Ухвала суду № 55879072, 16.02.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-п/754/2/16

Справа № 754/19192/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 02.02.2015 року ухваленим у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, на користь ОСОБА_3 було стягнуто з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.11.2014 року, але не більш ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на поважність причин неявки в судове засідання, зазначивши, що про заочне рішення йому стало відомо 21 липня 2015 року після ознайомлення із матеріалами справи, з розміром аліментів не згодний та в зв'язку з тим, що працює в державній установі та має один фіксований заробіток, не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, зазначивши, що при винесенні заочного рішення не врахована та обставина, що за рішенням Оболонського районного суду м. Києва він повинен сплачувати аліменти в розмірі 1/6 частини частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_2 на повнолітнього сина - ОСОБА_4, який продовжує навчатися та аліменти на користь ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, що підтверджується рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2013 року. Тому вважає, в разі одночасної сплати аліментів в розмірі 1/4 частини частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_5 та у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_2 на повнолітню дочку - ОСОБА_3, а також 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на користь ОСОБА_2 на повнолітнього сина - ОСОБА_4, які продовжують навчатися, це може значно погіршити його матеріальне положення.

У судове засідання сторони, належним чином не повідомлені про час і місце засідання, не з'явились.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій заперечує проти проведення судового засідання, зазначивши, що у зазначеній справі ним була подана апеляційна скарга.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд пересвідчився, що всі особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про час і місце засідання, що підтверджується розписками, тому їх неявка не перешкоджає розгляду справи, підстави для відкладення розгляду заяви про перегляд заочного рішення відсутні, тому заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, розглянувши пояснення відповідача, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає, з таких підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився на судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За змістом вищезазначеної статті, лише за сукупності цих зазначених двох умов є підстави для скасування заочного рішення.

Судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки не з поважних причин, оскільки, як убачається з матеріалів справи, відповідач у судове засідання призначене на 02.02.2015 року повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, про що свідчать копії листів, повернута на адресу суду поштова кореспонденція за закінченням терміну зберігання (а.с. 15, 18, 20, 28, 34, 35).

Згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, в ході розгляду справи судом, відповідач особисто направляв на адресу суду письмову заяву про перенесення розгляду на 22.01.2015 року у зв'язку з перебуванням на роботі в добовому чергуванні та додав графік чергувань (а.с. 21, 22); 27.01.2015 року в приміщенні суду особисто ознайомився з матеріалами справи та зробив їх копії, про що свідчить відмітка на заяві. На адресу суду не надходило від відповідача заяв про неможливість явки в судове засідання, призначене на 02.02.2015 року, та про перенесення розгляду справи у зв'язку з поважністю причин його неявки.

Ураховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що неявка у судові засідання, не надання відповідачем доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, надало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Крім того, відповідач при розгляді заяви про перегляд заочного рішення, також не з'явився у судове засідання, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, про що свідчить розписка, докази, на які він посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення даної справи, оскільки надані відповідачем докази та пояснення не спростовують доводів позивача, так як судом також були враховані інші конкретні обставини справи, які свідчили про невиконання з боку відповідача його зобов'язання утримувати дитину яка продовжує навчання.

Суд вважає, що у заяві про перегляд заочного рішення відповідач повинен навести обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, а також посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (п. 3, 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК).

Якщо на підставі таких доказів судом буде встановлено, що відповідач не з'явився на судове засідання та не повідомив причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню (ч. 1 ст. 232 ЦПК), що дозволяє суду зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна стверджувати про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

У контексті наведеного слід зазначити, що підставами для визнання причини неявкиповажними є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, відповідач обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, не навів.

Судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки не з поважних причин, оскільки у заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не наведено обставин та доказів, що свідчать їх поважність, та докази, на які він посилається, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, а тому підстави, передбачені ч. 1 ст. 232 ЦПК України для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, відсутні.

Оцінивши поважність причин неявки в судове засідання та неповідомлення відповідачем про причини своєї неявки в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, посилання на докази на предмет їх істотного значення для правильного вирішення справи, письмові доводи відповідача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 230 - 232 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Роз'яснити, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Петріщева І.В.