Вирок № 55892306, 17.02.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/12233/15-к

№ 1-кп/243/133/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Словянський міськрайонний суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Чернишова Ю.В.

при секретарі Білоусові Д.В.

за участю прокурора Нілової Є.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Словянського міськрайонного судукримінальне провадження № 12015050510002170 від 20.05.2015 року за обвинуваченням :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, раніше в силу ст. 89 КК України, не судимого, не працюючого,не одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, який зареєстрований та мешкає за адресою: Словянський район, смт. Билбасівка, вул. Фрунзе, 51 .

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.2 К України,-

В С Т А Н О В И В :

13.08.2015 року приблизно о 17 годині 45 хвилин , ОСОБА_2, разом із знайомим ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходились на перехресті вул. Леніна та вул. Куйбишева в смт. Билбасівка, Словянського району . У зазначений час в зазначеному місці між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, сталася сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник протиправний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, 13.08.2015 року, приблизно о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_2, діючи умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій , наніс декілька ударів кулаком правої руки по обличчю потерпілого ОСОБА_3, та з силою штовхнув руками потерпілого у грудну клітину, внаслідок чого ОСОБА_3 не устоявши на ногах впав на землю. Доводячи свій єдиний протиправний умисел до кінця, ОСОБА_4 підійшов до лежачого на землі ОСОБА_3 та завдав останньому декілька ударів правою ногою по голові в область обличчя.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження : синці обличчя, садна верхніх і нижніх кінцівок які мають ознаки легких тілесних ушкоджень, а також субдуральна гематома ( під твердою мозковою оболонкою по верхньо- зовнішній поверхні правих тімяної , скроневої і потиличної долі виявлений пухкий темно червоний з буруватим відтінком згорток крові, вагою 80 грам), субарахноїдальні крововиливи в області правих тімяної і потиличної долі і лівої скроневої долі, крововилив у мякі покрови голови правої тімяно потиличної області, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. В результаті даних тяжких тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 , 27.08.2015 помер у травматологічному відділенні КЛПЗ»Міська лікарня ім. Леніна»

У скоєнні даного кримінального правопорушення вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується наступними зібраними у справі доказами.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 у скоєнні даного кримінального правопорушення свою провину визнав повністю, позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Словянської міської ради в особі КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І.Леніна» визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що 13.08.2015 року приблизно о 17 годині він їхав на велосипеді по вул. Леніна смт. Билбасівка, біля магазину побачив ОСОБА_3, який запитав чи є у нього гроші, на що він відповів що є , та вони пішли купили горілки і пішли до будинку ОСОБА_3, де в літній кухні вживали горілку. Коли спиртне закінчилося, та грошей більше не було , він запропонував ОСОБА_3 продати його мобільний телефон а на вилучені гроші купити спиртного. Останній погодився і він надав свій телефон «Самсунг» чорного кольору ОСОБА_3. Той пішов з ним з метою його продажу ,а він залишився у нього вдома. Приблизно через пять хвилин він пішов за ОСОБА_3. На перехресті вул. Леніна та Куйбишева смт Билбасівка він побачив ОСОБА_3 з двома незнайомими хлопцями, яким останній надав його телефон, зазначив , що хлопці швидко зникли. Він підійшов до потерпілого та запитав, де його телефон, на що той відповів, що ніякого телефону у нього не має. При цьому вивернув кармани, але там телефону не було. Вони почали конфліктувати. ОСОБА_3 схопив його за одяг та наніс йому удар в голову. Він ухилився та вдарив ОСОБА_3 в обличчя кулаком лівої руки. Потім руками штовхнув його у груди, після чого останній впав на правий бік, зазначив , що точно не памятає на який бік впав ОСОБА_3, після чого він наніс ОСОБА_3 удар правою ногою в голову, а саме бокову частину голови, але точно не памятає саме в яку сторону наносив удари. Зазначив що ногою вдарив його приблизно 2 рази. ОСОБА_3 лежав та стогнав, а він пішов до міліції, однак там нікого не було, тому він поїхав додому. Доповнив, що коли наносив удари ОСОБА_3, чув як якась жінка кричала йому, щоб він зупинився, потім підійшла до них жінка з двома хлопцями.

Зазначені пояснення обвинуваченого суд оцінює в сукупності з іншими доказами, які підтверджують, що саме внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_3 було завдано тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть.

Окрім пояснень обвинуваченого ОСОБА_2 його провина підтверджується і іншими доказами .

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що, з обвинуваченим він не знайомий, раніше його не бачив. Влітку 2015 року , точну дату не памятає, приблизно о 17 годині 40 хвилин він с дочкою вийшли з дому зустрічати автобус із м. Красноармійська. На вулиці Леніна, не доходячи приблизно 7 метрів до зупинки по вул. Куйбишева вони зупинилися чекати на автобус. Побачив двох хлопців яки на відстані від них приблизно 50 метрів штовхались, а потім почали дратися. Доповнив, що одним з цих хлопців був обвинувачений ОСОБА_2 а другого він не знає. Вони наносили один одному удари руками, їх розмови він не чув. Потім вони змістилися в сторону по вул. Куйбишева , там були кущі. За кущами він бачив ОСОБА_2, який розмахував руками, він подумав що другий лежить на землі. Вони підійшли та побачили, що ОСОБА_2 стояв в стороні а другий хлопець лежав на землі, та з роту у нього текла кров. Він дав свій телефон дочці яка подзвонила до швидкої та міліції. ОСОБА_2 після конфлікту поїхав на велосипеді.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що обвинуваченого та потерпілого він знає як мешканців смт. Билбасівки. Свідком обставин які відбулися 13.08.2015 року між ним він не був. Через три дні після вчинення кримінального правопорушення, він бачив ОСОБА_2, який їхав на велосипеді . Останній йому повідомив, що ОСОБА_3 вкрав у нього телефон та він побив його за це. Подробиць ніяких не надавав. Доповнив, що раніше телефону у ОСОБА_2 він не бачив.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що з ОСОБА_2 вона знайома, але ніяких відносин вони не підтримують. Потерпілого вона знає, як сина свого знайомого. 13.08.2015 року вдень, точний час не памятає, вона гуляла з онуком по вул. Леніна смт. Билбасівка. Побачила, що ОСОБА_3 і ОСОБА_3 деруться .Зазначила, що бачила як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_3 чи в плече чи в обличчя, точно не памятає, після чого ОСОБА_3 впав на землю а ОСОБА_3 продовжував наносити йому , куди саме наносив удари вона не бачила. Потім вона пішла додому та почула, як якась жінка кричала ОСОБА_2: « Що ти робиш !». До ОСОБА_3 вона не підходила. Доповнила, що бачила, як тільки ОСОБА_3 наносив удари. Не бачила, щоб удари наносив обвинуваченому ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_3 це її син, останній час вона з ним не проживала. Свідком подій не була. ОСОБА_2 у телефонній розмові сказав, що побив людину. Подзвонив приблизно через тиждень після 13.08.2015 року. При цьому нічого не пояснював. Потім вона через деякий час взнала, що та людина померла. Доповнила, що ОСОБА_3 дзвонив їй з свого телефону. Цей телефон він купив після того випадку, бо просив в неї гроші на телефон та вона йому їх надала.

Аналіз показань свідків та обвинуваченого дає підстави зробити висновок, що викладені в обвинуваченні обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються як поясненнями обвинуваченого так і свідків та узгоджуються між собою.

З огляду на показання свідків допитаних в суді, суд приходить до переконання, що зазначені свідки обєктивно підтвердили факт перебування ОСОБА_2 в день скоєння кримінального правопорушення в місці його скоєння, виникнення між останнім та потерпілим ОСОБА_3 конфлікту з нанесенням ударів обвинуваченим потерпілому, що підтверджує факт завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 саме ОСОБА_2.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 29.08.2015 року та доданими до нього фототаблицями, останнім є дільниця місцевості яка розташована в смт Билбасівка Словянського району, а саме перехрестя вул. Леніна та вул. Куйбишева, на відстані приблизно 50 м. від якого знаходиться зупинка громадського транспорту. З цього приводу можна прийти до висновку , що саме зазначене місце і було місцем вчинення кримінального правопорушення, про зазначали також обвинувачений та свідки.

Висновком судово-медичної експертизи №498 від 29.09.2015 року встановлено, що при дослідженні трупа ОСОБА_3 було виявлено наступні пошкодження: субдуральна гематома ( під твердою мозковою оболонкою по верхньо - зовнішньої поверхні правих тім'яної, скроневої та потиличної часток виявлений пухкий темно - червоний з буруватим відтінком згорток крові, вагою 80 грам), субарахноїдальний крововилив в м'які покрови голови правої тім'яно - потиличної області. Зазначені пошкодження утворилися від дії тупих предметів незадовго до моменту надходження в лікарню, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смертельного результату. ОСОБА_8 обличчя, садна верхніх і нижніх кінцівок утворилися від дії тупих предметів незадовго до моменту надходження в лікарню і мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Інших ушкоджень , за винятком слідів медичних ін'єкцій, при дослідженні трупа виявлено не було. Причиною смерті ОСОБА_3 з'явилася, закрита черепно мозкова травма з крововиливами під оболонки головного мозку, яка ускладнилася набряком головного мозку.

Зазначений висновок дає підстави дійти висновку про наявність конфлікту та завдання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень обвинуваченим із зазначеними наслідками.

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 01.09.2015 р. за участю обвинуваченого ОСОБА_2 останній показав місце скоєння кримінального правопорушення, а також розповів про обставини, при яких він заподіяв тілесні ушкодження та за допомогою статисту продемонстрував, механізм нанесення ударів йому ОСОБА_3. Продемонстрував, як він відштовхнув останнього від себе , внаслідок чого той впав на землю, та як він правою ногою наніс лежачому на землі ОСОБА_3 удари в область голови .

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №45 , на підставі висновку експерта №498 від 29.09.2015 року, вивчення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2, враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа громадянина ОСОБА_3 не виключена можливість їх утворення при обставинах, на які вказує обвинувачений ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту 01.09.2015 року.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 01.09.2015 року з фототаблицями за участю свідка ОСОБА_7 остання при проведенні зазначеної слідчої дії показала та надала пояснення стосовно обставин скоєння відносно ОСОБА_3 кримінального правопорушення, що відповідають наданим нею поясненням в суді.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №44 , на підставі висновку експерта №498 від 29.09.2015 року, вивчення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7, враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа громадянина ОСОБА_3 не виключена можливість їх утворення при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_7 при проведенні слідчого експерименту 01.09.2015 року.

За висновком судово-медичної експертизи № 55 до експертизи трупа № 498/43/44/45 , вбачається , що зазначені ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_3 утворилися від не менше семи впливів тупим предметом. Враховуючи множинність, локалізацію і характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_3, вкрай малоймовірна можливість їх утворення при падінні з висоти власного росту і внаслідок заподіяння їх власною рукою.

Як вбачається з акту амбулаторно судово психіатричної експертизи № 559 , враховуючи однократність, короткочасність обстеження ОСОБА_9 при проведенні амбулаторно судово - психіатричної експертизи, наявність вказівок на неодноразові стаціонарні лікування в психіатричній лікарні суперечливість даних медичної документації та відомостей, повідомлених подэкспертным, з урахуванням наявності уривчастих маячних ідей переслідування, впливу, з порушенням критичних здібностей, відповісти на поставлені перед експертизою питання не є можливим. Для виключення хронічного психічного захворювання, симуляції психічного захворювання, для уточнення хронічного психічного захворювання, симуляції психічного захворювання, для уточнення діагнозу і відповіді на поставлені питання, рекомендовано проведення стаціонарної судово - психіатричної експертизи у відношенні ОСОБА_9

Відповідно до висновку судово психіатричної експертизи № 266 від 10.12.2015 року, вбачається, що ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями у період інкримінованого йому діяння не страждав і в даний час не страждає. Виявляв і виявляє в даний час органічний розлад особистості. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, випробуваний не виявляв ознак будь - якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності. У період інкримінованого йому діяння він міг віддавати собі звіт у своїх діях( бездіяльності) і керувати ними. В даний час випробуваний також може віддавати собі звіт у своїх діях(бездіяльності) і керувати ними. Застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Аналіз викладених доказів у їх сукупності переконує суд у тому, що вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення мало місце. Його вина у вчиненому повністю знайшла своє підтвердження, айого дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3.

Сукупність наведених доказів, дають підстави прийти до висновку, що саме так слід кваліфікувати дії обвинуваченого.

Сам обвинувачений не заперечує, що він сам запропонував продати його телефон, щоб на вилучені гроші купити горілки, після чого між ним та потерпілим ОСОБА_3 виникла сварка, внаслідок виниклих стосунків він вдарив рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_3 а потім коли останній впав на землю , неодноразово наносив йому ногою ударів по обличчю. Виявлені на тілі ОСОБА_3 тілесні ушкодження, могли бути завдані при обставинах вказаних ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи № №44 та 45 , а також протоколами проведення слідчого експерименту від 01.09.2015 року. при проведенні яких як ОСОБА_2 так і свідок ОСОБА_7, продемонстрували, механізм нанесення ударів обвинуваченим . Наявність виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, механізм їх утворення та їх тяжкість свідчать про умисел обвинуваченого на завдання саме тяжких тілесних ушкоджень. Про це свідчить нанесення обвинуваченим ударів в голову ногою, що останній підтвердив як під час слідчого експерименту так і в суді. Наведені докази не дають підстав для висновку, що обвинувачений в період інкримінованого йому діяння діяв в межах необхідної оборони.

Відповідно до розяснень наданих в п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для зясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є субєктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.

Встановлені у справі обставини дають підстави прийти до висновку, що умисел ОСОБА_2 був направлений саме на заподіяння тілесних ушкоджень, враховуючи, що останній під час сварки, вдарив рукою в обличчя ОСОБА_3 та той впав на землю. Після цього, коли потерпілий знаходився в такому положенні, лежачі на землі та не являв для обвинуваченого ні якої загрози, наніс останньому ударів ногою в голову, що стало наслідком завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. А висновком судово-медичної експертизи № 55 встановлено, що зазначені ушкодження, виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_3 утворилися від не менше семи впливів тупим предметом. При цьому дії ОСОБА_2 який завдавши зазначених тілесних ушкоджень, припинив здійснення будь-яких дій відносно потерпілого, підтверджують наявність в його діях саме такого умислу.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Як пом'якшуючі покарання обставини суд враховує щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обтяжуючою обставиною суд враховує, що ОСОБА_2 скоїв вказане кримінальне правопорушення в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що ОСОБА_2, який раніше засуджувався за вчинення умисного злочину, відповідного висновку для себе не зробив, не виправився та знову вчинив умисний тяжкий злочин, що свідчить про його не бажання стати на шлях виправлення. Суд також враховує характеристику обвинуваченого з місця проживання, де він характеризується , як особа, що не працює, зловживає спиртними напоями. Відповідно до ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. З урахуванням викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати тяжкості скоєного та меті покарання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ухвалою слідчого судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2015 року відносно ОСОБА_2 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін, зарахувавши в строк відбуття покарання час перебування під вартою та знаходження в медичному закладі під час проведення стаціонарної судово психіатричної експертизи, відповідно до приписів ст. 72 ч.5 КК України.

Цивільний позов прокурора Словянської місцевої прокуратури в інтересах КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І.Леніна », про стягнення витрат повязаних з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 6316,52 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки даний позов обєктивно підтверджується довідкою лікувального закладу про витрати на стаціонарне лікування потерпілого .

Речові докази : відеодиск DVD- R TDK на якому мається відеозапис слідчого експерименту, після набуття вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Судових витрат не має.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.121 КК Українита призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8( вісім) років .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - залишити без змін , тримання під вартою в Артемівському СІЗО УДПтСУ в Донецькій області.

Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з 17.12.2015 року, зарахувавши, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання, час перебування у стаціонарному медичному закладі КЗ « Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» з 12 листопада 2015 року по 10 грудня 2015 року та строк тримання під вартою під час досудового слідства та під час судового розгляду кримінального провадження з 17 грудня 2015 року до дня ухвалення вироку ( 92 дні), із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтерсах КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І.Леніна », задорвольнити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь КЛПЗ «Міська лікарня ім. В.І.Леніна» р/р 35416001049258 в ГУДКСУ України в м. Словянську Донецької області, ЄДРПОУ 01991197, МФО 834016, витрати повязані з лікуванням потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 6316 ( шість тисяч триста шістнадцять) грн. 52 коп.

Речові докази : відеодиск DVD- R TDK на якому мається відеозапис слідчого експерименту, після набуття вироком законної сили залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в цей же строк з моменту вручення його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку- після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Словянського міськрайонного суду Ю.В.Чернишов