Ухвала суду № 55883491, 16.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/3955/13-ц Головуючий у першій

Категорія 27 (1) інстанції ОСОБА_1

Провадження № 22-ц/774/174/к/16 Доповідач Соколан Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколан Н. О.

суддів Бондар Я М., ОСОБА_2

За участю: секретаря Євтодій К. С.

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2013 року Публічне акціонерне товариство ПриватБанк (надалі ПАТ ПриватБанк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 23.07.2007 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір №KRXRF811670036, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6488,18 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Через невиконання умов договору станом на 29.04.2013 року виникла заборгованість у сумі 28041,58 грн., яку ПАТ ПриватБанк просив стягнути на свою користь з відповідача.

Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2013 року позов ПАТ ПриватБанк задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_5 на користь позивача суму заборгованості по кредитному договору 28041,58 грн., та витрати по справі судового збору в сумі 280,42 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_5. ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права. На його думку, суд першої інстанції незаконно розглянув справу за відсутністю відповідача, не давши їй можливості надати свої заперечення та заяву про застосування строку позовної давності. В той же час суд безпідставно не застосував строк позовної давності, оскільки від позивача відповідної заяви не надходило.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено. що 23.07.2007 року між сторонами укладено кредитний договір №KRXRF811670036, згідно умов якого ОСОБА_5 отримала кредитні кошти у розмірі 6488,18 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення - 14.08.2009 року.

У відповідності до приписів ст.ст. 525-527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього кодексу.

В порушення зазначених норм закону та умов кредитного договору, відповідач свої зобовязання належним чином не виконувала, у звязку з чим виникла заборгованість, яка станом на 29.04.2013 року становила 28041,58 грн., з яких:

2579,86 грн. сума заборгованості за кредитом;

11055,82 грн. заборгованість за відсотками;

246,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом;

500 грн. штрафу (фіксованої частини) та 1311,50 грн. відсоткової складової.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягуючи з відповідача заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання боржником своїх зобовязань за договором в частині своєчасного повернення кредиту.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

На думку колегія суддів, позивні вимоги ПАТ ПриватБанк про стягнення з позичальника суми заборгованості є законними й обґрунтованими.

Посилання апеляційної скарги на те, що судом безпідставно не застосовано строк позовної давності не можуть бути прийняті до уваги з наступних підстав.

Згідно ст.. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.ч. 1-2 ст 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Як вбачається з тексту кредитного договору №KRXRF811670036, його укладено за Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Рострочка» (Стандарт). Пунктом 5. 5. зазначених Умов (що діяли на час укладення кредитного договору) передбачено, що термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, комісії, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюються тривалістю 5 років.

Також, відповідачем в суді першої інстанції як під час розгляду справи, так і під час подання заяви про перегляд заочного рішення, не заявлялись вимоги про застосування строку позовної давності до стягнення кредитної заборгованості та пені, тому доводи апеляційної скарги щодо безпідставного не застосування строку позовної давності судом не грунтуються на законі.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: