Ухвала суду № 55873288, 12.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 158/1637/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М. Провадження № 22-ц/773/261/16 Категорія: 47 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар с/з ОСОБА_1,

з участю :

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 на рішення Ківерцівського районного суду волинської області від 28 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Відповідач ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на рішення Ківерцівського районного суду від 28 грудня 2015 року, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.

Постановлено зобовязати ОСОБА_4 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться в с. Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області по вул. Жовтневій,19, шляхом знесення (демонтажу) огорожі, розміром 6,31 м. х 19,58 м. х 7,36 м. та фундаменту, на якому вона розміщена, за рахунок коштів відповідача.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 243,60грн.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про відмову в позові.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити, позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечили, просили її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судом першої інстанції установлено, що відповідно до Державного акту на право власності на землю від 23 червня 2004 року серія ВЛ - № 050432 (а.с.5) позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка загальною площею 0,3099 га в с. Прилуцьке по вул. Жовтнева, 19 Ківерцівського району Волинської області, яка складається з трьох земельних ділянок розмірами: 0,1409 га, 0,0782 га, 0,0908 га, і набута ним на підставі договору міни від 11 червня 2004 року № 1297. Суміжним користувачем спірної земельної ділянки розміром 0,0782 га (кадастровий номер НОМЕР_1: 01:001:0114) є відповідач у даній справі ОСОБА_4, якому відповідно до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0701818772015 від 16 грудня 2015 року, суміжна земельна ділянка належала на праві приватної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 20 жовтня 2011 року (ЯК 368766), виданого на підставі рішення Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 19 серпня 2011 року за № 8/17.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 05 березня 2015 року вказане рішення органу місцевого самоврядування визнано недійсним та скасовано. Також визнано недійсним Державний акт серії ЯК № 368766 на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1500 га, яка розташована в с. Прилуцьке по вул. Жовтнева, 15 Ківерцівського району Волинської області, виданий на підставі рішення Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 19 серпня 2011 року за № 8/17 на імя ОСОБА_4, кадастровий номер 0721885801:01:001:1569. Підставою для визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування рішення сільської ради є встановлення судом факту передачі у власність ОСОБА_4 частини земельної ділянки, яка знаходиться у власності суміжного власника земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.16-19). Рішення апеляційного суду набрало законної сили.

Із матеріалів справи убачається, що, крім наведених обставин, факт накладення земельної ділянки відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку позивача ОСОБА_2 стверджується схемою розташування земельної ділянки ОСОБА_4, яка є в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1500 га гр. ОСОБА_4 за адресою: с. Прилуцьке вул. Жовтнева, 15 Ківерцівського району Волинської області (а.с.61).

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що площа та розмір накладення земельних ділянок та наявність огорожі та бетонного стрічкового фундаменту на земельній ділянці позивача стверджується схемою розташування спірних земельних ділянок, виготовленою ПП «Волиньземсервіс», і становить 0,0190 га, розмір 6,31м х 19,58м х 7,36м х 19,65м. (а.с.157), що в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_6 та не спростовано відповідачем.

Як убачається з відповіді Ківерцівської районної держадміністрації від 10 січня 2012 року № Ф-945 (а.с.11-12), перевіркою, проведеною 30 травня 2011 року державним інспектором управління Держкомзему у Ківерцівському районі ОСОБА_7, установлено, що проміри земельної ділянки площею 0,0782 га ( 19,5 х 40,0), що перебуває у власності ОСОБА_2, відповідають Державному акту на право власності на земельну ділянку. З тексту вищевказаної відповіді Ківерцівської районної держадміністрації також встановлено, що зі скаргою на дії ОСОБА_4 щодо повторного самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_2 звернувся 14 листопада 2011 року. Комісією, яка розглядала скаргу, підтверджено факт самовільного зайняття ОСОБА_4 частини земельної ділянки ОСОБА_2, зведення стрічкового фундаменту та підтверджено часткове знищення посівів озимини.

В силу вимог частини 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, як передбачено статтею 126 ЗК України.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статей 15, 16, 386, 391 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Відповідно до статті 96 ЗК України землекористувачі зобовязані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З огляду на вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем ОСОБА_4 чиняться перешкоди позивачу ОСОБА_2 у здійсненні права власності на земельну ділянку, а тому прийшов до правильного висновку про задоволення позову в частині усунення перешкод ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення (демонтажу) огорожі та фундаменту, на якому вони зведені відповідачем, за рахунок коштів відповідача.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 грудня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: