Ухвала суду № 55895604, 15.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/6446/14 Головуючий у 1 інстанції: Лакомська Ж.І.

Провадження № 22-ц/783/1052/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Р. П.

Категорія:47

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Цяцяка Р.П.,

суддів Ванівського О.М. і ОСОБА_2,

при секретарі Цапові П.М.,

за участю позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4;

ОСОБА_5 представника відповідачки ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи - Львівська міська рада, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Відділ держзмегенства в м. Львові, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, у якій просив суд ухвалити рішення, яким зобовязати відповідачку „усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою № 22 по вул. Потелицькій в м. Львові у вигляді будівельних матеріалів, та привести земельну ділянку до попереднього стану.

Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що позивач є законним користувачем земельної ділянки № 22 по вул. Потелицькій у м. Львові. Зазначав, що на згаданій земельній ділянці відповідачка ОСОБА_6 зберігає будівельні матеріали, дозволу на розміщення яких позивач відповідачці не давав, чим порушено його права, як користувача спірною земельною ділянкою (а.с. 2-3).

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено (а.с. 151-153).

Дане рішення оскаржив позивач.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам спраави та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував рішення Апеляційного суду Львівської області від 13.11.2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 про визнання права власності на обєкт нерухомого майна (а.с. 156, 166).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і його представника на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідачки, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи стверджується, що позивач (апелянт) ОСОБА_3 є одним із співвласників квартири № 8 в будинку № 22 на вул. Потелицькій у м. Львові.

В той же час, згаданим позивачем не подано до суду будь-яких документів на підтвердження його прав власності чи користування земельною ділянкою на вул. Потелицькій, 22 у м. Львові, яка (земельна ділянка) відповідно до Довідки Управління Держкомзему у місті Львові Головного управління Держкомзему у Львівській області про правовий статус земельної ділянки від 15.06.2011 року № 40/01-14/4099 відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність або користування, а за категорією земель відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Так само, як позивачем не подано до суду будь-яких доказів, які можна було б визнати належними та допустимими, про те, що на згаданій земельній ділянці знаходяться будівельні матеріали, зокрема - власником яких є відповідачка ОСОБА_6

Як вбачається з описової частини оскаржуваного рішення, в суді першої інстанції представники Львівської міської ради (до комунальної власності якої відноситься земельна ділянка на вул. Потелицькій, 22 у м. Львові) та Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради (за місцезнаходженням згаданої земельної ділянки) жодних претензій з приводу порушення земельного законодавства чи правил благоустрою до відповідачки ОСОБА_6 не мали.

Як вбачається зі змісту рішення Апеляційного суду Львівської області від 13.11.2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 про визнання права власності на обєкт нерухомого майна, посилання на яке міститься у доводах апеляційної скарги, згаданим рішенням було скасовано рішення Личаківського районного суду м. Львова від 29.12.2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на гараж з господарськими спорудами загальною площею 100,6 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Потелицька, 22, і в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання за нею права власності на згаданий гараж з господарськими спорудами відмовлено. При цьому відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції мотивував саме тим, що Львівська міська рада, як власник земельної ділянки на вул. Потелицькій, 22 у м. Львові, до участі у розгляді даної справи не залучалася (а.с. 4-5).

В той же час, ні позовна заява ОСОБА_3, ні його апеляційна скарга не містять доводів про звязок між вище згаданим рішенням Апеляційного суду Львівської області від 13.11.2014 року (по справі про визнання права власності на обєкт нерухомого майна на земельній ділянці, яка є комунальною власністю територіальної громади міста Львова) та будівельними матеріалами, які ніби-то знаходяться на цій земельній ділянці та власником яких ніби-то є відповідачка.

Крім цього, як стверджується матеріалами інвентаризаційної справи на житловий будинок № 22-Б на вул. Потелицькій у м. Львові (яка долучена до матеріалів даної цивільної справи), вище згаданого гаражу з господарськими спорудами на вул. Потелицькій, 22 у м. Львові (визнання права власності на який і було предметом судового спору) вже не існує, оскільки такий реконструйовано під житловий будинок та на підставі наказу Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 27.09.2011 року № 504 „Про затвердження висновку міжвідомчої комісії при виконкомі щодо технічної можливості проведення перепланування та переобладнання гаражу під літерою „Б-2 (заг. пл.100,6 кв.м.) на вул. Потелицькій, 22 під житловий будинок, наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 04.04.2012 року № А-96 „Про затвердження гр. ОСОБА_6 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції гаражу з господарськими спорудами під житловий будинок на вул. Потелицькій, 22-б, декларації про готовність обєкта до експлуатації реконструкція гаражу з господарськими спорудами під житловий будинок на вул. Потелицькій, 22б у м. Львові, наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 12.11.2012 року № 2500-ЖЛ ОСОБА_6 Іванівні (відповідачці по даній справі) оформлено право приватної власності в цілому на двоповерховий трикімнатний житловий будинок № 22-Б на вул. Потелицькій у м. Львові та видано Свідоцтво про право власності на згаданий будинок.

За вище наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити та залишити рішення Личаківського районного суду міста Львова від 16 листопада 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: