Ухвала суду № 55892721, 18.02.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/14299/15-ц Номер провадження 22-ц/775/496/2016

Головуючий в 1 інстанції Переверзева Л.І.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 81

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Гапонова А.В., Краснощокової Н.С.,

за участю секретаря Долі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року,-

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства соціальної політики України, обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат, обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Йому була встановлена інвалідність 3-ї групи у звязку з виконанням службових обовязків під час проходження строкової військової служби і віднесено до 1-ї категорії учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Тобто він набув право на отримання пільг, компенсацій та інших соціальних виплат, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до Протоколу від 17 грудня 2014 року № 81 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що функціонує при Міністерстві соціальної політики України, було прийнято рішення про безпідставність встановлення позивачу вищезазначеного статусу і видачі відповідного посвідчення. В свою чергу на підставі зазначеного Донецька обласна державна адміністрація протягом тривалого часу ухиляється від видачі йому відповідної вкладки до посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внаслідок чого з вини відповідачів виплату належної йому пенсії, компенсації та допомоги було припинено.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року вищезазначене рішення було скасовано. Оскільки він був позбавлений можливості отримання пенсії по інвалідності відповідно до статей 49, 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сума недоплати якої дорівнює 17 082 грн., щомісячної грошової компенсації часткової вартості продуктів харчування, передбаченої ст. 20 ч.1 п. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 року № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», сума недоплати якої дорівнює 13 131,29 грн.; щорічної грошової соціальної допомоги в розмірі 2 200 грн., щорічної грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 90 грн., а всього на суму 32 503,29 грн., просив стягнути вказані суми з відповідачів солідарно.

В процесі розгляду справи позивач зменшив свої вимоги (йому були виплачені у добровільному порядку пенсія та допомога на оздоровлення) та просив стягнути з відповідачів шкоду, завдану йому через неотримання грошової часткової компенсації вартості продуктів харчування в розмірі 11 191,51 грн. та щорічну грошову соціальну допомогу, передбачену частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 1 підпункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 147 «Деякі питання виплати у 2015 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» в сумі 2 200 грн., а всього 13 391,51 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На вказане рішення суду позивач, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що предметом розгляду цієї справи є відшкодування шкоди, завданої позивачу внаслідок безпідставного позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що спричинило невиплату йому певних соціальних виплат, а не недоплата цих соціальних виплат в результаті будь-яких інших дій чи актів.

Вказує, що згідно з наявною в матеріалах справи відповіді УПСЗН на звернення про причини несплати йому належних соціальних виплат, причиною цієї несплати є рішення (Протокол) від 17.12.2014 року № 81 Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Міністерстві соціальної політики України про позбавлення позивача вищезазначеного статусу, яке згодом постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року в адміністративній справі № 805/1022/15-а було визнано неправомірним і скасовано. Проте, саме за період з моменту прийняття такого рішення і до усунення його негативних наслідків шляхом видачі позивачу відповідної вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 був позбавлений такого статусу, що й спричинило невиплату вказаних грошових соціальних компенсацій та допомоги.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Міністерство соціальної політики України, повідомлене про час та місце розгляду справи належним чином, свого представника не направило.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2014 року № 81 Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України було прийнято рішення про визнання безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2(1) ОСОБА_1

В зв'язку з прийняттям вказаного рішення позивачу припинили сплачувати соціальні виплати як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року вищезазначене рішення було скасовано.

Після набрання вказаним рішенням чинності і звернення позивача ОСОБА_1 до відповідача - Донецької обласної державної адміністрації йому була надано вкладка до пенсійного посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС та поновлено соціальні виплати. Станом на час розгляду справи судом першої інстанції позивачу в повному обсязі сплачено пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 90 грн.

Проте відповідачу не сплачено повну суму часткової грошової компенсації вартості продуктів харчування в розмірі 11 191,51 грн. та щорічну разову грошову соціальну допомогу - 2 000 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. № 936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян. Тому суд вважав, що всі спірні питання з приводу вказаних виплат повинні вирішуватися саме з цим органом, а позивачем не доведені обставини, які би свідчили про спричинення йому шкоди діями відповідачів у справі.

Окрім того, суд зазначив, що розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування, норми яких регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не становить визначеного позивачем розміру - 1017,14 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування майнової шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат у розмірі 13 391, 51 грн.

Вказані висновки суду не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства з огляду на наступне.

Як встановлено частинами 1 та 2 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України визначена предметна підсудність адміністративних справ, а саме, адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даному позові (після зменшення позовних вимог) позивач ставить питання з приводу стягнення з суб'єктів владних повноважень соціальних виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - стягнення грошової компенсації вартості продуктів харчування на загальну суму 11 191,51 грн. (п. 14 ч. 1 ст. 20 цього Закону), а також щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, встановленої ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Окрім того, ставлячи питання про стягнення грошової компенсації вартості продуктів харчування, позивач оспорював її розмір, що був встановлений на момент виникнення правовідносин наказом Міністерства соціальної політики України від 10.03.2015 року № 259 «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на 2015 рік» у розмірі 340,00 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на вказані норми законодавства, що регулюють правовідносини стосовно реалізації права на соціальні виплат, які він просить стягнути з відповідачів.

Тобто вимоги стягнення вказаних сум (соціальних виплат) з відповідачів не випливає з правовідносин із відшкодуванням за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної шкоди (ст. 1173 ЦК України), а є правовідносинами з приводу захисту прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Як визначено ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд першої інстанції не врахував обставини справи та наведені норм процесуального законодавства та ухвалив рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 4, 310 ч. 1, 314 ч.1 п. 3, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого на підставі довіреності діє ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди, завданої недоплатою належних соціальних виплат, закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді: