Рішення № 55876014, 12.02.2016, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3519/15-ц

Провадження № 2/545/160/16

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2016 р. р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі : головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Задорожна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Полтавська районна державна нотаріальна контора, Гожулівська сільська рада Полтавського району, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов"язкову частку у спадщині , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права на обов"язкову частку у спадщині,посилаючись на те, що Мати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, при житті, була зареєстрована та фактично проживала разом з дочкою за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Зорівка Гожулівської сільської ради, вул. Зарічна, буд. 18.

ОСОБА_2 є непрацездатним інвалідом дитинства 2 групи безстроково (посвідчення № 102630, видане 21.07.1972 р. Полтавською районною державною адміністрацією) і перебувала під опікою матері ОСОБА_4

Спадкодавець ОСОБА_4 10.06.2010 р. видала заповіт, нотаріально посвідчений секретарем Гожулівської сільської ради Полтавського району, яким заповіла усе своє майно ОСОБА_5 (Заповіт - реєстраційний № 167 від 10.06.2010 р.).

Заповідач ОСОБА_4 померла 28.03.2011 р. (Свідоцтво про смерть ОСОБА_1 1-КЕ№ 185758 ).

Державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори 27.11.2012 року, на підставі заповіту ОСОБА_4, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5.

Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з приватизованої земельної ділянки, площею 2,68 га, яка розташована на території Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Оцінка земельної ділянки становить - 26838,56 грн.

Окрім земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності /ЯЯЯ/228541/27.05.2005 р. Гожулівської сільської ради, належить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Зорівка Гожулівської сільської ради, вул. Зарічна, буд. 18.

Також, згідно довідки виконавчого комітету Гожулівської сільської ради № 927 від 06.08.2012 р., за померлою ОСОБА_4 рахується приватизована земельна ділянка площею 0,61 га, а саме 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,36 га для ведення особистого підсобного господарства (державний акт серії І-ПЛ № 004073 виданий 17.02.1995 р.).

Вважає, що свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.11.2012 р. має бути визнане недійсним, так як порушує права ОСОБА_2 у звязку з наступним.

Частина 1 ст. 1241 ЦК України приписує, що повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка).

Частиною 4 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від нього.

ОСОБА_2, як непрацездатний інвалід дитинства 2 групи на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем і не заявляла про відмову від спадщини тому має право на обовязкову частку.

Статтею 1301 ЦК України установлено, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ч.І ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Спірне нерухоме майно знаходиться на території Гожулівської сільської ради Полтавського району.

02.11.2015 р. Представником позивача ОСОБА_1 подано аналогічну позовну заяву. Однак, ухвалою Полтавського районного суду від 13.11.2015р. позовну заяву залишено без руху, яку в подальшому мною відкликано.

ОСОБА_2 не має змоги визначити вартість спірного спадкового майна, тому що не має до нього доступу.

В судове засідання позивач не зявився, надавши суду заяву з проханням розглянути дану справу у її відсутність, позовні вимоги підтримав

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча заздалегідь повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи в пресі про що маються докази в матеріалах справи.

Представник третьої особи:Полтавської районної державної нотаріальної контори; Гожулівської сільської ради надіслали суду заяви, в якій прохали провести розгляд справи у їх відсутність і при вирішенні питання позову поклався на розсуд суду.

Тому, суд вважає за можливе розгляд даної справи по суті у відсутності відповідача по наявним матеріалам справи в заочному порядку відповідно до ст. 169, 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що мати позивачки- Ткаченко ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, при житті, була зареєстрована та фактично проживала разом з дочкою за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Зорівка Гожулівської сільської ради, вул. Зарічна, буд. 18.

ОСОБА_2 є непрацездатним інвалідом дитинства 2 групи безстроково (посвідчення № 102630, видане 21.07.1972 р. Полтавською районною державною адміністрацією) і перебувала під опікою матері ОСОБА_4

Спадкодавець ОСОБА_4 10.06.2010 р. видала заповіт, нотаріально посвідчений секретарем Гожулівської сільської ради Полтавського району, яким заповіла усе своє майно ОСОБА_5 (Заповіт - реєстраційний № 167 від 10.06.2010 р.).

Заповідач ОСОБА_4 померла 28.03.2011 р. (Свідоцтво про смерть ОСОБА_1 1-КЕ№ 185758 ).

Державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори 27.11.2012 року, на підставі заповіту ОСОБА_4, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_5.

Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з приватизованої земельної ділянки, площею 2,68 га, яка розташована на території Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Оцінка земельної ділянки становить - 26838,56 грн.

Окрім земельної ділянки спадкодавцю ОСОБА_4, на підставі свідоцтва про право власності /ЯЯЯ/228541/27.05.2005 р. Гожулівської сільської ради, належить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Зорівка Гожулівської сільської ради, вул. Зарічна, буд. 18.

Також, згідно довідки виконавчого комітету Гожулівської сільської ради № 927 від 06.08.2012 р., за померлою ОСОБА_4 рахується приватизована земельна ділянка площею 0,61 га, а саме 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,36 га для ведення особистого підсобного господарства (державний акт серії І-ПЛ № 004073 виданий 17.02.1995 р.).

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.11.2012р. є недійсним, так як порушує права ОСОБА_2 у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка).

Відповідно до ч. 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від нього.

ОСОБА_2, як непрацездатний інвалід дитинства 2 групи на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем і не заявляла про відмову від спадщини тому має право на обовязкову частку.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.І ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Спірне нерухоме майно знаходиться на території Гожулівської сільської ради Полтавського району.

02.11.2015 р. Представником позивача ОСОБА_1 подано аналогічну позовну заяву. Однак, ухвалою Полтавського районного суду від 13.11.2015р. позовну заяву залишено без руху, яку в подальшому мною відкликано.

ОСОБА_2 не має змоги визначити вартість спірного спадкового майна, тому що не має до нього доступу.

Відповідно дост. 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абз. 3 п. 27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування"свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Згідностатті 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, діти спадкодавця та батьки.

Відповідно до ст.1268ч. 3,4 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, предявляються за місцезнаходженням майна або його основної частини.

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщина і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст.. 1225 Цивільного кодексу України ч.1. право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

ч.2. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

ч. 3. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до 1233 ЦК України Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно , зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до п.4.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Відповідно ст.16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

На підставі викладеного суд вважає позов таким , що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 27, 31, 208, 214, 215, 218, 224,294 ЦПК України, ст. 11, 15-16, 1218,1225,1233,1261,1268,1270 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_4 від 27.11.2012 р. реєстраційний № 2-1609, видане державним нотаріусом Полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_2 право на обовязкову частку у спадщині.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини : земельної ділянки площею 2,68 га, яка розташована на території Гожулівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, житлового будиноку з господарськими будівлями, розташованого за адресою Полтавська область, Полтавський район, с. Зорівка Гожулівської сільської ради, вул. Зарічна, буд. 18., земельної ділянки площею 0,61 га., з них 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та 0,36 га для ведення особистого підсобного господарства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 1102 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.

Головуючий: А.Г.Потетій