Рішення № 55883780, 12.02.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1302/15-ц

Провадження №2/383/43/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря Одінцової Н.Г.,

представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.2). До початку розгляду справи по суті подала уточнену позовну заяву (а.с.139-140) обґрунтовуючи позов тим, що 08 січня 2015 року помер дідусь позивача - ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок №300-1, площею 4,8249 га., та №300-2, площею 5,3902 га, що належали спадкодавцю, а також земельну ділянку №304, площею 5,56 га, що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВВТ №582626, виданого 31.01.2005 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5

06 жовтня 2003 року помер батько позивача - ОСОБА_6, який був рідним сином ОСОБА_4.

Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до державного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7, однак остання відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини.

Посилаючись на ч.1 ст.1266 ЦК України зазначає, що у шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, так-як їй не було відомо про наявність спадкового майна, а саме вищевказаних земельних ділянок. Про належність померлому земельних ділянок дізналась лише після отримання повістки та документів з Бобринецького районного суду Кіровоградської області про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Бобринецької сільської ради за участю третіх осіб на стороні позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку. Крім того, поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини обґрунтовує також народженням нею 05 червня 2014 року дитини, перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до трьох років та хворобами дитини (кісти мяких тканин головного мозку, дислазія тазобедреного суставу), знаходженням на спеціальному обліку. Просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, померлого 08.01.2015 року.

Представник позивача - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених в позові з урахуванням уточнень, пояснивши, що позивач не знала про належність спадкодавцю вказаних в позові земельних ділянок, а тому вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин. Не заперечила проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.154, 155). Від неї до суду не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки, тому її неявка в судове засідання визнана судом без поважних причин, та у відповідності до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у справі.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

08 січня 2015 року у місті Южноукраїнськ Миколаївської області померла ОСОБА_4, що підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії І-ФП №206778, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області 09 січня 2015 року (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку, площею 10,21 га., що розташована на території Бобринецької сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю, яка згідно з планом зовнішніх меж земельних ділянок складається із земельних ділянок №300-1, площею 4,82 га та 300-2 площею 5,39 га (а.с.74-75), а також на земельну ділянку, площею 5,56 га, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 січня 2005 року, виданого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 (а.с.100).

Згідно ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини ОСОБА_4 є день її смерті, тобто 08 січня 2015 року.

Частиною 1 статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, шестимісячний строк для прийняття спадщини померлого ОСОБА_4 закінчився 08 липня 2015 року.

Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 позивач звернувся до державного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7, однак остання відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що у позивача відсутній документ, що підтверджуючі родинні стосунки, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_6, та позивач пропустила строк для прийняття спадщини, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.11.2015 року (а.с.116).

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на них свідоцтва про право на спадщину) № 42632564 вбачається, що після смерті ОСОБА_4, який помер 08.01.2015 року, заведена 30.06.2015 року спадкова справа №160-2015 (номер у спадковому реєстрі 57628523) (а.с.55) за заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини (а.с.60).

Із копії запису акта про народження №5 від 10 квітня 1967 року та копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження вбачається, що батьком ОСОБА_6 являється ОСОБА_4 (а.с.130-132).

А батьком позивача - ОСОБА_9 являється ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІІІ-СР №306560 (а.с.107), яка у звязку з укладенням шлюбу змінила прізвище на «Максименко», що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії 1-ОЛ №072953 (а.с.115).

06.10.2003 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ОЛ №185889, виданого Бобринецькою сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області 7.10.2003 року (а.с.112).

Згідно ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1369 ЦК України). Однак, позивач звернувся з приводу спадщини ОСОБА_4 до державного нотаріуса Бобринецького районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 лише 30 жовтня 2015 року тобто після закінчення встановленого законом шестимісячного строку для її прийняття (а.с.102).

За змістом ст. 1217 ЦПК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.2, 3 ст.1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови Верховного Суду України 26 вересня 2012 року (справа № 6-85 цс 12), прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, визначено, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.

Частиною першою статті 360-7 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до абз.6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, посилання позивача на ту обставину, що їй не було відомо про належність спадкодавцю вказаних в позові земельних ділянок, а стало відомо про наявність заповіту в жовтні 2015 року, що обєктивно перешкодило прийняттю ним спадщини, не доведено позивачем будь-якими належними та допустимими доказами під час розгляду справи. Крім того, сама по собі необізнаність позивача про наявність вказаних земельних ділянок (спадкового майна) не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Однак, судом встановлено, що у позивача ОСОБА_1 05 червня 2014 року народилась донька ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серії І-ОЛ №163467, виданого Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції 18 червня 2014 року (а.с.7), у звязку з чим їй з 18 серпня 2014 року по 05 червня 2017 року надано відпустку по догляду за дитиною до трьох років, що підтверджується довідкою Кіровоградської центральної районної лікарні №1 від 9 січня 2016 року (а.с.147). Крім того, з копій документів медичної картки амбулаторного хворого (код хворого 146034) ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що остання з часу народження, а також в період встановленого законом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини ОСОБА_4 перебувала на оглядах у лікаря невролога, зокрема 16.06.2015 року, та за результатами нейросонографії від 28.08.2014 року встановлено наявність кіст, а також лікаря хірурга та проходила ультразвукове дослідження тазостегнових суглобів 07.07.2015 року (а.с.141-146).

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки вказані обставини лікування дитини позивача, перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до трьох років в період встановленого законом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини ОСОБА_4 в своїй сукупності свідчать про обєктивність та поважність причини пропуску ОСОБА_1 встановленого законом шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини ОСОБА_4 звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право спадкування після смерті ОСОБА_4, яка наступила 08 січня 2015 року, оскільки пропуск шестимісячного строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відбувся позивачем з поважних причин.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.1216, 1217, 1223, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини за законом, яка відкрилась 08 січня 2015 троку після смерті ОСОБА_4, рахуючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати залишити по фактично понесених сторонами.

Рішення суду може бути оскаржено до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги через Бобринецький районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Бобринецьким районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Бондаренко