Постанова № 55879543, 05.01.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

755/22206/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 11.12.2015 року звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в якому просить визнати дії відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1, починаючи з 29.05.2014 року з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань із застосуванням 80% заробітної плати - неправомірними та просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 90% від заробітної плати, починаючи з 29.05.2014 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач з 26.09.2011 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, має загальний трудовий стаж роботи 37 років, 11 місяців, з них стаж державного службовця - 27 років 6 місяців 22 дні, та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України „Про державну службу". Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо неврахування при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 20.03.2013 р. з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань з урахуванням проведених виплат. На письмове звернення позивача від 29.05.2014 року з проханням виконати вищевказане рішення суду Листом № 272/09/д/274 від 03.06.2014 року відповідачем повідомлено, що Розпорядженням від 18.04.2014 року перераховано пенсію позивача за період з 20.03.2013 року по 30.04.2014 року, після перерахунку розмір пенсії складає 3833,16грн., розмір доплат складає 3453,11грн. В Розпорядженні Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва № 887620 від 03.06.2014 року зазначено, що загальний процент розрахунку пенсії позивача від заробітку становить 80%. 09.11.2015 року позивач повторно звернулась до відповідача з клопотанням щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 90% від заробітної плати, починаючи з 29.05.2014р., з урахуванням раніше проведених виплат. Однак, Листом №893/01/Д-843 від 20.11.2015 року відповідачем зазначено про правомірність раніше проведеного ним перерахунку пенсії позивача. Разом з тим, позивач вважає проведений відповідачем перерахунок її пенсії у розмірі 80% заробітної плати, як державному службовцю, таким, що не відповідає вимогам статті 37 Закону України „Про державну службу", оскільки станом на день призначення пенсії позивач мала стаж роботи у державній службі 27 років, що дає їй право на отримання пенсії у встановленому законом максимальному розмірі - 90% від заробітної плати, тому позивач змушена звернутись з даним позовом в судовому порядку.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05.01.2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, в частині вимог за період з 29.05.2014 року по 11.06.2015 року - залишено без розгляду.

Представник відповідача подав письмові заперечення, відповідно до яких визнав нарахування позивачу пенсії з розрахунку 80% від заробітної плати, що, на думку відповідача, відповідає вимогам закону, та заперечив проти проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог позивача, вказуючи на необґрунтованість останніх. Також зазначив про невідповідність вимогами діючого законодавства включення в заробіток для обчислення пенсії державних службовців матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Судом встановлено, що з 26.09.2011 року позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва, та, маючи загальний страховий стаж роботи 37 років, 11 місяців, з них стаж державного службовця - 27 років 6 місяців 22 дні, отримує пенсію згідно ст. 37 Закону України „Про державну службу".

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва щодо неврахування при призначенні пенсії державного службовця ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 20.03.2013р. з урахуванням у складі заробітної плати суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутових питань з урахуванням проведених виплат.

Листом начальника Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 272/09/Д-274 від 03.06.2014 позивачу ОСОБА_1 повідомлено, що на виконання постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2014 року, Розпорядженням від 18.04.2014 року перераховано пенсію ОСОБА_1 за період з 20.03.2013 року по 30.04.2014 року, новий розмір пенсії 3833,16 грн. та доплату по перерахунку в розмірі 3453,11 грн. позивачем отримано в травні 2014 року.

Згідно даних Розпорядження Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 887620 від 03.06.2014 року розрахунок пенсії позивача ОСОБА_1 здійснюється у розмірі 80% від заробітку.

Листом начальника Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва № 893/01/Д-843 від 20.11.2015 позивачу ОСОБА_1 повідомлено про проведення перерахунку та виплату пенсії на виконання вищезазначених рішень суду, однак з розрахунку 80% від заробітної плати, що за змістом Листа відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України „Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України „Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої зазначеної статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97 ВР „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)).

Відповідно до ст. 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України № 21-430а11 від 20 лютого 2012р., № 21-97а13 від 28 травня 2013 року, № 21-3а14 від 04.03.2014 року.

Позивач зазначає у позові, що відповідачем незаконно було їй відмовлено у проведенні перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 90% від заробітної плати, оскільки такий розмір пенсії передбачено Законом України „Про державну службу" в редакції, яка діяла станом на день призначення позивачу пенсії за віком, з урахуванням стажу роботи позивача як державного службовця - 27 років 6 місяців 22 дні.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Статтею 37 Закону України „Про державну службу" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу - 26.09.2011 року) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно ч. 2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Управлінням пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва було неправомірно відмовлено позивачу у перерахуванні та виплаті пенсії з розрахунку 90% від заробітної плати позивача, з урахуванням стажу роботи позивача на державній службі понад 27 років, оскільки такий розрахунок відповідає положенням статті 37 Закону України „Про державну службу" в редакції, яка діяла станом на день призначення пенсії позивачу, та відповідачем у письмових запереченнях до позову не наведено будь-яких правових підстав правомірності нарахування та виплати позивачу пенсії у розмірі, що підлягає до оспорення, задля спростування встановлених судом обставин.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 33, 37 Закону України Закону України „Про державну службу", ст. 1, 2 Закону України „Про оплату праці", ст. 66 Закону України „Про пенсійне забезпечення", ст. 41 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 8-11, 17-19, 41, 69-71, 94, 160-164, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань із застосуванням 80% заробітної плати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, у розмірі 90% заробітної плати, як державному службовцю відповідно до Закону України „Про державну службу", з усіх сум заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з 12.06.2015 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Відшкодувати ОСОБА_3 понесені нею у справі судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: