Рішення № 55883976, 18.02.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1431/15

Провадження № 22-ц/779/475/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Турянський І. Є.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Ковалюка Я.Ю., Максюти І.О.

секретаря Капущак С.В.

за участю: представника апелянта - ОСОБА_2

представника позивача-відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Імексбанк» третя особа на стороні відповідача ТОВ «Компанія Дасті» про розірвання договору про надання кредиту та за зустрічним позовом ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту, - за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія Дасті» на рішення Косівського районного суду від 17 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з первісним позовом, вказавши, що 03.10.2013 року між нею та ПАТ «Імексбанк» укладено договір №1957788/N про надання кредиту для власних потреб, який позивач сумлінно виконувала до січня 2015 року. 17.01.2015 року на мобільний телефон позивача надійшло повідомлення про відступлення ПАТ «Імексбанк» права вимоги за кредитним договором ТОВ «Компанія Дасті». Жодних підтверджуючих документів про відступлення права вимоги позивачу не надсилалось, Додаткової угоди до кредитного договору через зміну істотних умов не укладалось. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2015 року було порушено провадження у справі за позовом ПАТ «Імексбанк» до ТОВ «Компанія Дасті», треті особи без самостійних вимог Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ТОВ «Фрегат» про визнання недійсним нікчемного правочину та застосування наслідків його недійсності, а саме договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 року та договору про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014 року. Позивач вказувала, що до вирішення вищевказаної справи жодних прав та обовязків між нею та ТОВ «Компанія Дасті» бути не може. Враховуючи це, та неодноразові звернення до ПАТ «Імексбанк» з метою надання розяснення з питань погашення кредиту та виконання умов кредитного договору випливає, що відповідачем було порушено умови договору та не забезпечено позичальника консультаційними послугами з питань кредитування та виконання договору про надання кредиту. Посилається на п.4 ЗУ «Про захист прав споживачів», що за наявності у роботі істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Крім того ПАТ «Імексбанк» передавши без дозволу інформацію, яка є банківською інформацією ТОВ «Компанія Дасті», яка згідно ЗУ «Про банки і банківську діяльність» не є фінансовою установою, чим порушено умови кредитного договору та законодавство України. В звязку з наведеним ОСОБА_3 просила визнати договір про надання кредиту від 30.10.2013 року розірваним, дії ТОВ «Компанія Дасті» у частині погроз та вимог погашення заборгованості незаконним та заборонити вчиняти вказані дії.

В свою чергу, представник ТОВ «Компанія Дасті» в вересні 2015 року подав зустрічну позовну заяву, вказавши, що 21.11.2014 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» був укладений договір про відступлення права вимоги відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитними договорами вказані в додатку №1. 26.12.2014 року між ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія Дасті» укладено договір про заміну сторони в зобовязанні згідно якого здійснена заміна сторони, а саме нового кредитора у договорі про відступлення права від 21.11.2014 року, укладеного між банком та ТОВ «Фрегат» змінено на ТОВ «Компанія Дасті». Позичальник порушив мови Договору кредиту, а саме не сплачує овердрафт, фіксовану процентну ставку за користування кредитом, в строки передбачені кредитним договором, що підтверджується сформованою інформаційною довідкою. В звязку з порушенням кредитного зобовязання новому кредитору представник «Компанія Дасті» просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 37693,74 грн., в тому числі 28065,52 грн. заборгованості по кредиту, 2468,22 грн. заборгованості по відсотках, 7160 грн. комісії за розрахункове обслуговування поточного рахунку.

Рішенням Косівського районного суду від 17.12.2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ «Імексбанк», третя особа на стороні відповідача ТОВ «Компанія Дасті» задоволено частково. Договір № 1957788/N про надання кредиту, укладений 03.10.2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ІмексБанк» розірвано. В решті позовних вимог відмовлено. В зустрічному позові ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту №1957788/N, укладеного 03.10.2013 року відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Компанія Дасті» в користь ОСОБА_3 243, 60 грн. оплаченого судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи, що воно ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права представник ТОВ «Компанія Дасті» подав апеляційну скаргу. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправомірно прийшов до висновку, що при зміні сторони кредитора із ПАТ «Імекс Банк» на ТОВ «Фрегат», а згодом на ТОВ «Дасті» у договорі про відступлення права вимоги не враховано інтереси ОСОБА_3 та не укладено необхідних в даному випадку угод. Проте ЦК України не передбачено враховувати інтереси боржника при зміні кредитора, більше того відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника. Договір про уступку права вимоги укладений з ТОВ «Компанія Дасті» є дійсним, до того часу поки його недійсність не буде визнана в судовому порядку. ТОВ «Компанія Дасті» повністю дотримано вимоги щодо зобовязання про заміну сторони та повідомлення про це боржника, що дає право на стягнення заборгованості по договору.

Внаслідок неналежного виконання позичальником кредитного договору виникла заборгованість. Кредитним договором передбачено, що у випадку невиконання позичальником зобовязань більше тридцяти днів банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. Ні договором, ні законом підстав невиконання зобовязання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії за користування кредитом не передбачено. Суд прийшов до помилкових висновків, що ТОВ «Компанія Дасті» заявляє окремі самостійні вимоги, що позбавляє її права на зустрічний позов. Так, відповідно до ст. 34 ЦПК України передбачено, що треті особи, які заявляють вимоги щодо предмета спору можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, предявивши позов до однієї чи обох сторін. Відповідно до ст.ст. 123-125 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимог щодо предмета спору мають право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Суд, прийнявши зустрічний позов, повинен розглянути його по суті та прийняти рішення, а не відмовляти із надуманих підстав.

Зважаючи на наведене представник ТОВ «Компанія Дасті» просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити, а зустрічний позов задоволити та стягнути із ОСОБА_3 на користь ТОВ «Компанія Дасті» 37693,74 грн. заборгованості.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Визнаючи розірваним кредитний договір від 03.10.2013 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Імексбанк», суд першої інстанції виходив з того, що банк порушив умови даного договору, та не забезпечив позичальника, як клієнта банку, консультаційними послугами з питань кредитування та виконання договору про надання кредиту. Відмову в задоволенні зустрічного позову, суд мотивував тим, що ТОВ «Компанія Дасті» заявляє окремі самостійні вимоги, що позбавляє її права на зустрічний позов, а відповідно до ч.1 ст. 123 ЦПК України цим право наділено відповідача до початку розгляду справи по суті.

Проте з даними висновками колегія суддів не погоджується.

Судом встановлено, що 03.10.2013 року ПАТ «Імекс Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір №1957788/N про надання кредиту, за умовами якого остання отримала кредит для сплати коштів понад кредитовий залишок коштів на рахунку (Овердрафт) за допомогою платіжної картки VISA з максимальною сумою заборгованості 50 000 грн. на строк до 02.10.2016 року. Позичальник зобовязався своєчасно погашати овердрафт, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 12, 99 % річних від суми заборгованості, комісію та виконувати інші зобовязання за договором.

21.11.2014 року між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» був укладений договір про відступлення права вимоги відповідно до якого первісний кредитор за плату передав, а новий кредитор одержав право вимоги, належні первісному кредитору за кредитним договорами, які укладені між первісним кредитором та відповідними фізичними особами, перелік яких зазначено в додатку №1 ( втому числі і по кредитному договору ОСОБА_3 в розмірі 30 846,95 грн.). 26.12.2014 року ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія Дасті» уклали договір про заміну сторони в зобовязанні згідно якого здійснена заміна сторони, а саме Нового кредитора у відступленні права вимоги від 21.11.2014 року, укладеного між Банком та ТОВ «Фрегат» змінено на ТОВ «Компанія Дасті»,що не суперечить нормам чинного законодавства, оскільки на даний час дані договори є чинними та ніким не визнавалися недійсними.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 листами від 16.01.2015 року ПАТ «Імексбанк» (а.с. 14), та від 07.04.2015 року (а.с.18), повідомлялась про відступлення права вимоги за кредитним договором, проте підтверджуючих документи з приводу цього факту не надсилались.

Згідно інформаційної довідки за контрактом від 01.09.2015 року останнє погашення кредиту в розмірі 2584 грн. було здійснено ОСОБА_3 16.01.2015 року.(а.с. 45).

Тому у ОСОБА_3 згідно умов кредитного договору утворилась заборгованість в розмірі 28 065,52 грн.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Законодавство про банківську діяльність не передбачає обов'язкового погодження із позичальником (боржником) про заміну кредитора у зобов'язанні.

Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували виконання умов договору первісному кредитору, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні або неповідомлення боржника про таку заміну не звільняє його від обов'язку здійснювати належне виконання умов договору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ПАТ «ІмексБанк» відмовився одержувати кошти від позивача, як і не підтверджено, що позичальник вживав заходи передбачені нормами Цивільного кодексу при відмові кредитора прийняти виконання за договором.

Закон України « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року, який набрав чинності 23 серпня 2001 року, встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг. Він належить до нормативного акту спеціальної дії та регулює відносини, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам.

У п. 7 ст. 1 Закону наведено вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону. Це - учасники ринків фінансових послуг, до яких відносяться юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України та споживачі таких послуг. При цьому Закон розповсюджує свою дію не на усі юридичні особи, а лише на ті, які є професійними учасниками ринку фінансових послуг.

Як встановлено колегією суддів та підтвердив представник апелянта, ТОВ «Компанія Дасті» не являється учасником ринку фінансових послуг, оскільки не входить у перелік визначених фінансових установ згідно п. 1 ст. 1 даного Закону.

В ч. 4 ст. 5 Закону вказано, що можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Визначення фінансової послуги наведено у п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону як операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Перелік видів фінансових послуг міститься у ст. 4 Закону, до яких, зокрема, належать надання коштів у позику та надання поручительства.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що сфера дії Закону за суб'єктним складом учасників є обмеженою і не поширюється на: по-перше, юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами; по-друге, фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Апелянт за своїм правовим статусом не відноситься ні до юридичних осіб, ні до суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до Закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а відтак відсутні підстави стягнення інших виплат з ОСОБА_3 крім тих, які вказані у договорі про відступлення права вимоги, тобто 28065,52 грн., що не суперечить нормам чинного цивільного законодавства

За таких обставин, з ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість по кредитному договору в розмірі 28065,52 грн. на користь ТОВ «Компанія Дасті».

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором чи законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Для розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України необхідно, щоб існували наступні обставини: 1) наявність істотного порушення договору; 2) наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, та її розмір; 3) заподіяна шкода не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; 4) наявність істотної різниці між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Позивач не довів підстав передбачених ст.ст.651,652 ЦК України, наявність яких є необхідною для розірвання договору - істотне порушення умов договору та/або істотна зміна обставин. Не є істотною зміною обставин чи умов заміна кредитора у зобов'язанні, а тому суд прийшов до необґрунтованого висновку про визнання кредитного договору розірваним.

Невірним також є застосування судом норм процесуального права при відмові в задоволенні зустрічного позову з підстав подання зустрічної позовної заяви ТОВ «Компанія Дасті», яка визначена як третя сторона у спорі. Так відповідно до ст.ст.123-125 ЦПК України третя особа має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. В звязку з цим в суду не було підстав для відмови в задоволенні зустрічного позову через застосування норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в даній справі ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, то є підстави для скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 та частковому задоволенні зустрічного позову ТОВ «Компанія Дасті».

Судові витрати слід розподілити між сторонами відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 88,303,307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Компанія Дасті» - задовольнити частково.

Рішення Косівського районного суду від 17 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ «Імексбанк» третя особа на стороні відповідача ТОВ «Компанія Дасті» про розірвання договору про надання кредиту відмовити.

Зустрічний позов ТОВ «Компанія Дасті» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по договору про надання кредиту задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ТОВ «Компанія Дасті» код ЄДРПОУ 39385401 рахунок №26009455007190 в ПАТ «ОТП Банк» МФО 300528 заборгованість за договором кредиту № 1957788/ N від 03 жовтня 2013 року в розмірі 28065,52 грн., та 2315,22 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_5

ОСОБА_6