Ухвала суду № 55876192, 10.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/17676/14-ц Номер провадження 22-ц/786/614/16Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Корнієнка В.І.,

Суддів: Винниченка Ю.М., Одринської Т.В.

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, ОСОБА_2 майном комунальної власності міста та Полтавської міської ради

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 майном комунальної власності міста Полтави, Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" про визнання членом сімї наймача та права користування жилим приміщенням.,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 майном комунальної власності міста Полтави, Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" про визнання членом сімї наймача та права користування жилим приміщенням задоволено повністю.

Визнано ОСОБА_3 членом сімї квартиронаймача ОСОБА_4.

Визнано за ОСОБА_3 право користування житловим приміщенням квартирою № 24 у будинку № 10-А по вул. Соборний майдан в м. Полтаві з реєстрацією місця проживання за даною адресою.

З рішенням суду не погодився відповідач КП «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що рішення суду не узгоджується з судовою практикою та відсутністю належних і допустимих доказів, які б підтверджували факти, з якими закон повязує виникнення права у особи як члена сімї наймача на користування житлом.

Також з рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_2 майном комунальної власності міста та подав на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рішення суду, як і попередній скаржник, вважає незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалено внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує відсутністю будь-яких доказів у підтвердження факту проживання позивача однією сімєю з дядьком.

Окрім того, з рішенням суду не погодилася Полтавська міська рада та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги та підстави скасування рішення вмотивовує відсутністю доказів, які б підтверджувати факт постійного проживання позивача у спірній квартирі та проживання з померлим дядьком однією сімєю. Також вказує на відповідність висновків суду судовій практиці у даній категорії спорів.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги не підлягають до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради народних депутатів від 22 липня 1963 року ОСОБА_3 Мухтару Таги-Огли бла надана в користування трикімнатна квартира АДРЕСА_1,а в м. Полтаві ( раніше вулиця ОСОБА_5).

Також встановлено, що 20 листопада 1995 року ОСОБА_3 Мухтар Таги-Огли помер. Померлий доводився рідним дідом позивачу ОСОБА_6 На час його смерті у квартирі мешкали його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які доводяться позивачу дідьком та батьком відповідно.

ОСОБА_7 перебував у шлюбі з ОСОБА_9. Від шлюбу вони мали сина ОСОБА_10.

03 січня 2011 року померла ОСОБА_9, 30 грудня 2012 року помер ОСОБА_10.

Найближчим родичем ОСОБА_7 залишився племінник позивач у справі.

Вирішуючи спірні правовідносини, місцевий суд правомірно виходив з наступного.

Судом встановлено, що після смерті рідні ОСОБА_4 залишився у тяжкому стані, потребував сторонньої допомоги.

З показів позивача встановлено, що спочатку ОСОБА_3 щоб підтримати дядька проводив у нього значну частину часу, а з січня 2014 року взагалі переїхав до нього жити.

Факт постійного проживання ОСОБА_3 з січня 2014 року у квартирі АДРЕСА_2 підтверджується актами від 03 липня 2014 року ( а.с. 63-65), складеними ще за життя ОСОБА_4М, та актом від 10 червня 2014 року, що підтверджує факт не проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3.

Після смерті ОСОБА_4 позивач поніс всі витрати, повязані з його похованням.

Також, вирішуючи питання щодо доведеності факту постійного проживання однією сім?єю позивача з померлим дядьком, суд першої інстанції вірно взяв до уваги подані ним докази у підтвердження оплати ним житлово-комунальних послуг, квитанції та рахунки на поховання квартиронаймача ОСОБА_4

Окрім цього, правомірно взято до уваги і той факт, що при опломбуванні квартири позивач невідкладно звернувся до правоохоронних органів з метою захисту своїх прав та продовжував користуватися квартирою після смерті квартиронаймача (а.с. 72).

Відповідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім?ї , які проживають разом з ним , вселити в займане ним приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи , що вселилися в жиле приміщення як члени сім?ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім?ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім?ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному , хто на законних підставах перебуває на території України гарантується свобода пересування і вільний вибір місця проживання.

Це означає , що наявність або відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування житловим приміщенням за особою, яка там проживає або вселилася як член сім?ї наймача приміщення , або відмови йому в цьому.

Відповідно до ч. 2 ст. 824 ЦК України, у разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи , які постійно проживали з колишнім наймачем, або , за погодженням з наймодавцем , одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

Відповідно до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім?ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім?ї , які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім?ї наймача.

Згідно правової позиції, що висловлена у постанові ВСУ № 6-60 цс12 від 11 липня 2012 року - у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обовязки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім?ї наймача. Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім?ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім?ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім?ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт заперечення померлого квартиронаймача на вселення до спірного житла його племінника.

Окрім того, позивач, у обґрунтування того, що ОСОБА_4 як квартиронаймач не зареєстрував ОСОБА_3 у квартирі, посилався на наміри померлого здійснити спочатку приватизацію житла, що підтвердив і в суді апеляційної інстанції. Такий факт також підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: заявою від 14 серпня 2014 року (а.с.79).

В свою чергу, доводи апеляційних скарг не спростовують правомірності висновків суду та не підтверджують їх неправомірність належними доказами, оскільки судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 вселився на постійній, а не тимчасовій основі, вів спільне господарство з померлим, проживав однією сімєю протягом тривалого часу, ніс обов?язки щодо утримання цього майна.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що житлове приміщення, у якому зареєстрований ОСОБА_3, належить його матері. Тобто, за позивачем відсутнє місце проживання з реєстрацією у житловому приміщенні, у приватизації якого б він брав участь.

Колегія суддів звертає увагу і не та, що право членів сім?ї на жиле приміщення виникає не у зв?язку з реєстрацією, а за наявності відповідних обставин.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції зясовано всі обставини та надано їх належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Полтавської міської ради, ОСОБА_2 майном комунальної власності міста та Полтавської міської ради відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_11 /підпис/ ОСОБА_12

З оригіналом згідно: Суддя апеляційного суду

Полтавської області __ ОСОБА_1