ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 р. Справа № 818/3786/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. по справі № 818/3786/15
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об'єднаного міського військового комісаріату
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Сумського об'єднаного міського військового комісаріату, в якому просив:
- визнати дії відповідача щодо ненадання інформації за запитом з підстав не передбачених інформаційним законодавством України, такими, що порушили його права на отримання інформації і створили перешкоди для здійснення прав та законних інтересів позивача;
- зобов'язати відповідача у відповідності до вимог інформаційного законодавства України протягом п'яти днів надати повну і правдиву інформацію на визначені запитання викладені в двох інформаційних запитах від 23.10.2015 року та 02.11.2015 року.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам Конституції та законам України, є упередженою, незаконною, оскільки суд першої інстанції не з`ясував та не довів обставини, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що ненаданням йому відповідей на поставлені у заяві питання, порушене його право на інформацію гарантоване Конституцією, Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про доступ до публічної інформації» та Законом України «Про інформацію».
З огляду на приписи ч.8 ст.183-2 КАС України справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Сумського об'єднаного міського військового комісаріату ОСОБА_3, із заявою № 115, у якій просив надати вичерпну інформацію про «фактичне використання» автобуса «Еталон -079» д.н. НОМЕР_1 для перевезення військовозобов'язаних з Сумського ОВК у червні - липні поточного року, назвати загальну кількість таких поїздок час і дату їх виконання, тощо (а.с. 4).
Листом від 27.10.2015 року № 2/5074 Сумським МВК позивача повідомлено, що Сумський міський військкомат дійсно звертався до ФОП ОСОБА_4 з проханням надати вищезазначений автобус для відправки військовозобов'язаних до військових частин, однак з проханням надати інформацію щодо перевезення людських ресурсів з Сумського ОВК необхідно звернутися безпосередньо до володільця запитуваної інформації, оскільки Сумський МВК такою інформацією не володіє (а.с. 5).
02 листопада 2015 року позивач знову звернувся до військового комісара Сумський МВК із скаргою № 126 (а.с.6), у якій просив надати правдиву і ґрунтовну інформацію на його заяву № 115 від 23.10.2015 року та просив назвати документи або інші підґрунтя, на підставі яких у листі Сумського ОВК № 2/4900 від 12.10.2015 року, комісар засвідчив факт здійснення поїздок автобусом марки «Еталон-079» д.н. НОМЕР_1, на замовлення Сумського ОВК в період з 15 по 21 липня 2015 року.
Листом від 04.11.2015 року № 2/5205 Сумський МВК рекомендував позивачу безпосередньо звернутися до володільця запитуваної інформації, оскільки Сумський МВК такою інформацією не володіє (а.с. 7).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана відповідь прийнята відповідачем обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх положень законодавства, обставин даної справи та на підставі усіх матеріалів, які мають значення для конкретної ситуації, а, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI ).
Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
У п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон) законодавцем закріплено право запитувача на доступ до публічної інформації, яке гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати інформацію.
Згідно із п.2 ст.5 вищевказаного Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
В свою чергу, приписами ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено обов'язок розпорядників інформації надавати достовірну, точну та повну інформацію. Достовірність, точність і повність наданої інформації може бути встановлена лише, якщо її носій (копії документів) належним чином засвідчений уповноваженим органом.
Положеннями статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частиною 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" закріплено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Положеннями частин 1, 2, 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено підстави для відмови у задоволенні запиту. Так, вказаними нормами визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною 5 статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, відповідь на скаргу позивача від 23.10.2015 року надана Сумським МВК 27.10.2015 року, тобто в межах встановленого законодавством п'ятиденного терміну.
Проаналізувавши зміст вказаного листа, колегія суддів зазначає, що Сумським МВК позивачу не надано відповідь щодо всіх порушених у скарзі питань, а саме, з приводу фактичного використання автобуса «Еталон-079» д.н. НОМЕР_1 для перевезення військовозобов'язаних з Сумського ОВК у червні - липні 2015 року.
Разом з тим, надаючи відповідь Сумським МВК рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до ФОП ОСОБА_4
Таким чином, скарга позивача не розглянута по суті, заявнику не надано повну та обґрунтовану відповідь.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ч. 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Як вбачається з матеріалів справи, запит позивача Сумським МВК належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача не направлявся.
Крім того, у разі прийняття органом рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, це рішення доводиться до відома громадянина в письмовій формі з викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Разом з цим, оскільки за її змістом відповідь не задовольняє вимоги звернення позивача, тому в силу ч. 4 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" є рішенням про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві від 23.10.2015 року , отже має доводитись до відома заявника в письмовій формі з викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Також колегія суддів вважає передчасними висновки суду першої інстанції, про те, що позивач у своїй заяві просить відповідача надати документи, які безпосередньо стосуються мобілізаційних завдань із замовлення надання послуг в особливий період, оскільки жодного посилання на те, що запитувана ОСОБА_1 інформація відноситься до інформації з обмеженим доступом (службовою інформацією) відповідь Сумського МВК не містить.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведено належними та допустимими доказами факт розгляду скарги позивача у відповідності до вимог діючого законодавства, колегія суддів вважає за необхідне, з метою захисту прав позивача зобов'язати Сумський об'єднаний міський військовий комісаріат повторно розглянути заяву позивача від 23.10.2015 року та надати відповідь згідно вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правових висновків, викладених у цій постанові.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, ч.8 ст.183-2, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2015р. по справі № 818/3786/15 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .
Зобов'язати Сумський об'єднаний міський військовий комісаріат повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 27.07.2015 року та надати відповідь згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації", з урахуванням правових висновків, викладених у цій постанові.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.
Судове рішення № 55872722, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/3786/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: