Ухвала суду № 55872723, 17.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/4536/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО +» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО +» до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року адміністративний позов ТОВ «ТОДО+» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Васильківської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області від 16.02.2015 №59/10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності"; вважати податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ «ТОДО +» за січень 2015 року такою, що подана до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 14 лютого 2015 року.

Не погоджуючись з суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 10.02.2015 направлено засобами поштового зв'язку на адресу Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Фастівське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2015 року з додатками.

Зазначену декларацію отримано Васильківською ОДПІ 14.02.2015, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 41).

Васильківська ОДПІ листом від 16.02.2015 №59/10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" повідомила позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року разом із додатками до неї визнані не прийнятими (не вважаються податковою звітністю) у зв'язку з порушенням вимог п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, яким визначено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Вважаючи прийняте Васильківською ОДПІ рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 09.04.2015 №1109/10/10-36-11-01-10 рішення Васильківської ОДПІ від 16.02.2015 №59/10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивач оскаржив спірне рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 08.06.2015 №1187916/99-99-11-02-02-15 продовжено строк розгляду скарги позивача до 17.07.2015.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 02.07.2015 №13768/6/99-99-11-02-02-15 залишено без змін рішення Васильківської ОДПІ від 16.02.2015 №59/10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" та рішення Головного управління ДФС у Київській області від 09.04.2015 №1109/10/10-36-11-01-10, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Вважаючи відмову у прийнятті податкової звітності з ПДВ за січень 2015 року протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до пунктів 48.1-48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.4. ст. 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТОДО+" 10.02.2015 поштою була направлена до Васильківської ОДПІ (Фастівське відділення) податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року.

При цьому, на думку податкового органу, подана позивачем декларація не може вважатися податковою звітністю, оскільки подана з порушенням податкового законодавства, тобто не в електронному вигляді.

Однак, пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер даної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи відповідачів про те, що у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу України з 01.01.2015 до подачі декларацій з податку на додану вартість ТОВ "ТОДО+" має застосовуватись виключно п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, а не п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, оскільки норми п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України не було скасовано.

Крім того, згідно пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, не подання податкової звітності в електронній формі не є порушенням п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відмова Васильківської ОДПІ у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року з підстав невідповідності поданої податкової звітності нормам п. 49.4 ст. 49 Податкового кодексу України є протиправною.

При цьому, необхідно зазначити, що згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи наведене, обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкова декларація з додатками до неї вважається поданою у момент її фактичного отримання Васильківською ОДПІ, тобто 14 лютого 2015 року.

Щодо іншої частини позовних вимог, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до п. п. 49.8, 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою.

З наведених правових норм вбачається, що податкова декларація реєструється та приймається саме податковим органом, після перевірки наявності та достовірності заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Оскільки зазначена податкова звітність позивач не була перевірена контролюючим органом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги.

Окрім того, пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (пункт 56.8 статті 56 Податкового кодексу України).

Пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що скарга ТОВ "ТОДО+" на рішення Васильківської ОДПІ від 16.02.2015 №59/10 подана до ГУ ДФС у Київській області засобами поштового зв'язку 26.03.2015.

Рішенням ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 09.04.2015 №1109/10/10-36-11-01-10 рішення Васильківської ОДПІ від 16.02.2015 №59/10 "Про відмову у прийнятті податкової звітності" залишено без змін, а скаргу позивача залишено без задоволення.

Не погодившись із рішенням ГУ ДФС у Київській області, ТОВ "ТОДО+" оскаржило його до ДФС України.

З матеріалів справи вбачається, що скарга ТОВ "ТОДО+" на рішення Васильківської ОДПІ від 16.02.2015 №59/10 та рішення ГУ ДФС у Київській області про результати розгляду скарги від 09.04.2015 подана до ДФС України засобами поштового зв'язку 22.05.2015.

Вказана скарга була отримана ДФС України 25.05.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с. 68).

Рішенням ДФС України від 08.06.2015 №11879/6/99-99-11-02-02-15, яке підписано головою вказаної служби Насіровим Р.М., строк розгляду скарги було продовжено до 17.07.2015 включно.

Рішення про результати розгляду скарги прийнято ДФС України 02.07.2015, тобто з дотриманням строків, встановлених статтею 56 Податкового кодексу України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржуючи рішення ГУ ДФС у Київській області та ДФС України про результати розгляду скарг, ТОВ "ТОДО+" фактично не погоджується зі змістом даних рішень по суті та з результатами розгляду скарг.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що суд не наділений правом оцінювати повноту дослідження контролюючим органом обставин, викладених платником податків у скарзі на рішення Васильківської ОДПІ про відмову у прийнятті податкової звітності.

Відповідно до норм чинного законодавства, повноваження ГУ ДФС у Київській області та ДФС України щодо прийняття рішень за результатами розгляду скарг платника податків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією даних уповноважених органів.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Відтак, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОДО +» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2015 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена в повному обсязі 18.02.2016 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.