідно до умов цього Договору.

Відповідно п. 8.2 Договору про надання управлінських послуг від 25.01.2011, суми Актів виконаних робіт повинні бути оплачені протягом 30 днів, починаючи з дати отримання такого акту, або шляхом грошового переказу або згідно вказівок щодо безготівкового розрахунку.

Факт надання Постачальником Послуг позивачу за Договором про надання управлінських послуг від 01.01.2011 у першому кварталі 2012 року, підтверджується Актом виконаних робіт від 30.03.2012 та звітом про діяльність, оформленим у вигляді додатку до зазначеного акту, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата позивачем зазначених послуг підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 19 від 08.08.2013 та № 21 від 13.04.2012.

Сума ПДВ, сплачена позивачем у ціні придбання послуг була включена до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної № 242 від 30.03.2012.

За умовами Договору про надання послуг № 020412 від 10.10.2012 Виконавець (Оміа Менеджмент АГ (Швейцарія) зобов'язувався надати Клієнту (позивачу) господарсько-консультаційні послуги, інструктування та операційну підтримку у сфері фінансів, розвитку бізнесу, правових відносин, персоналу, зв'язків з громадськістю та комунікацій, організації та закупівель.

Додатком А від 10.10.2012, Додатком Б від 23.11.2012, Додатком С від 01.07.2013 до Договору про надання послуг № 020412 від 10.10.2012 між Сторонами було узгоджено погодинні ставки для працівників Виконавця.

Мета отримання позивачем зазначених послуг відображена в преамбулі Договору, в якій, зокрема, зазначено: «Позивач провадить бізнес на українському та міжнародних ринках та потребує допомоги у розвитку такого бізнесу, зокрема, в отриманні послуг, що не доступні самому позивачу, хоча мають життєво важливе значення для його бізнесу. Сторони бажають організувати свій бізнес максимально ефективно, враховуючи, що Виконавець має певні професійні можливості та готовий сприяти позивачеві у тих сферах бізнесу, в яких йому не вистачає ресурсів, а позивач не має змоги отримати зазначені спеціалізовані послуги на таких самих умовах з інших джерел та визнає, що найбільш економічно ефективним способом буде користуватись послугами Виконавця».

Факт надання послуг за договором підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та звітами до них, а саме: Акт прийому-передачі наданих послуг від 17.12.2012 зі звітом про діяльність від 17.12.2012 та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця та Клієнта (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.06.2013 зі звітом про діяльність від 30.06.2013 та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2013 зі звітом про діяльність від 30.09.2013 та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю); Акт прийому-передачі наданих послуг від 12.12.2013 зі звітом про діяльність від 12.12.2013 та документами, що підтверджують витрати на відрядження працівників Виконавця (підтвердження бронювання авіа перельоту та готелю).

На підставі вищевказаних Актів прийому-передачі наданих послуг згідно Договору про надання послуг № 020412 від 10.10.2012, Клієнтом було проведено оплату за надані Виконавцем послуги, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 3 від 14.03.2013, № 27 від 13.08.2013, № 52 від 16.10.2013.

Крім того, на підставі наданих Виконавцем послуг та отриманих позивачем послуг Замовником було виписано відповідні податкові накладні: № 73 від 17.12.2012, № 349 від 30.06.2013, № 249 від 30.09.2013, № 82 від 12.12.2013.

Суд приймає до уваги доводи позивача з приводу того, що за наслідками отримання спірних послуг у період з 2011 по 2013 рік у позивача відбулось підвищення доходів: 2011 - 64023 720 грн.; 2012 - 84 804 538 грн.; 2013 - 94 445 597 грн.

Вказане, на переконання суду, свідчить про ефективність отриманих позивачем послуг, їх спрямованість на отримання доходу та наявність економічного ефекту.

Зазначені обставини підтверджуються копіями декларацій з податку на прибуток позивача за 2011 - 2013 роки, які наявні в матеріалах справи.

При цьому, посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, що відповідно до п. 138.4 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, судом відхиляються, адже відповідно до пп.138.12.2 ПК України до складу інших витрат, у тому числі, включаються: інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

Разом з тим, відповідно до форми податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року №1213, чинної на момент декларування відповідних витрат, «Витрати на консалтинг, в тому числі витрати, понесені (нараховані) у зв'язку із придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу в обсязі, що не перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному» підлягали декларуванню у рядку 06.4.33.1, що є складовою рядка «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати».

Як зазначив представник позивача не було спростовано представником відповідача, спірні витрати Позивача становлять не більше 1,75% від загальної суми витрат Позивача, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивач задекларував спірні витрати у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. "а" ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.

Між тим, наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Як вже зазначалось, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом «безтоварними», внаслідок чого спірні податкові повідомлення - рішення підлягають визнанню протиправним та скасуванню.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги, в даному випадку, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві від 26.01.2015 № 0000282203, від 23.06.2015 №№ 0002862204, 0002852204, 0002842204.

3.Стягнути судові витрати в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 28 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оміа України» (код ЄДРПОУ 33548855) шляхом їх безспірного списання з рахунків ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві, за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.О. Арсірій