АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 2/638/25/13 Головуючий суддя І інстанції Григор"єва А.О.
Провадження № 22-ц/790/1535/16 Суддя доповідач Малінська С.М.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 року судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого судді - Малінської С.М.,
суддів - Карімової Л.В. , Швецової Л.А.,
за участю секретаря - Єрьоменко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі - ПАТ «ОТП Банк») звернулось до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 26 грудня 2007 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством «ОТП Банк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» (далі - ЗАТ «ОТП Банк»), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-704/009/2007, за умовами якого, останній отримав кредит у розмірі 215 000 доларів США строком до 26 грудня 2022 року зі сплатою процентів у розмірах, встановлених кредитним договором.
У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань перед банком за кредитним договором, 26 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-704/009/2007, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобовязань за вищезазначеним кредитним договором.
Зобовязання за кредитним договором ОСОБА_1 виконані не були, у звязку із чим, станом на 06 жовтня 2009 року утворилася заборгованість у розмірі 1850051 грн. 86 коп.
Крім того, позивач, уточнивши позовні вимоги, зазначив, що 29 березня 2006 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL 700/1189/2006, згідно якого, ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 23228 доларів США зі сплатою 12 % річних на строк до 25 березня 2011 року.
У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором цього ж дня було укладено договір застави автотранспортного засобу № PCL 700/1189/2006, предметом якого є легковий автомобіль RENAULT MEGAN SCENIC, державний номерний знак НОМЕР_1.
Однак, умови кредитного договору виконані не були, тому станом на 27 листопада 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 109528 грн. 73 коп.
Також, 08 червня 2006 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML 700/492/2006, відповідно до умов якого, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 100000 доларів США зі сплатою 11 % річних на строк до 08 червня 2021 року.
Цього ж дня з ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № PML 700/492/2006/1, предметом якого є належна на праві власності останньому квартира АДРЕСА_1.
Проте, умови кредитного договору також виконані не були, у звязку із чим, станом на 27 листопада 2009 року утворилась заборгованість в розмірі 835642 грн. 46 коп.
В уточненій у листопаді 2010 року позовній заяві ПАТ «ОТП Банк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року в розмірі 224066 доларів США 08 центів, що в еквіваленті становить 1772340 грн. 28 коп. (тіло кредиту з відсотками), з яких: 191 861, 05 доларів США, що в еквіваленті становить 1 517 601, 70 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 32 205, 03 доларів США, що в еквіваленті становить 254 738, 56 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом, та 93002 грн. 17 коп. штрафних санкцій - пеня за прострочення виконання зобовязань. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № СL 700/1189/2006 від 29 березня 2006 року в розмірі 12 179 доларів США 54 центи, що в еквіваленті становить 96338 грн. 94 коп., з яких: 10 839, 52 доларів США, що в еквіваленті становить 85 739, 52 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 1 340,02 доларів США, що в еквіваленті становить 10 599, 42 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № ML 700/492/2006 від 08 червня 2006 року в розмірі 102 695 доларів США 76 центів, що в еквіваленті становить 812 313 грн. 19 коп., з яких: 92 569, 74 доларів США, що в еквіваленті становить 732 217, 38 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 10 126, 02 доларів США, що в еквіваленті становить 80 095, 81 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом. А також стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк» судовий збір у розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2013 року позивача ОСОБА_3 акціонерне товариство «ОТП Банк» замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»).
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 14 березня 2014 року про виправлення описки, позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно 1772340 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року заборгованості за тілом та 93002 грн. 17 коп. заборгованості за штрафними санкціями, а всього - 1865342 грн. 45 коп. на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Факторинг Україна» сума заборгованості за кредитним договором № ML 700/492/2006 від 08 червня 2006 року в розмірі 812313 грн. 19 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 1700 грн. та 120 грн., сплачених на інформаційно-технічне забезпечення. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 - представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № СL 700/1189/2006 від 29 березня 2006 року в розмірі 12179 доларів США 54 центи, що еквівалентно 96338 грн. 94 коп. В іншій частині рішення залишено без змін.
Додатковим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року вирішено питання про судові витрати, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 березня 2014 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року та додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року скасовані. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2015 року касаційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Рішення апеляційного суду Харківської області від 15 грудня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилено. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року в частині часткового задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна», рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року та додаткове рішення Апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року залишені без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 13 травня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами відмовити повністю, скасувати рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, яким рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 грудня 2013 року було скасовано в частині відмови в задоволенні позову і стягнуто з ОСОБА_1 12179 доларів США 54 центи, скасувати додаткове рішення Апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1872 грн. 00 коп., та стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір.
Апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, зокрема, у справі відсутній детальний розрахунок виниклої заборгованості з підтвердженням фінансовими документами; в порушення п. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про підвищення відсоткової ставки з 5, 99% до 13, 49% з 26 грудня 2007 року та до 16, 49 % з 01 грудня 2008 року суду не надано; факт передачі права вимоги від одного кредитора до іншого належним чином не підтверджено; також вважає, що суд безпідставно стягнув солідарно з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № ML-704/009/2007, оскільки договір поруки є припиненим; крім того, справа розглянута з порушенням правил підсудності; позовна заява, яка не відповідала вимогам ст. 119, ст. 120 ЦПК України, безпідставно не була залишена без розгляду; про заміну кредитора ОСОБА_1 повідомлений не був; належних доказів правонаступництва суду не надано.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції вважав доведеними і обґрунтованими позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року в загальному розмірі 1865342 грн. 45 коп., а з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № ML700/492/2006 від 08 червня 2006 року у розмірі 812313 грн. 19 коп. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № CL770/1189/2006 від 29 березня 2006 року, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі постанови виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ від 05 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження з виконавчого напису приватного нотаріуса Харківського МНО ОСОБА_6 про звернення стягнення на рухоме майно - автомобіль RENAULT MEGAN SCENIC, державний номерний знак НОМЕР_1.
Однак, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 29 березня 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (далі - АКБ «Райффайзенбанк Україна»), правонаступником якого є ЗАТ «ОТП банк», що у свою чергу є правонаступником ПАТ «ОТП банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № СL 700/1189/2006, згідно якого, ОСОБА_1 отримано кредит у розмірі 23228 доларів США зі сплатою 12 % річних на строк до 25 березня 2011 року. (а.с. 103-105,т.1).
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань за вказаним кредитним договором цього ж дня було укладено договір застави автотранспортного засобу № PCL 700/1189/2006, предметом якого є належний на праві власності ОСОБА_1 легковий автомобіль RENAULT MEGAN SCENIC, державний номерний знак НОМЕР_1. (а.с.57-58, т.1).
Позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконує, погашення кредиту та сплату відсотків у строки та розмірах, встановлених кредитним договором не здійснює.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості ЗАТ «ОТП Банк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № СL 700/1189/2006 від 29 березня 2006 року станом на 08 жовтня 2010 року становить 12179 доларів США 54 центи, що в еквіваленті становить 96338 грн. 94 коп., з яких: 10 839, 52 доларів США, що в еквіваленті становить 85 739, 52 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 1 340,02 доларів США, що в еквіваленті становить 10 599, 42 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом. (а.с.161, 163-176, т.1).
08 червня 2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП банк», що у свою чергу є правонаступником ПАТ «ОТП банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ML 700/492/2006, відповідно до умов якого, банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 100000 доларів США зі сплатою 11 % річних на строк до 08 червня 2021 року. (а.с.106-109, т.1).
З метою забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором цього ж дня між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № PML 700/492/2006/1 (майнова порука), предметом якого є належна останньому на праві власності квартира АДРЕСА_2. (а.с.63-65,т.1).
Позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконує, погашення кредиту та сплату відсотків у строки та розмірах, встановлених кредитним договором не здійснює.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості ЗАТ «ОТП Банк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ML 700/492/2006 від 08 червня 2006 року станом на 08 жовтня 2010 року становить102 695 доларів США 76 центів, що в еквіваленті становить 812 313 грн. 19 коп., з яких: 92 569, 74 доларів США, що в еквіваленті становить 732 217, 38 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 10 126, 02 доларів США, що в еквіваленті становить 80 095, 81 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом. (а.с.160, т.1).
26 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ML-704/009/2007, за умовами якого, останній отримав кредит у розмірі 215 000 доларів США строком до 26 грудня 2022 року зі сплатою за користування кредитом плаваючої процентної ставки, а саме: фіксований відсоток 5, 99% + FIDR (процентна ставка по строковим депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк до 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) на строк до 26 грудня 2022 року. (а.с.3, т.1).
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобовязань перед банком за кредитним договором, цього ж дня між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № SR-704/009/2007, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 прийняла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобовязань за вказаним кредитним договором. (а.с.12, т.1).
Позичальник ОСОБА_1 свої зобовязання за кредитним договором не виконує, погашення кредиту та сплату відсотків у строки та розмірах, встановлених кредитним договором не здійснює.
Згідно наданого суду розрахунку заборгованості ЗАТ «ОТП Банк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 станом на 12 жовтня 2010 року становить 224066 доларів США 08 центів, що в еквіваленті становить 1772340 грн. 28 коп. (тіло кредиту з відсотками), з яких: 191 861, 05 доларів США, що в еквіваленті становить 1 517 601, 70 грн., - залишок заборгованості за кредитом; 32 205, 03 доларів США, що в еквіваленті становить 254 738, 56 грн., - несплачені відсотки за користування кредитом, та 93002 грн. 17 коп. - пеня за прострочення виконання зобовязань, а всього - 1 865 342 грн. 46 коп. (а.с.162, т.1).
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобовязується надати грошові кошти позичальнику в розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Ст. 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобовязання.
Як вбачається з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням забов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом забов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким , що прострочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договорів.
Згідно з умовами договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року, ПАТ «ОТП Банк» відповідно до ст. ст. 512-514, 1077-1079, 1082,1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачами. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржників за кредитними договорами. (а.с.209-215, т.1).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2013 року позивача ПАТ «ОТП Банк» замінено на ТОВ «ОТП Факторинг Україна». (а.с.70, т.2).
Ч. 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею забовязання , а також у разі зміни забовязання без згоди поручителя , внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Матеріали справи не містять доказів, що поручитель ОСОБА_2 повідомлялась про підвищення процентної ставки за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року з 5, 99% річних до 13, 49%, а потім до 16, 49%.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо солідарного стягнення за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року заборгованості з ОСОБА_2, оскільки договір поруки є припиненим відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.
Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14 , 22 жовтня 2014 року № 6-101цс14.
Посилання апелянта на порушення позивачем вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» при збільшенні процентної ставки є безпідставними з огляду на наступне.
Пунктами 1.4.1.1.3, 1.4.1.1.4 частини 2 кредитного договору сторони передбачили, що плаваюча процентна ставка по кредиту підлягає корегуванню протягом дії цього договору щоразу після перебігу кожного (дванадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладення цього договору, якщо інше не передбачено цим договором; плаваюча процентна ставка за користування кредитом впродовж першого року дії цього договору, підлягає коригуванню після перебігу (одинадцятого) календарного місяця, починаючи з дати укладення цього договору. Тобто, порядок коригування плаваючої процентної ставки за кредитним договором ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року врегульовано пунктами 1.4.1.1.3, 1.4.1.1.4 частини 2 кредитного договору, який не містить зобовязання сторін укладення додаткових договорів з цього приводу.
Судом встановлено, ОСОБА_1, підписавши кредитний договір, надав письмову згоду на можливість односторонньої зміни банком ставки за кредитним договором, тому збільшення процентної ставки з 5, 99% до 13, 49% з 26 грудня 2007 року та до 16, 49% з 01 грудня 2008 року відбулося згідно умов договору.
Крім того, рішення про збільшення розміру процентної ставки прийнято банком до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», відповідно до якого, встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Тобто, банк мав право збільшувати процентну ставку в односторонньому порядку до 10.01.2009 року - до набрання чинності вищевказаного Закону України № 661-VI.
Щодо посилань апелянта на ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни, без такого повідомлення зміна відсоткової ставки є недійсною, то судова колегія вважає це необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів визнання недійсним кредитного договору в частині збільшення процентної ставки. На а. с. 236-239 тому 1 знаходиться рішення Апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ПАТ «ОТП Банк», Філії Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними відмовлено.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 524 ЦК України передбачено , що зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні , ч.1 ст. 533 ЦК України встановлено , що грошове забовязання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим, у частині 2 ст. 524 ЦК України передбачено , що сторони можуть визначати грошовий еквівалент забовязання і в іноземній валюті. Цьому правилу відповідає положення ч. 2 ст. 533 ЦК України , у якому передбачено , що якщо у забовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті , сума , що підлягає сплаті у гривнях , визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Звертаючись до суду позивач просив стягнути суму боргу , що підлягає сплаті , вказавши суму в доларах США та в еквіваленті у гривнях , визначену за офіційним курсом грошового еквіваленту в іноземній валюті , обумовленого сторонами забовязання , на день подачі позову , а не на день проведення платежу по поверненню відповідачем позичених ним коштів , що не суперечить нормам ст. 11 ЦПК України та ч. 2 ст. 533 ЦК України.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому судова колегія вважає за необхідне стягнути 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оскільки процесуальним законодавством не передбачено солідарної відповідальності та враховуючи, що судова колегія відмовила у позові в частині солідарного стягнення боргу за кредитом з ОСОБА_2
Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Таким чином, що стосується вимог апеляційної скарги скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, яким рішення Дзержинського районного суду від 12 грудня 2013 року було скасовано в частині відмови в задоволенні позову і стягнуто з ОСОБА_1 12179 доларів США 54 центи та скасувати додаткове рішення апеляційного суду Харківської області від 01 липня 2014 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1872 грн. 00 коп., та стягнути з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» судовий збір, то це не є процесуальним повноваженням суду апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року в розмірі 224066 доларів США 08 центів, що еквівалентно 1772340 гривень 28 копійок та 93002 гривні 17 копійок штрафних санкцій, в частині позовних вимог щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року відмовити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № СL 700/1189/2006 від 29 березня 2006 року в розмірі 12179 доларів США 54 центи, що еквівалентно 96338 гривень 94 копійки, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором № ML 700/492/2006 від 08 червня 2006 року в розмірі 102 695 доларів США 76 центів, що еквівалентно 812313 гривень 19 копійок, та судовий збір у розмірі 1 700 гривень і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
Керуючись ст. ст. 192, 525, 530,533,559, 598, 599, 610-612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2013 року змінити.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ІК 36789421, р/р 2650700233333 у Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк у м. Харкові, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року в розмірі 224066 (двісті двадцять чотири тисячі шістдесят шість) доларів США 08 центів, що в еквіваленті становить 1772340 (один мільйон сімсот сімдесят дві тисячі триста сорок) гривень 28 копійок (тіло кредиту з відсотками), з яких: 191 861 (сто девяносто одна тисяча вісімсот шістдесят один) доларів США 05 центів, що в еквіваленті становить 1 517601 (один мільйон пятсот сімнадцять тисяч шістсот одна) гривня 70 копійок, - залишок заборгованості за кредитом; 32 205 (тридцять дві тисячі двісті пять) доларів США 03 центи, що в еквіваленті становить 254738 (двісті пятдесят чотири тисячі сімсот тридцять вісім) гривень 56 копійок, - несплачені відсотки за користування кредитом, та 93002 (девяносто три тисячі дві) гривні 17 копійок штрафних санкцій - пеня за прострочення виконання зобовязань, а всього - 1865342 (один мільйон вісімсот шістдесят пять тисяч триста сорок дві) гривні 46 копійок.
В частині позовних вимог щодо стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № ML-704/009/2007 від 26 грудня 2007 року відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ІК 36789421, р/р 2650700233333 у Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк у м. Харкові, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № СL 700/1189/2006 від 29 березня 2006 року в розмірі 12 179 (дванадцять тисяч сто сімдесят девять) доларів США 54 центи, що в еквіваленті становить 96338 (девяносто шість тисяч триста тридцять вісім) гривень 94 копійки, з яких: 10839 (десять тисяч вісімсот тридцять девять) доларів США 52 центи, що в еквіваленті становить 85739 (вісімдесят пять тисяч сімсот тридцять девять) гривень 52 копійки, - залишок заборгованості за кредитом; 1 340 (одна тисяча триста сорок) доларів США 02 центи, що в еквіваленті становить 10 599 (десять тисяч пятсот девяносто девять) гривень 42 копійки, - несплачені відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ІК 36789421, р/р 2650700233333 у Регіональному відділенні АТ «ОТП Банк у м. Харкові, МФО 300528) заборгованість за кредитним договором № ML 700/492/2006 від 08 червня 2006 року в розмірі 102 695 (сто дві тисячі шістсот девяносто пять) доларів США 76 центів, що в еквіваленті становить 812 313 (вісімсот дванадцять тисяч триста тринадцять) гривень 19 копійок, з яких: 92 569 (девяносто дві тисячі пятсот шістдесят девять) доларів США 74 центи, що в еквіваленті становить 732217 (сімсот тридцять дві тисячі двісті сімнадцять) гривень 38 копійок - залишок заборгованості за кредитом; 10126 (десять тисяч сто двадцять шість) доларів США 02 центи, що в еквіваленті становить 80 095 (вісімдесят тисяч девяносто пять) гривень 81 копійки - несплачені відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 55887612, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/638/25/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: