Ухвала суду № 55872829, 11.01.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 січня 2016 рокусправа № 804/11559/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С., перевіривши на відповідність нормам КАС України матеріали апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СДМ» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2015 року позивач ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СДМ» (далі по тексту ТОВ «СДМ») про стягнення заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до ТОВ «СДМ» про стягнення заборгованості відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області оскаржила її в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 189 КАС України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам ст. 187 КАС України.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 187 КАС України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягає в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом ОСОБА_2 фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору або документ в підтвердження звільнення апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції (клопотання апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про звільнення апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, суддею не задоволено).

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року залишена без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України та апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області надано строк до 30 грудня 2015 року на їх виправлення, а саме: апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області пропонувалось в строк до 30 грудня 2015 року надати суду апеляційної інстанції оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 2009 грн. 70 коп. на підтвердження сплати судового збору.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що копія ухвали судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Івановою - 21 грудня 2015 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, однак ухвала судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року в строк до 30 грудня 2015 року апелянтом ОСОБА_2 фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області не виконана, зазначені недоліки в строк до 30 грудня 2015 року апелянтом ОСОБА_2 фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області не усунені, клопотання про продовження строку, встановленого судом для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, від апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на адресу суду апеляційної інстанції станом на 11 січня 2016 року не надійшло.

Натомість, 28 грудня 2015 року (відповідно до штемпеля на поштовому конверті, клопотання про відстрочення апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області сплати судового збору відправлено 23 грудня 2015 року) від апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, відповідно до змісту якого апелянт ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області звертається до суду апеляційної інстанції з проханням про відстрочення апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», вказуючи, що апелянт ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області має скрутний матеріальний стан та відсутність коштів на рахунках.

Розглянувши клопотання апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про відстрочення апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а також вивчивши наведені у ньому підстави, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані ст. 88 КАС України.

Так, відповідно до ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про важкий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію, тощо).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» також встановлено перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору. Зазначені переліки є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дійсно, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» в редакції до 01.09.2015 року, органи Державної фіскальної служби України були звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України № 484-VІІІ від 22.05.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набув чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, де відсутні пільги державним органам щодо звільнення від сплати судового збору. Тобто, відповідальність за сплату судового збору державними органами держава взяла на себе. Відтак, посилання субєкта владних повноважень на відсутність фінансування є безпідставними.

З огляду на викладене, апелянт ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

До того ж, вважаю за можливе наголосити на тому, що даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Посилання апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставина не є встановленою законом підставою для відстрочення апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області сплати судового збору.

Суддя критично оцінює надане апелянтом ОСОБА_2 фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області клопотання про відстрочення апелянту ОСОБА_2 фінансові інспекції в Дніпропетровській області сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що у спірних правовідносинах апелянт ОСОБА_2 фінансова інспекція в Дніпропетровській області виступає як орган державної влади, тобто як представник держави через якого вона набуває і здійснює свої права та обовязки. За таких умов, вказані обставини, тобто неналежне фінансування державою апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, як свого представника у спірних правовідносинах, не можуть вважатись підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, наведені підстави для відстрочення сплати судового збору не є поважними, у звязку з тим, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Аналогічна правова позиція висловлена і в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду від 23.01.2015 року № 2, про що також було зазначено в ухвалі судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Прокопчук Т.С. від 19 листопада 2015 року.

Отже, безпосередньо відсутність у кошторисі апелянта Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області видатків на сплату судового збору не свідчить про його тяжкий майновий стан, а відтак, не є підставою для відстрочення сплати судового збору у розуміння КАС України та Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ.

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють, як субєкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи наявність вказаних недоліків, відсутність документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції по адміністративній справі за адміністративним позовом майнового характеру до суду апеляційної інстанції на суму 2009 грн. 70 коп. на підтвердження сплати судового збору станом на 11 січня 2016 року, а також відсутність клопотання про продовження строку, встановленого судом апеляційної інстанції для усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України, дана адміністративна справа не може бути розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишили без руху.

За таких обставин апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року у даній адміністративній справі вважається неподаною та підлягає поверненню апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 108 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2015 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «СДМ» про стягнення заборгованості вважати неподаною та повернути апелянту ОСОБА_2 фінансовій інспекції в Дніпропетровській області.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Суддя Т.С. Прокопчук