Справа № 169/22/16-а
Провадження № 2-а/169/1/16
Категорія: 10.3.2
ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 лютого 2016 року смт.Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Турак О.В.
при секретарі Луцик Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він 03 серпня 1987 року був відряджений для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та у період з 04 серпня по 27 серпня 1987 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у селах ОСОБА_2, Кливини та Стара Рудня Поліського району Київської області, які віднесені до зони відчуження, а тому має право на дострокову пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років. 11 квітня 2012 року позивач після досягнення 52 річного віку звернувся із відповідною заявою до Управлінням Пенсійного фонду України в Турійському районі, проте відповідачем у призначенні йому такої пенсії було відмовлено у звязку з тим, що поданими ним документами неможливо підтвердити період роботи у зоні відчуження, про що відповідач повідомив його листом від 17 травня 2012 року та додатково 03 листопада 2015 року. Тому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить поновити йому строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії із зменшенням пенсійного віку та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області призначити йому пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 лютого 2012 року - часу досягнення зменшеного пенсійного віку.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років у звязку з тим, що поданими ним документами неможливо підтвердити період роботи у зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
11 квітня 2012 року позивач звернувся до УПФУ в Турійському районі Волинської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом №1053/02-16 від 17 травня 2012 року (а.с.8) та повторно листом від 03 листопада 2015 року (а. с. 7) відповідач повідомив позивача про те, що 15 травня 2012 року йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки поданими ним документами неможливо підтвердити період роботи у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, тому підстав для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС є періоди роботи в зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами, які видаються підприємствами, установами, організаціями.
П.2 ст.14, ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, до 2 категорії відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження у 1987 роках не менше 14 календарних днів.
Згідно з вимогами ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 8 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 03 серпня по 27 серпня 1987 року та з 01 вересня по 13 вересня 1987 року був відряджений в с. Мартиновичі Поліського району Київської області, що стверджується відрядними посвідками (а. с. 13, 14).
Довідкою від 18 листопада 1992 року №7/121 стверджується, що позивач був відряджений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в колгосп «Родина» і у вказаний вище період працював в селах Кливини, Весняне, Стара Рудня Поліського району (а. с. 15).
Згідно довідки ПАТ «Луківсбка ПМК-198» від 01 березня 2012 року №17 ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах колгоспу «Родина» Поліського району Київської області зони відчуження в період з 03 серпня по 27 серпня 1987 року та з 01 вересня по 13 вересня 1987 року виплачена заробітна плата з доплатою за підвищеними тарифними ставками з урахуванням заробітку, виходячи з установлених у зоні відчуження 6 годинного робочого дня та 6- денного робочого тижня (а. с. 16).
Довідкою від 01 березня 2012 року №18 (а. с. 17) підтверджено відомості про роботу позивача у період з 03 серпня по 27 серпня 1987 року в селах Кливини, Весняне, Стара Рудня Поліського району Київської області та в період з 01 вересня по 13 вересня 1987 року в с. Діброва Поліського району Київської області.
Згідно довідки Архівного відділу Поліської районної державної адміністрації Київської області від 11 липня 2012 року №01/94 до колгоспу «Родина» с. Мартиновичі належали такі населені пункти: с. Мартиновичі, с. Кливини, с. Весняне, с. Стара Рудня (а. с. 22).
Згідно постанови КМУ №106 від 23 липня 1991 року с. Кливини, с. Весняне та с. Стара Рудня відносяться до зони відчуження (І зона), що стверджується довідкою від 12 липня 2012 року №01-13/950 (а. с. 23).
Отже, с. Мартиновичі Поліського району Київської області, до якого був відряджений позивач згідно відрядних посвідок (а. с. 13, 14), є лише одним із сіл колгоспу «Родина», у якому позивач разом з іншими відрядженими працівника лише проживали, а роботи фактично виконувалися в інших селах колгоспу «Родина» - в селах Кливини, Весняне, Стара Рудня, що відносяться до зони відчуження.
Про вказані обставини в судовому засіданні ствердили також свідки: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які працювали у зоні відчуження у серпні вересні 1987 року разом з позивачем.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт роботи позивача у зоні відчуження у період з 03 серпня по 27 серпня 1987 року.
Крім того, судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 категорії 2 відповідного зразка серії А №037695, яке перереєстроване у встановленому порядку, ніким не відмінене і не анульоване (а. с. 12). Оригінал посвідчення оглянуто в судовому засіданні.
Відповідно до п. п. 2, 3 «Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія ОСОБА_7 цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва на право ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці ставиться запис про дату перереєстрації.
Згідно з положенням пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, документами, які додаються до заяви про призначення таких пенсій, є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Вказаний Порядок не висуває вимогу про надання усіх перелічених документів, а передбачає, що заявник, у разі не можливості надати довідку за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, вправі надати інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У наданих позивачем довідках (а. с. 15, 17, 21, 23) підтверджено період його роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зокрема, з 03 по 27 серпня 1987 року в селах Кливини, Весняне, Стара Рудня Поліського району Київської області, що відносяться до зони відчуження.
Тому, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність підстав для призначення позивачу пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у звязку з тим, що наданими документами не підтверджено період роботи у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів є необґрунтованими, оскільки наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які підтверджують факт роботи позивача у зоні відчуження у період з 04 серпня по 27 серпня 1987 року та 01 вересня по 12 вересня 1987 року і яких є достатньо для призначення пільгової пенсії, передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У ч. 1 ст. 8 КАС України закріплено принцип верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких обставин справи, відповідно до вказаних вище норм матеріального права та враховуючи характер спірних правовідносин, з метою реалізації завдань і дотримання принципів адміністративного судочинства, оцінивши докази, наявні у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, оскільки позивач понад 14 календарних днів у 1987 році виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з ч. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких належних, допустимих і беззаперечних доказів відповідно до вимог ст.ст. 70-71 КАС України на спростування вищевказаного представником відповідача суду надано не було і в матеріалах даної справи такі відсутні.
Згідно вимог статтей 84, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статтей 43, 44, 45, 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії проводиться на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду.
Пунктом «а» частини 1 статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку.
Позивач 28 лютого 2012 року досягнув 52 річного віку, звернувся за пенсією 11 квітня 2012 року, надавши відповідні документи, які підтверджують, що він працював у зоні відчуження у 1987 р. не менше 14 календарних днів та мав право на отримання пенсії відповідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що йому було відмовлено неправомірно, тому слід визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати його призначити позивачу пенсію з часу досягнення зменшеного пенсійного віку з 28 лютого 2012 року.
Враховуючи клопотання позивача про поновлення йому строку звернення з позовом до суду, що пропущений ним з поважних причин, а саме: необхідністю звернення до обласного управління ПФУ та обіцянками позитивного вирішення питання, про що свідчить і те, що він повторно звертався із заявою до відповідача у листопаді 2015 року, строк звернення до суду підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст. ст. 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р., суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Турійському районі Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28 лютого 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий
Судове рішення № 55873335, Турійський районний суд Волинської області було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 169/22/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: