Постанова № 55901717, 15.02.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

15 лютого 2016 року Справа № 814/3827/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Желєзного І.В., суддів: Гордієнко Т. О., Марича Є. В., за участю секретаря судового засідання Єрзікова О.М., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_2, доМіністерства освіти і науки України, провизнання неправомірною бездіяльність, зобов"язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльність Міністерства щодо неповідомлення йому мотивів відмови у затвердженні форми диплома для випускників вищих навчальних закладів Української РСР, зобовязання Міністерства повідомити позивачу з посиланням на Закон мотиви відмови у затвердженні форми диплома для випускників вищих навчальних закладів Української РСР.

Вимоги ОСОБА_2 обґрунтував тим, що 21.07.15 звернувся до Міністерства з приводу забезпечення форми диплома для випускників вищих навчальних закладів Української РСР, проте Міністерство у своєї відповіді не вказало мотивів відмови і не послалось на Закон, відповідно до якого позивачу відмовлено у задоволенні звернення.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що у листі від 28.08.15 ОСОБА_2 надано відповідь про те, що форми документів про вищу освіту (наукові ступіні) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 12.05.2015 № 525, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2015 за № 551/26996.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

21.07.15 ОСОБА_2 звернувся до Міністерства освіти і науки України зі зверненням, в якому просив відповідача забезпечити затвердження змісту і форми диплома для видачі випускникам Української РСР, які не отримали диплом або втратили диплом і тепер не можуть отримати диплом чи його дублікат та забезпечити своє право отримати диплом про закінчені ОСОБА_1 державного педагогічного інституту в 1981 році. Цей інститут був у підпорядкуванні Міністерства освіти Української РСР.

28.08.15 відповідач надав позивачу відповідь за №4/4-21-1341-15, в якій зазначив, що форми документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка та додатків до них, зразка академічної довідки, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 12.05.2015 № 525, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2015 за № 551/26996.

У вересні 2015 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України з вимогами: 1) визнати неправомірною бездіяльність Міністерства щодо поновлення порушення права на отримання диплома про закінчення ОСОБА_1 державного педагогічного інституту в 1981 році; 2) зобовязати Міністерство затвердити форму диплома для видачі позивачу ОСОБА_1 національним університетом імені ОСОБА_3 про закінчення ним в 1981 р. ОСОБА_1 державного педагогічного інституту; 3) стягнути з Міністерства 15000 гривень компенсації за завдану моральну шкоду (справа № 814/3637/15). Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у справі № 814/3637/15 в задоволенні позову відмовлено.

В випадку, що є предметом судового дослідження, позивач оскаржує неповідомлення йому мотивів відмови при розгляді його звернення.

Відповідач зазначає, що даним судовим позовом ОСОБА_2 намагається зобовязати центральний орган виконавчої влади (МОН) вчинити комплекс дій, які є нелегітимними з точки зору закону, а отже, і не може бути виконаним в розумінні статті 19 Конституції України.

В той же час, згідно ст. 1 Закону України Про звернення громадян громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 7 Закону України Про звернення громадян звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України Про звернення громадян рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Тобто, законодавець вимагає від субєктів розгляду звернень громадян максимальної чіткості, безперечності, визначеності у наданні відповідей в тих випадках, коли не знаходиться підстав для їх задоволення.

З тексту наданої Міністерством відповіді від 28.08.15 за №№4/4-21-1341-15 слідує, що відповідач не зазначив про задоволення (або незадоволення заяви) та всупереч приписам ч.4 ст.15 Закону України Про звернення громадян не навів мотивів прийнятого рішення.

Аналіз наведених фактичних обставин вказує на те, що відповідь відповідача від 28.08.15 на звернення ОСОБА_2 не відповідає вимогам ч.4 ст.15 Закону України Про звернення громадян.

За таких обставин позовні вимоги належить задовольнити, з урахуванням вимог ч.2 ст.11 КАС України, з метою надання повного захисту, правам, свободам та інтересам особи, про захист яких вона просить.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти та науки України щодо надання невмотивованої відповіді на звернення ОСОБА_2 від 21.07.15 листом від 28.08.15 за №4/4-21-1341-15.

Зобовязати Міністерство освіти та науки України надати ОСОБА_2 вмотивовану відповідь відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про звернення громадян.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий суддя І.В. Желєзний

Судді Т.О. Гордієнко

ОСОБА_4