Рішення № 55878591, 17.02.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/580/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 23 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_6, реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим (поновленим), зобовязання вчинити дії.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

03 листопада 2015 року ТОВ «Силікат-1» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим (поновленим), зобовязання вчинити дії.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, кадастровий номер 7125155100:04:000:2892 строком до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911.

По закінченню строку дії цього договору, позивач мав намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим абз. 7 п. 2.3 договору та ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Однак у серпні-вересні 2013 року ОСОБА_6 уклав з ТОВ «Зелена Нива 2013» договір оренди спірної земельної ділянки, про що позивачу стало відомо в листопаді 2013 року.

Позивач вважає, що спірний договір оренди землі є недійсним, а дії ОСОБА_6 порушують переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, враховуючи, що спірний договір оренди землі не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди землі. Спірна земельна ділянка на той момент знаходилася в користуванні позивача. Вважає, що одна й та сама земельна ділянка не може бути обєктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря).

В спірному оренди землі відсутня істотна умова, а саме не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що є порушенням ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» і відповідно до ч. 2 ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Також, позивач вказав, що укладення спірного договору оренди землі створило йому перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренду землі. При укладенні спірного договору оренди землі були порушені також приписи ст. 24 ЗУ «Про оренду землі» та ст.ст. 13, 525 ЦК України.

Тому вважає, що спірний договір оренди землі необхідно визнати недійсним, оскільки на момент його укладення існував договір оренди землі, який не був розірваний та земельна ділянка не була витребувана із володіння позивача, укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.

Уклавши спірний договір оренди землі, ОСОБА_6 до закінчення строку дії договору оренди землі здійснив своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, а саме прийняв рішення про передачу спірної земельної ділянки в користування іншому орендарю - ТОВ «Зелена Нива 2013». Відповідно у ОСОБА_6 на підставі цього договору виникли обовязки щодо передачі спірної земельної ділянки в користування, але він не визнав переважне право позивача на поновлення договору оренди землі і, більш того, не мав наміру продовжувати з ним відносини (в тому числі, розглядати питання поновлення договору оренди землі).

Незважаючи на порушення ОСОБА_6 переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, позивач продовжував користуватися спірною земельною ділянкою, в тому числі після закінчення строку дії договору оренди землі (тобто, після 31 грудня 2013 року) до лютого 2014 року як сумлінний орендар, що належним чином виконував умови цього договору.

При цьому, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, ОСОБА_6 не звертався до позивача з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою. У звязку з цим, договір оренди землі був поновлений на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

На виконання ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» позивач 27 лютого 2014 року направив ОСОБА_6 проект додаткової угоди про поновлення договору оренди (у двох екземплярах), який останній отримав 04 березня 2014 року. На адресу позивача не надходила підписана вищевказана додаткова угода, ні лист-повідомлення ОСОБА_6 про заперечення в поновленні договору оренди землі.

20 лютого 2014 року реєстраційною службою Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області на підставі спірного договору оренди землі, прийнято рішення про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за ТОВ «Зелена Нива 2013», номер запису про право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 4740673, чим порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою, передбачене договором оренди землі і ТОВ «Силікат-1» змушене припинити користування спірною земельною ділянкою не з власної волі.

Позивач просив визнати недійсним договір оренди землі, кадастровий номер 7125155100:04:000:2892, укладений 18 серпня 2013 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Зелена Нива 2013», скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11080481 від 20 лютого 2014 року, визнати поновленим з 01 лютого 2014 року договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та зобовязати ОСОБА_6 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 11 березня 2004 року, укладеного між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6, зареєстрованого у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі кадастровий номер 7125155100:04:000:2892, укладений 18 серпня 2013 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Зелена Нива 2013».

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 11080481 від 20 лютого 2014 року.

Визнано поновленим з 01 лютого 2014 року договір оренди землі від 11 березня 2004 року, укладений між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6, зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911, на той самий строк і на цих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Зобовязано ОСОБА_6 вчинити дії щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 11 березня 2004 року, укладеного між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6, зареєстрованого у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911.

В апеляційній скарзі ТОВ «Зелена Нива 2013» просить скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із слідуючих підстав.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2449 га в адміністративних межах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 30 жовтня 2015 року (а.с.10).

Також встановлено, що 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки № 601 строком до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911 (а.с.9).

Договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

По закінченню строку дії цього договору позивач, за його твердженням, мав намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим абз.7 п.2.3 вказаного договору та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

На виконання ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» ТОВ «Силікат-1» 27 лютого 2014 року направив ОСОБА_6 проект додаткової угоди про поновлення договору оренди, яку відповідач отримав 04 березня 2014 року (а.с. 11).

Проте, 18 серпня 2013 року ОСОБА_6 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Зелена Нива 2013» (а.с. 23-24).

20 лютого 2014 року відбулась державна реєстрація цього договору (а.с. 25).

Звертаючись до суду з позовом, позивач мотивував вимоги своєї позовної заяви тим, що договір оренди землі між ОСОБА_6 та ТОВ «Нива 2013» було укладено до закінчення строку дії договору цієї ж земельної ділянки між ОСОБА_6 та ТОВ «Силікат-1».

Вважає, що одна й та сама земельна ділянка не може бути обєктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями та не може бути передана в користування без припинення права попереднього користувача (орендаря). Також, в спірному договорі оренди землі відсутня істотна умова, а саме не зазначено кадастровий номер земельної ділянки, що є, на думку позивача порушенням ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» і відповідно до ч. 2 ст. 15 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент укладення спірного договору) підставою для визнання вказаного договору недійсним.

Крім того, позивач вказував, що укладення спірного договору оренди землі, створило ТОВ «Силікат-1» перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що позивач повністю довів обґрунтованість позовних вимог, мав переважне право на поновлення договору оренди землі, а тому порушене право підлягає захисту шляхом задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі ТОВ «Зелена Нива 2013» вказує, що рішення районного суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного та обєктивного зясування обставин справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Силікат-1».

Колегія суддів погоджується з такими доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення районного суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з огляду на слідуючі обставини.

Ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, ЗУ «Про оренду землі».

ЗУ «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Обєктом оренди є земельна ділянка.

За змістом ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою ст. 791 ЗК України земельна ділянка набуває ознак обєкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Разом із тим положення ст. 791 ЗК України, ст. 3 ЗУ «Про оренду землі», що визначення обєкта оренди не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).

Так, Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» закріплено право громадян власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, законодавством передбачено право оренди земельних часток (паїв) на підставі договорів, укладення яких здійснювалось відповідно до Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5.

Як встановлено судом і про дану обставину зазначено вище, 11 березня 2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки № 601 строком до 31 грудня 2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК 01 квітня 2004 року за № 911 (а.с.9).

Договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку.

Абз.7 п.2.3 вказаного договору (а.с. 9) передбачено, що орендар після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Так, у ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обовязки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, ст. 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» фактично обєднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1-5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України вбачається, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1-5 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди, необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач ТОВ «Силікат-1» до закінчення строку дії договору не повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк. Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув та вважав, що існують всі підстави для застосування наслідків ч.1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та абз.7 п.2.3 договору оренди землі.

Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції ТОВ «Силікат-1» не надало суду доказів дотримання ними встановленої ч.1 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» процедури та наявності волевиявлення сторін, за яких можливе було застосування преважного права на поновлення договору оренди землі. Матеріали справи також не містять відомості про надіслання листа-повідомлення ТОВ «Силікат-1», направленого на адресу ОСОБА_6 про намір поновлення договору оренди за місяць до закінчення дії договору оренди від 11 березня 2004 року.

Крім того, колегія суддів також враховує, що ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачена й інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що земельною ділянкою після закінчення дії договору продовжував користуватися ТОВ «Силікат-1». Навпаки в матеріалах справи (а.с. 54) містяться дані про те, що ТОВ «Зелена Нива 2013» проводить оплату за оренду землі ОСОБА_6.

Укладення ОСОБА_6 в серпні 2013 року договору про оренду землі із іншою юридичною особою, в даному випадку ТОВ «Зелена Нива 2013», свідчить про його волевиявлення, щодо закінчення договірних відносин з ТОВ «Силікат-1».

Частинами 8, 9 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

В судовому засіданні було встановлено, що проект додаткової угоди ОСОБА_7 отримав 04 березня 2014 року, і фактично не підписував його, так як 20 лютого 2014 року вже був зареєстрований договір оренди землі із ТОВ «Зелена Нива 2013».

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у разі недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю в поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати обєкт оренди для власних потреб.

Даний висновок апеляційного суду узгоджується також і з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України під час розгляду справи № 6-219цс14.

Крім того, колегія суддів вважає, що доводи ТОВ «Силікат-1» про те, що орендодавець підписавши 18 серпня 2013 року з ТОВ «Зелена Нива 2013» договір оренди земельної ділянки передав в користування дану земельну ділянку без припинення права попереднього користувача не є обгрунтованими і такими, що дають підстави для визнання такого договору недійсним.

За змістом ст. 210 ЦК України правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Саме після державної реєстрації договір оренди землі набирав чинності.

Як встановлено судом, державну реєстрацію договір оренди землі від 18 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Зелена Нива 2013» пройшов 20 лютого 2014 року, тобто вже після закінчення строку дії договору ОСОБА_6 та ТОВ «Силікат-1».

В даному випадку, орендодавець ОСОБА_6 після закінчення строку договору оренди землі із ТОВ «Силікат-1», яке не направляло йому у місячний термін листа-повідомлення про намір переважного права про поновлення договору оренди землі, здійснив своє волевиявлення та оформив у визначений законом строк договір оренди землі із ТОВ «Зелена Нива 2013» і даний договір пройшов в установленому порядку державну реєстрацію.

Таким чином, ТОВ «Силікат-1» втратило переважне право на поновлення договору оренди землі. Розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував всі вищезазначені обставини справи, а тому ухвалив судове рішення, яке не ґрунтується на наявних по справі доказах і суперечить вимогам діючого законодавства.

Крім того, П. 11 Постанови пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачає, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Колегія суддів вважає, що розглядаючи спір між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_6 та ухвалюючи рішення по справі, в тому числі й задовольняючи одну з вимог про визнання недійсним договору оренди землі, укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ «Зелена Нива 2013» не залучив одну із сторін оспорюваного договору як відповідача по справі, залучивши дану юридичну особу (ТОВ «Зелена Нива 2013») лише як третю особу, чим порушив норми процесуального права під час розгляду справи..

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ТОВ «Силікат-1» ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час розгляду в апеляційному суді не надано належних вмотивованих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, які б давали підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Зелена Нива 2013» навпаки, є переконливими, обгрунтування апеляційної скарги є суттєвими, а тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Силікат-1».

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_6, реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим (поновленим), зобовязання вчинити дії скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :