Рішення № 55895879, 15.02.2016, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2118/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Карікової Л.В.

за участю секретаря Кописєвої О.Л.,

позивачів ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представників відповідача ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8,

ОСОБА_9

ОСОБА_10

розглянувши 15 лютого 2016 року у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Громадської організації Садівниче товариство «Урожай» про захист прав споживачів і стягнення моральної шкоди,

В с т а н о в и в :

В жовтні 2015 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись з позовом в Миколаївський суд Миколаївської області до Громадської організації Садівниче товариство «Урожай» (далі ГО СТ «Урожай») про захист прав споживачів і стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що в листопаді 2013 року їх садові будинки були безпідставно відключені від електропостачання.

Рішеннями Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28.05.2014 року та 10.07.2015 року по цивільній справі за їх позовом дії відповідача визнано неправомірними та зобов`язано відновити електропостачання до садових будинків позивачів.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02.09.2015 року рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10.07.2015 року залишено без змін.

Незважаючи на те, що рішення суду набрали законної сили відповідач протягом майже двох років не відновлював електроенергію до садових будинків позивачів.

Своїми протиправними діями, припинивши подачу електроенергії, відповідач позбавив їх, а також членів їхньої сім`ї Конституційного права працювати та відпочивати на своїх садових ділянках.

За підключення до електропостачання відповідач вимагає у них сплати додаткових грошових коштів.

Відсутність електроенергії позбавило їх можливості здійснювати необхідний ремонт садових будинків, поточний ремонт металевих конструкцій тощо.

Навесні 2015 року вони посадили город. Однак у умовах відсутності електропостачання здійснити полив городу неможливо. Також неможливо щоденне перебування на садової ділянці без холодильника, оскільки продукти харчування швидко псуються та приходиться щоденно їздити в місто та повертатися назад, що відображається на їхньому матеріальному стані.

Побачивши як гине полуниця, розсада помідорів, баклажан, капусти, огірків вони хвилювалися, оскільки багато сил, енергії та здоров`я витрачено ними дарма.

Вони не можуть оздоровити та укріпити здоров`є своїх онуків та правнуків, оскільки відсутність електропостачання робить неможливим їхню присутність на дачі.

Відповідач позбавивши їх електропостачання, спричинив їм душевні хвилювання пов`язані з триваючими досі знущаннями та незаконним ухиленням від виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Розмір моральної шкоди з врахуванням вимог закону вони визначили в сумі 3000 грн. на кожного.

Крім того, вони зверталися до відповідача для укладення договору щодо порядку користування електроенергією, однак голова правління відмовився отримувати їх заяви також відмовився отримувати відправлені поштою вказані заяви. Посилаючись на викладене позивачі просили задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні 28.12.2015 року позивач ОСОБА_12 уточнив позов і посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів» просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач спочатку в 2013 році незаконно відключив його садовий будинок від електропостачання, а потім незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, протягом двох років не відновляв електропостачання його садового будинку. Такими діями відповідач позбавив його та його сім`ю можливості працювати і вирощувати на ділянці овочі, відпочивати та оздоровлюватися. Постійне нервове напруження відобразилося на його здоров`ї, внаслідок чого від потрапив у лікарню.

В судовому засіданні 28.12.2015 року позивач ОСОБА_2 уточнив позов і посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів» просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач спочатку в 2013 році незаконно відключив його садовий будинок від електропостачання, а потім незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, протягом двох років не відновляв електропостачання до його садового будинку. Такими діями відповідач позбавив його та його сім`ю можливості працювати і вирощувати на ділянці овочі, відпочивати та оздоровлюватися. Крім того, відповідач вимагає у нього сплати додаткових грошових коштів за підключення до електропостачання. Відсутність електроенергії призвела до загибелі висаджених ним овочів, внаслідок чого він почав хвилюватися, що відобразилося на його здоров`ї.

В судовому засіданні 28.12.2015 року позивач ОСОБА_1 уточнила позов і посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів» просила стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Позивачка зазначила, що відповідач спочатку в 2013 році незаконно відключив її садовий будинок від електропостачання, а потім незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, протягом двох років не відновляв електропостачання до її садового будинку. Такими діями відповідач позбавив її та її сім`ю можливості працювати і вирощувати на ділянці овочі, відпочивати та оздоровлюватися. Відсутність електроенергії призвела до загибелі висаджених нею овочів та позбавило її можливості здійснювати поточний ремонт будинку, металевого забору та виноградних стійок. Постійне нервове хвилювання також відобразилося на її здоров`ї.

В судовому засіданні 28.12.2015 року позивач ОСОБА_3 уточнив позов і посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів» просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач спочатку в 2013 році незаконно відключив його садовий будинок від електропостачання, а потім незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, протягом двох років не відновляв електропостачання до його садового будинку. Такими діями відповідач позбавив його та його сім`ю можливості працювати, відпочивати та оздоровлюватися. Крім того, відповідач вимагає у нього сплати додаткових грошових коштів за підключення до електропостачання. Відсутність електроенергії призвела до загибелі висаджених ним овочів і фруктів та позбавило його можливості здійснювати ремонт будинку, металевого забору та виноградних стійок. Вказані обставини викликали у нього глибокий відчай та хвилювання щодо неможливості зміни що-небудь в ситуації, яка виникла. Крім того, 01.10.2015 року він та інші позивачі звернулися з заявою до голови правління ОСОБА_13 щодо укладення договору про електропостачання, однак він відмовився отримувати заяву, що в подальшому призведе до чергового незаконного відключення від електропостачання їх садових будинків та до чергових моральних хвилювань.

28.12.2015 року позивач ОСОБА_11 подав до суду уточнену позовну заяву і посилаючись на вимоги ст. 1167 ЦК України і Закону України «Про захист прав споживачів» просив стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Позивач зазначив, що відповідач спочатку в 2013 році незаконно відключив його садовий будинок від електропостачання, а потім незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили, протягом двох років не відновляв електропостачання до його садового будинку. Такими діями відповідач позбавив його та його сім`ю можливості працювати, відпочивати та оздоровлюватися. Крім того, відповідач вимагає у нього сплати додаткових грошових коштів за підключення до електропостачання. Відсутність електроенергії призвела до загибелі висаджених ним садово-городніх культур та позбавило його можливості здійснювати ремонт будинку, металевого забору та виноградних стійок. Вказані обставини відобразилися на його здоров`ї, внаслідок чого у нього загострилися серцево-судинні захворювання, що підвищує ймовірність третього інфаркту. Крім того, 01.10.2015 року він та інші позивачі звернулися з заявою до голови правління ОСОБА_13 щодо укладення договору про електропостачання, однак він відмовився отримувати заяву, що в подальшому призведе до чергового незаконного відключення від електропостачання їх садових будинків та до чергових моральних хвилювань.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в своїх поясненнях підтримали свої позовні вимоги, підтвердивши викладені в позові обставини та просили задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_11 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, подав суду письмові заперечення, пояснивши суду, що нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди споживачеві у разі припинення постачання електроенергії. Крім того, між відповідачем та позивачами відсутні будь-які договірні правовідносини на постачання електроенергії, які б передбачали можливість стягнення моральної шкоди. Що стосується Закону України «Про захист прав споживачів» на який посилаються позивачі, то відповідно до цього Закону споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров`я людей продукцією. Таких доказів позивачами суду не надано, а тому позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню.

Представники відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10 позов не визнали, підтримавши обставини, які викладені в письмових запереченнях і також просили відмовити позивачам в задоволенні позову.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивачів, представників відповідача, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні до них правовідносини.

У відповідності до вимог статті 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

За статтею 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси виключно у спосіб, визначений Законом.

Згідно статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути також і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової шкоди) розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Таким чином, указана норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Відповідно до частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна

У пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року N 4 (з відповідними змінами) зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи із вимог статей 212-215 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, під час ухвалення рішення суд вирішує в тому числі такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що в користуванні позивачів перебувають земельні ділянки та садові будинки , які розташовані на території ГО СТ «Урожай».

Зокрема, в користуванні ОСОБА_1 знаходяться земельні ділянки №№ 173, 174, ОСОБА_2 №№138, 117, ОСОБА_11 №73, ОСОБА_4 №22, ОСОБА_14 №119.

28 грудня 2012 року між ПАТ «Миколаїоблєнерго» та ГО СТ «Урожай» з кодом 22441259 укладено договір про постачання електроенергії, що сторонами не заперечується.

Договору про постачання електроенергії з ГО СТ «Урожай» з ідентифікаційним кодом 22441259 позивачі не укладали.

В листопаді 2013 року садові будинки позивачів були незаконно відключені відповідачем від електропостачання без відповідного попереднього повідомлення.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02 вересня 2015 року та ухвалою Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2015 року позов в тому числі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_14 до ГО СТ «Урожай» задоволено. Визнано дії ГО СТ «Урожай», (ідентифікаційний код 22441259) - неправомірними. Зобов`язано відповідача відновити електропостачання до садових будинків позивачів. Вищезазначене рішення суду набрало законної сили 02 вересня 2015 року (а.с. 36-40).

Відповідно до актів державного виконавця відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції ОСОБА_16В від 05 серпня 2015 року та 25 вересня 2015 року рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 липня 2015 року виконано і відповідачем відновлено електропостачання до садових будинків позивачів. ( а.с. 6-9).

Право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої споживачу, передбаченопунктом 5 частини 1 статті 4тастатті 16 Закону України «Про захист прав споживачів» (Пункт 5 частини першої статті 4 в редакції Закону від 19.05.2011 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин), згідно з якою споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право навідшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» - поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Згідно з вимогами статті 611ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом, між позивачами і відповідачем договору на постачання електроенергії не укладено.

А укладений між ПАТ «Миколаїоблєнерго» та ГО СТ «Урожай» з кодом 22441259 договір не передбачав відшкодування моральної шкоди у разі відключення від мережі електропостачання.

Не передбачають такої відповідальності й нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини: Закон України "Про електроенергетику" таПравила користування електричною енергією, затвердженого Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року.

Отже, з аналізу вищезазначених норм Закону вбачається, що припинення надання послуг з енергопостачання не передбачає відшкодування моральної шкоди, а тому в задоволенні позовних вимог позивачів слід відмовити.

У відповідності до вимог статті 88 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 11,60,209,213 -215 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_4 до Громадської організації Садівниче товариство «Урожай» про захист прав споживачів і стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області.

Суддя Л.В.Карікова

15.02.2016