Рішення № 55885086, 12.02.2016, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 2/616/22/16

Справа № 616/830/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недостовірними відомостей, відшкодування моральної шкоди, завданої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей, що порочать честь, гідність та ділову репутацію,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недостовірними відомостей, що розповсюджені відповідачем відносно позивача, стягнення 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Позивач посилався на те, що ОСОБА_3 08.10.2015 р. подав заяву до міліції про те, що ОСОБА_1 30.09.2015 р. вистрілив йому в ногу з предмета, схожого на пістолет, заподіявши тілесне ушкодження. ОСОБА_1 стверджував, що ця інформація не відповідає дійсності, так як він вказаних дій не вчиняв. Своєю заявою ОСОБА_3 принизив його честь, гідність та ділову репутацію, завдав моральної шкоди, що полягає у моральних стражданнях, викликаних необхідністю спростовувати неправдиві відомості. Також у позивача погіршився сон і самопочуття, з приводу чого він звертався до лікарів.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідач вказав у заяві до міліції неправдиві відомості. Нічого подібного ОСОБА_1 не вчиняв та розповідав йому (представникові позивача), що влітку ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_1, намагався проникнути на територію його домоволодіння у с. Шевяківка, намагався щось там украсти. Наразі за зверненням ОСОБА_3 ведеться досудове розслідування, за місцем проживання ОСОБА_1 у с. Вільхуватка проводився обшук. Все це призвело до того, що багато людей, які знають ОСОБА_1, стали його зневажати та сторонитися. У ОСОБА_1 погіршилося самопочуття, він змушений був звертатися до лікарів, витрачати кошти на заспокійливі ліки. При цьому письмових доказів щодо погіршення стану здоровя позивача, звернення до лікарів, придбання ліків, немає. Представник позивача заявив про зменшення позовних вимог, виключивши з переліку заявлених вимог п.2 позовних вимог, що містяться у тексті позовної заяви.

ОСОБА_3 позов не визнав повністю, пояснивши, що 30.09.2015 року після 20-00 год. він йшов по дорозі з с. Чугунівка до с. Шевяківка. Назустріч йому їхав на своєму автомобілі ОСОБА_1, який зупинився біля нього та спитав, куди він прямує. ОСОБА_3 сказав, що йде до свого знайомого допомагати пиляти дрова. ОСОБА_1 вимагав від нього повернутися додому у с. Чугунівка, а коли він відмовився, дістав пістолет і вистрілив ОСОБА_3 у ногу. Вистрілом йому було перебито кістку мізинця на лівій нозі, внаслідок чого він тиждень перебував у лікарні, де його прооперували та дістали кулю. Для розслідування даного випадку він звернувся із заявою до міліції. Мотивом дій ОСОБА_1 відповідач вважав те, що той тримає у с. Шевяківка овець, яких доглядають двоє чабанів, та боїться за їх схоронність.

Дослідивши надані сторонами докази, судом встановлені обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

За зверненням ОСОБА_3 СВ Великобурлуцького ВП Чугуївського відділу поліції ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування за фактом заподіяння тілесного ушкодження середньої тяжкості внаслідок кульового поранення ступні лівої ноги (а.с. 66).

В ході досудового розслідування були проведені обшуки у домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, та у домоволодінні по вул. Підгірна,11 в с. Шевяківка (а.с. 8-17).

Свідок ОСОБА_4 дружина ОСОБА_1, дала показання, що 30.09. 2016 р. її чоловік приїхав додому у с. Вільхуватка біля 19-00 год. і до самого вечора займався домашніми справами.

ОСОБА_5 як свідок дав показання, що він інколи допомагає ОСОБА_1 ремонтувати сільськогосподарську техніку, яку той зберігає у с. Шевяківка. У 30.09.2015 року вони з ОСОБА_1 були у с. Шевяківка, ремонтували диски на трактор. Біля 18-00 год. поїхали до с. Вільхуватка через с. Чугунівка, дорогою Попенюка А.М. не зустрічали. Приїхавши до с. Вільхуватка, ОСОБА_1А пішов косити траву, а він пішов додому.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Згідно з ч.1 та п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У п.16.Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зазначено: «Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобовязані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей)».

Конституційний Суд України у Рішенні від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей) зазначив, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію.

Наведені розяснення Верховного Суду України та Рішення Конституційного Суду України однозначно вказують на те, що якщо у зверненнях громадян до правоохоронного органу передаються чи повідомляються відомості з метою їх перевірки уповноваженими на це законом посадовими особами, а не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, то такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам особи.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач своїм зверненням до правоохоронного органу за завдав шкоди честі, гідності чи діловій репутації позивача, а лише скористався своїм правом, закріпленим Конституцією України, на звернення до органів державної влади з метою захисту своїх прав.

Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_3 про визнання недостовірними відомостей, відшкодування моральної шкоди, завданої розповсюдженням завідомо неправдивих відомостей, що порочать честь, гідність та ділову репутацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а позивачем - у той же строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складений 17 лютого 2016 року.

Суддя Ю.В.Нестайко