Постанова № 55896598, 08.02.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/1285/16-п

Номер провадження 3/521/867/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого Граніна В.Л.

при секретарі Лукьяновій В.І.

за участю:

представника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 справу, що надійшла з Одеської митниці ДФС за протоколом складеним відносно громадянина України ОСОБА_2, працюючого директором ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ», передбаченого ст. 483 МК України,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов протокол №1205/50000/15 від 21.12.2015 року про порушення митних правил з відповідними матеріалами, у відношенні гр. ОСОБА_2 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З вищезазначеного протоколу про порушення митних правил вбачається, що 21.03.2015 року до Одеської митниці ДФС від фірми - відправника «Arkus & Romet Group Sp. Zo.o.» (ОСОБА_3) на вантажному автомобілі НОМЕР_1/ВС5279ХХ надійшов товар «велосипеди та запчастини до них».

21.03.2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі «імпорт» особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ «СІВАРІО» ОСОБА_4 були надані наступні документи: CMR № 42199 від 18.03.2015 р., Carnet TIR UX 75561740, інвойс №AR020 від 09.02.2015 р., пакувальний лист від 09.02.2015 р., контракт № LC-65/2012 від 18.05.2012 р., інші товаросупровідні документи, а також митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ» від 21.03.2015 р. №500040001/2015/003610.

Відповідно до наданої митної декларації від 21.03.2015 року №500040001/2015/003610 переміщенню через митний кордон України від компанії - відправника «Arkus & Romet Group Sp. Z о.о.» (ОСОБА_3) на адресу компанії покупця та одержувача ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» (ЄДРПОУ - 34599518, 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд.19), контрактоутримувач «SANDERSON DIVISION LLP» (ОСОБА_5) на умовах поставки «СІР Іллічівськ» підлягав товар: «велосипеди та запчастини до них».

21.03.2015 року зазначені товари були оформлені в Одеській митниці ДФС Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг.

Так, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит від 17.07.2015 року №17384/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів ОСОБА_3.

30.11.2015 року до Одеської митниці ДФС листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України №43634/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів ОСОБА_3 із наданням копій документів, які були підставою для відправки товарів з ОСОБА_3 в Україну.

В ході опрацювання інформації, яка надана у листі митних органів ОСОБА_3 було встановлено, що фактично товар, оформлений в Одеській митниці ДФС за МД від 21.03.2015 року №500040001/2015/003610 оформлювався в режимі «експорт» до України у митних органах ОСОБА_3 на умовах поставки «EXW-PODGRODZIE» за митною декларацією №MRN 15PL401010160E01F6, згідно якої відправником є «Arkus & Romet Group Sp. Z о.о.» (ОСОБА_3), а одержувачем ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» (ЄДРПОУ - 34599518, 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, буд. 19) згідно прямого зовнішньоекономічного договору.

Також, відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД від 21.03.2015 року №500040001/2015/003610 митна вартість товарів складала 459 342,26 гри.), разом з тим, згідно отриманої відповіді митних органів ОСОБА_3, встановлено, що фактично вартість товарів згідно отриманих документів складає 53 519,84 Євро (що складає 1 325 184,31 грн., згідно офіційного курсу валют на день проведення митного оформлення).

Тобто, різниця між вартістю товарів за МД від 21.03.2015 року №500040001/2015/003610 та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з ОСОБА_3 до України, складає 865 842,05 грн., що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених у Одеській митниці ДФС.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами ОСОБА_3 стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортній митній документації при вивезенні товарів з ОСОБА_3 та є недостовірними стосовно угоди (контракту), вартості товарів та умов поставки товарів.

Одержувачем вказаного товару є ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» в особі директора гр. ОСОБА_2, який як керівник підприємства: організовує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, на думку митного органу, керівником ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» в особі директора гр. ОСОБА_2 були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документи, які містять неправдиві відомості щодо угоди (контракту), вартості товарів та умов поставки товарів чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_2 участі не приймав, однак приймав участь його представник, який надав пояснення та заявив, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Представник митниці у судовому засіданні вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності винна у вчиненні адміністративного правопорушення, її вина підтверджується зібраними у справі доказами, і тому необхідно притягнути її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України та накласти стягнення відповідно до санкції статті.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши в сукупності зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд не знаходить достатніх підстав для визнання гр. ОСОБА_2 винним у порушені митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 21.03.2015 року до Одеської митниці ДФС від фірми - відправника «Arkus & Romet Group Sp. Zo.o.» (ОСОБА_3) на вантажному автомобілі НОМЕР_1/ВС5279ХХ надійшов товар «велосипеди та запчастини до них».

21.03.2015 року в якості підстави для переміщення зазначених товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі «імпорт» особою, уповноваженою на роботу з митними органами ТОВ «СІВАРІО» ОСОБА_4 були надані наступні документи: CMR № 42199 від 18.03.2015 р., Carnet TIR UX 75561740, інвойс №AR020 від 09.02.2015 р., пакувальний лист від 09.02.2015 р., контракт № LC-65/2012 від 18.05.2012 р., інші товаросупровідні документи, а також митна декларація в режимі «ІМ40ДЕ» від 21.03.2015 р. №500040001/2015/003610.

Так, з метою з'ясування питання про автентичність поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені товари було направлено запит від 17.07.2015 року №17384/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів ОСОБА_3.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами ОСОБА_3 стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці ДФС товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортній митній документації при вивезенні товарів з ОСОБА_3 та є недостовірними стосовно угоди (контракту), вартості товарів та умов поставки товарів.

Так, судом встановлено, що після надходження товару в Україну одержувачем, для проходження митних процедур, були надані необхідні документи, отримані від відправника, в тому числі, попередня декларація, та в подальшому задекларував зазначені в цих документах товари та сплатив необхідні митні платежі.

Також на момент декларування товарів їх кількість та найменування відповідали зазначеним в товаросупроводжувальних документах, зокрема, інвойсах та пакувальних листах.

Так, на момент огляду вантажу та декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих документів, які стали підставою для митного оформлення, не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого товару.

Враховуючи, що вантаж був оглянутий за участю посадових осіб митного органу, не було підстав для додаткової перевірки товару, який підлягав декларуванню чи отримання іншої інформації по ньому.

В матеріалах справи відсутні будь які дані стосовно того, що уповноважена особа дійсно мала хоча б якісь підстави для сумніву у правильності інформації (кількості, найменування, ціни та ін.) щодо товару вказаного у протоколі про порушення митних правил.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях, а у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися у іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

В ст. 632 ЦК України також вказано, що ціна в договорі встановлюються за домовленістю сторін.

Отже, сторони контракту мають право самостійно визначати вільні ціни на товари. Відповідно до інвойсу сторони визначили вільну ціну товару, яка була фактично сплачена.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1 - основний та 2 - другорядні.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення ТОВ «МОТОДОМ КОМПАНИ» підтвердив митну вартість товару за ВМД, яка базується на ціні, що фактично була сплачена за товар, з урахуванням корегувань митної вартості.

В Постанові Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 2008 року) роз'яснено, що незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю передбачає їх переміщення через митний кордон України з подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або таких, що містять неправдиві дані. Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.

Відповідно до положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

У відповідності до ст. 9 КУпАП (проступком) визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 483 МК України, дане правопорушення характеризується діями, що спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстав для переміщення товарів підроблених документів, одержаним незаконним шляхом, або таких, що містить неправдиві відомості.

Суб'єктивна сторона правопорушення, що передбачене статтею 483 МК України передбачає наявність в діях особи вини у скоєному правопорушенні у формі прямого умислу.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Рішення митного органу, яке було прийнято на підставі припущень, що в сенсі ст. 62 Конституції України, є неможливим, не може бути єдиним та достатнім доказом вини особи.

Таким чином, митними органами не указано в чому конкретно полягало надання собою неправдивих відомостей з метою зменшення ціни товару.

Тому як жоден з документів, що подавалися митному органу при митному оформлені товару, як підстави для переміщення товарів, підробленими або одержаними незаконним шляхом, або такими, що містять неправдиві відомості, не визнавалися.

Також, з матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для порушення справи про порушення митних правил є відповідь митних органів ОСОБА_3. Відповідно до ст. 491 МК Українипідставами для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. Однак, переклад зазначеного листа з іноземної мови на українську мову не засвідчений належним чином, тобто є неофіційним. За таких обставин даний лист не може бути визнаний як документ взагалі і, зокрема, як доказ винуватості у скоєні саме правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 483 МК України.

Крім цього, товар був випущений у вільний обіг і оформлений з додержанням усіх умов переміщення товарів у режимі «імпорт», які встановлені ст. 75 МК України, що передбачає подання митному органу документів, що засвідчують підстави, та умови ввезення товарів на митну територію України, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень. Таким чином, митним органом була перевірена і встановлена законність митного оформлення товару.

Тому суд, аналізуючи вищевикладені обставини та керуючись конституційним принципом презумпції невинуватості, вказаним в ст. 62 Конституції України (тобто вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об'єктивність яких не викликала б жодних сумнівів), вважає що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і її винність не доведена.

Згідно ч. 2 ст. 528 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя) виносить одну з постанов, передбачених частиною першою статті 527 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил суд (суддя), що розглядає справу, виносить, зокрема, постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 487 Митного Кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що митницею не надано достатніх доказів на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а висновки митного органу не підтверджуються достовірними даними, тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 483, 527, 528, 529 МК України, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Суддя