Рішення № 55894213, 11.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №335/10401/14-ц

Провадження №22ц/778/15/16 Головуючий у 1 інстанції: Макаров В.О.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді: Гончар М.С.

суддів: Стрелець Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, приватного нотаріуса ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Факторинг» про визнання недійсним акту державного виконавця № 16/9 від 27 серпня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна, скасування реєстраційного запису в державному реєстрі, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який уточнювала. У позові зазначала, що 26 січня 2010 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 118, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, прим. 3, яке належить на праві приватної власності позивачу, для задоволення вимог ПАТ „УкрСиббанк за кредитним договором №3-402-К/Р/З від 19.08.2005 року у розмірі 1173320,31 грн. Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 21 травня 2010 року відкрито виконавче провадження на підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса.

В порядку виконавчого провадження 14 січня 2014 року субєктом оціночної діяльності ОСОБА_6 було проведено оцінку вартості предмета іпотеки, яка склала 889 242,00 грн.

04 серпня 2014 року іпотечне майно було виставлено на продаж з електронних торгів, проте торги не відбулись у звязку із відсутності учасників.

15 серпня 2014 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя замінено сторону у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ „УкрСиббанк на ОСОБА_4

21 серпня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції із заявою про бажання придбати іпотечне майно посилаючись на те, що 04 серпня 2014 року торги не відбулися.

Постановою Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 22 серпня 2014 року, змінено сторону виконавчого провадження стягувача ПАТ „УкрСибанк на ОСОБА_4

27 серпня 2014 року до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції надійшов протокол №936 від 04 серпня 2014 року від Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області з результатом торгів що не відбулися. У цей же день, 27 серпня 2014 року державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції складено акт № 16/9 про реалізацію в порядку ч.1 ст.49 Закону «Про іпотеку» іпотечного майна на користь стягувача ОСОБА_4 за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

27 серпня 2014 року приватним нотаріусом Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 на імя ОСОБА_4 видано свідоцтво про придбання нерухомого майна від 27 серпня 2014 року №2918 на нежиле приміщення за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, прим. 3.

Посилаючись на те, що під час реалізації іпотечного майна були порушенні приписи Законів України „Про іпотеку, „Про виконавче провадження , Тимчасового порядку проведення прилюдних торгів з реалізації майна шляхом проведення електронних торгів, зокрема, заниженої вартості предмета іпотеки, не повідомлення про торги у друкованих засобах масової інформації, позивач просила суд визнати недійсними акт державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про реалізацію предмета іпотеки № 16/9 від 27 серпня 2014 року, та свідоцтво про придбання нерухомого майна від 27 серпня .2014 року на нежиле приміщення за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, прим. 3, яке видане приватним нотаріусом Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 на імя ОСОБА_4, скасувати відповідний реєстраційний запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення сторін апеляційного провадження, що зявились до суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд виходив з положень Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про виконавче провадження" та прийшов до висновку про те, що позов не обґрунтований та не доведений належними доказами, а отже не підлягає задоволенню.

З таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Встановлено, що виконавчим написом нотаріуса від 26 січня 2010 року звернуто стягнення на предмет іпотеки на нежиле приміщення, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, прим. 3, яке належить на праві приватної власності позивачу, для задоволення вимог ПАТ „УкрСиббанк за кредитним договором №3-402-К/Р/З від 19.08.2005 року у розмірі 1 173 320,31 грн (т.1 а.с.11).

Постановою державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 21.05.2010 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим написом (т.1 а.с.12).

В порядку виконання вказаного провадження 18.06.2010 року державним виконавцем здійснено опис та арешт вказаного іпотечного майна (т.1 а.с.65-68).

14 січня 2014 року проведено оцінку субєктом оціночної діяльності ОСОБА_6 вартості предмета іпотеки, яка склала 889 242,00 грн, про що державним виконавцем 17.01.2014 року було належним чином повідомлено боржника (т.1 а.с.77, 78).

Постановою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 18 березня 2014 року вказане виконавче провадження обєднано з іншими виконавчими провадженнями з примусового виконання, а саме: виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.02.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат 67820,57грн та виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя про стягнення солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_2 на користь АБ «Факторіал-Банк» заборгованості та судових витрат у розмірі 65550,73грн. Вказаному зведеному виконавчому провадженню з примусового виконання присвоєно номер 16/9 (т.1 а.с.70).

02 квітня 2014 року начальником Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції направлена до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізький області заявку на реалізацію вказаного майна з прилюдних торгів (т.1 а.с.79-80).

04 серпня 2014 року електронні торги не відбулись через відсутність допущених учасників, згідно до Протоколу №936 про проведення електронних торгів (т.1 а.с.101).

Постановою головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 07 серпня 2014 року зупинено виконавче провадження у звязку із вирішенням питання про заміну сторони у виконавчому провадженні (т.1 а.с.86-87).

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 15 серпня 2014 року змінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ «УкрсибБанк» на ОСОБА_4, у звязку з чим постановою від 22 серпня 2014 року здійснена відповідна заміна стягувача (т.1 а.с.92, 95).

21 серпня 2014 року ОСОБА_4 звернулась із заявою в порядку ст.49 Закону України «Про іпотеку» про бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна (т.1 а.с.97-98).

На підставі протоколу №936 від 04 серпня 2014 року про проведення електронних торгів, що не відбулись, та акту №16/9 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 27 серпня 2014 року про придбання ОСОБА_4 предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, 27 серпня 2014 року приватним нотаріусом Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 на імя ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності за реєстраційним номером №2918 на нежиле приміщення за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, прим. 3 (т.1 а.с.102-103, 6).

Згідно із ч.2 ст. 16, ч.1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч.1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у звязку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

В обґрунтування позову про визнання акту головного державного виконавця Орджнікідзеквського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № 16/9 від 27 серпня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів та виданого на його підставі свідоцтва про право власності недійсними, позивач посилалась, зокрема, на порушення Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції під час реалізації іпотечного майна вимог законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» до звіту субєкта оціночної діяльності про оцінку іпотечного майна та порушення вимог закону щодо публікації у друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів.

Примусова реалізація майна боржника, як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих ЦК України, Законами України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень та нотаріальних написів, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Так, правила проведення електронних торгів врегульовані Тимчасовим порядком про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 (далі Порядком) у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до загальних положень Порядку, організатором торгів є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Згідно розділу ІІ названого Порядку передбачена передача майна на реалізацію шляхом проведення Організатором електронних торгів.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України „Про виконавче провадження.

Частиною 2 п.3 розділу ІІ Порядку передбачено, що у разі якщо реалізації підлягає предмет іпотеки, відповідальний працівник не пізніше наступного робочого дня направляє Організатору заявку на публікацію повідомлення, зазначеного у п.5 розділу ІІІ цього Порядку, а саме заявку на публікацію не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів із зазначенням інформація про дату і час проведення електронних торгів, опису предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та іншої необхідної інформації.

У відповідності до розділу ІІІ Порядку підготовка, організація та проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про іпотеку».

Розділом Х Порядку передбачено, що електроні торги вважаються такими, що не відбулись, у разі відсутності учасників електронних торгів і цьому разі ст.ст.47, 49 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателів придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформляється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна в разі, якщо прилюдні торги не відбулись, в передбачений приписами ст.49, 47 Закону України «Про іпотеку» спосіб відбувається перехід права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до іпотекодержателя, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, формування за їх результатами відповідного акта, є укладанням договірних відносин купівлі-продажу, отже є правочином.

При цьому право продажу товару належить не власникові, а іншій встановленій законом особі з метою захисту як приватних, так і публічних інтересів держави у здійсненні, дотриманні і контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах у результаті звернення стягнення на його майно шляхом проведення публічних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, між державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, як підприємством, уповноваженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 року № 656/5 на організацію та проведення торгів, і Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, угода за якою державне підприємство „Інформаційний центр Міністерства юстиції України під час укладання на торгах договору виступає представником відділу державної виконавчої служби, не укладалась, а відтак, за угодою з реалізації на електронних торгах майна продавцем зазначеного нерухомого майна виступав саме Орджнікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, а покупцем - ОСОБА_4, яка придбала предмет іпотеки в порядку ст.49 Закону України «Про іпотеку» внаслідок визнання прилюдних торгів таких, що не відбулись і набуття предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Враховуючи, що відчуження предмета іпотеки відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст. 203 ЦК України ( ч.1 ст. 215 ЦК України). Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, а тому підставами для визнання придбання предмету іпотеки іпотекодержателем недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством.

У відповідності до п.1 Розділу ІІ Порядку реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті ст.58 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах.

За правилами проведення прилюдних торгів організатор проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Таким чином, ураховуючи зазначене, суд наголошує, що у відповідності до Порядку, в редакції що діяв на час проведення прилюдних торгів, призначення таких торгів повинно відбуватись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: п.1 Розділу ІІ Порядку, ч.5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження"

Суд першої інстанції не врахував, що після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна, оскільки відповідно до норми закону звіт про оцінку майна втрачає свою чинність зі спливом шестимісячного строку від дня його підписання.

Із матеріалів справи слідує, що звіт про оцінку арештованого майна підписано 01 січня 2014 року. Шестимісячний строк його чинності сплив 01 липня 2014 року. Торги були призначені на 04 серпня 2014 року, а отже поза межами строку передбаченого законом. Таким чином, реалізація предмету іпотеки за результатами торгів 04 серпня 2014 року, які не відбулись, була здійснена за початковою ціною, яка визначена звітом, що втратив чинність.

Твердження представника Орджнікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в судовому засіданні апеляційного суду про те, що вартість майна, переданого на реалізацію, є дійсною на період реалізації майна не може бути взято до уваги колегією суддів, оскільки такі посилання не ґрунтуються на вимогах Порядку, в редакції станом на час проведення прилюдних торгів.

Згідно із ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У постановах Верховного Суду України у справах № 6-147цс14 та № 6-18цс15 зроблено правовий висновок про чинність звіту про оцінку майна протягом шести місяців і зазначено, що проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням частини пятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» та підставою для визнання таких торгів недійсними.

Тобто згідно із зазначеним висновком Верховного Суду України це порушення є підставою для визнання прилюдних торгів недійсними і, відповідно, свідчить про безумовний негативний вплив на права позивача, порушення його законних інтересів внаслідок реалізації майна за ціною шестимісячної давності, неможливістю ним в силу вимог ч.ч. 2,3 та 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» оскаржити результати нової оцінки майна до його передачі на реалізацію.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишились посилання позивача про відсутність опублікування повідомлення у друкованих засобах масової інформації про проведення електронних торгів.

У відповідності до п.5 розділу ІІІ Порядку організатор зобовязаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів із зазначенням інформація про дату і час проведення електронних торгів, опису предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів, та іншої необхідної інформації.

Заперечення представника Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції в судовому засіданні апеляційного суду що вказаний обовязок покладається на організатора прилюдних торгів - державне підприємство «Інформаційний центр» і не може бути спрямований проти державної виконавчої служби є неприйнятними з наступних підстав.

Як вказувались вище, сторонами правочину купівлі-продажу іпотечного майна з публічних торгів були Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції та ОСОБА_4 на підставі акту головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № 16/9 від 27 серпня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки (т.1, а.с.102-13) та відповідного нотаріального свідоцтва, що видано на підставі вказаного акту державного виконавця (т.1, а.с. 6). Таким чином, у відповідності до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України на державну виконавчу службу покладається обовязок довести суду, що проведення процедури прилюдних торгів відповідало вимогам закону та Порядку, оскільки саме за результатами торгів, які не відбулись, державним виконавцем було винесено відповідний акт про реалізацію майна боржника, що відповідно покладає на державну виконавчу службу обовязок перевірити дотримання організатором процедури проведення торгів, які ними замовлялись.

Матеріали справи не містять доказів на спростовання доводів позивача про те, що під час проведення прилюдних торгів порушені вимоги п.5 розділу ІІІ Порядку, а саме, не опубліковано принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів із реалізації майна боржника. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Вказане є порушенням принципів прозорості та конкурентності прилюдних торгів, що ставить під сумнів наявність обєктивних причин відсутності жодного учасника торгів і як наслідок визнання цих торгів такими, що не відбулись та подальшу реалізацію предмета іпотеки за наслідками перших та єдиних торгів за початковою ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про прийнятність позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання недійсними акту головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № 16/9 від 27 серпня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів та виданого на його підставі нотаріального свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, які не відбулись.

Проте позовні вимоги про скасування запису у державному реєстрі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів не можна визнати законними та обґрунтованими.

За змістом ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи до державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними, а у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації права.

Таким чином, вимоги про скасування запису про державну реєстрацію оспорюваного свідоцтва про право власності не узгоджується з нормами ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому у їх задоволенні колегія суддів відмовляє.

Згідно з приписами пунктів 3,4 ст. 309 ЦПК України, встановлене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 травня 2015 року по цій справі скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним акт головного державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції № 16/9 від 27 серпня 2014 року про реалізацію предмета іпотеки.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на нежиле приміщення №3, яке знаходиться за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 151/вул. Сталеварів, буд. 11, виданий приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 27 серпня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за №2918.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: