Ухвала суду № 55872531, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Турова О.М.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 рокусправа № 804/19479/14 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети Правда, 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання Фірсік Д.Ю., з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. у справі №804/19479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙН" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило визнати поданою 21.08.2014 р. податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками, визнати цю податкову декларацію податковою звітністю та зобовязати відповідача відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ Агро-Лайн в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками повинна вважатися прийнятою, так як вона фактично була отримана контролюючим органом 21.08.2014 р., про що свідчить його штамп реєстрації вхідної кореспонденції, та жодних повідомлень про її неприйняття позивачу не надходило. Отже, показники цієї податкової декларації мають бути відображені в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку позивача. Проте, позивачу стало відомо, що відповідач такі дані не відобразив, хоча означена податкова декларація містить всі необхідні реквізити та відповідає вимогам ст.48 Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн.

Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2014 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн прийнятою відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 21 серпня 2014 року.

Зобовязано Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року було порушено приписи п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: зазначено недостовірний обов`язковий реквізит податкову адресу (місцезнаходження платника податків), за якою підприємство фактично не знаходиться.

Місцезнаходження платника податків не підтверджено згідно довідки ГОВ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року та довідки оперативного управління підрозділу ГУ Міндоходів та зборів України про встановлення місцезнаходження платника податків від 04.08.2014 р. №3031.

В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про заміну відповідача - Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у звязку з реорганізацією.

Розглянувши дане клопотання та додані до суду документи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст.55 КАС України та замінити відповідача - Державну податкову інспекцію в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області її правонаступником Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Лайн (далі ТОВ Агро-Лайн) (код ЄДРПОУ 38361491) перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська) та є платником податку на додану вартість.

17 липня 2014 року ТОВ Агро-Лайн було подано до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за червень 2014 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції вказаного контролюючого органу (а.с.10-12).

У звязку із самостійним виявленням у поданій податковій декларації помилки, ТОВ Агро-Лайн в порядку ст.50 Податкового кодексу України подано нову звітну податкову декларацію з податку на додану вартість з додатками за червень 2014 року, яка була отримана ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська 21.07.2014р., про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції вказаного контролюючого органу (а.с.13-15).

Листом від 23.07.2014р. за вих. №15634/10/04-61-18-02-21 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним 21.07.2014 р. податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, посилаючись на те, що ця податкова декларація заповнена з порушенням норм п.48.3, п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: у ній вказаний недостовірний обовязковий реквізит, який не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому ця податкова декларація не вважається податковою звітністю (а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що повторно податкова декларація з податку на додану вартість з додатками за червень 2014 року була подана ТОВ Агро-Лайн до ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська 21.08.2014 р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції вказаного контролюючого органу (а.с.16-18), проте показники цієї податкової декларації не були відображені в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку позивача.

Відповідно до пункту 49.8 ст.49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Імперативний характер наведеної вище норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (особисто платником податків або уповноваженою на це особою; поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством).

При цьому, згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.

Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Таким чином процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій, в т.ч. із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Колегією суддів встановлено, що подана позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року містить всі необхідні реквізити, передбачені п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, зокрема, в ній зазначено: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; - підписи платника податку; - відмітка про звітування за спеціальним режимом; - код виду економічної діяльності (КВЕД); - код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; - індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України визначено що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Податкового кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі п.49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної фіскальної служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ Агро-Лайн та додатки до неї, які є її невідємною частиною, що були подані до контролюючого органу 21.08.2014 р., складені позивачем із зазначенням всіх обовязкових реквізитів, передбачених п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України (а.с.16-18).

Щодо доводів відповідача відносно того, що у вказаній податковій звітності міститься недостовірний обовязковий реквізит, який не відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме - місцезнаходження платника податків, за яким підприємство фактично не знаходиться, про що свідчить довідка ГОВ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року та довідка оперативного управління підрозділу ГУ Міндоходів та зборів України про встановлення місцезнаходження платника податків від 04.08.2014 р. №3031, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частини 1 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі Закон України № 755) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Між тим, слід зазначити, що згідно статті 19 Закону України № 755 у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону (755 IV). Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф.19-ОПП (додаток 25).

Таким чином, єдиним доказом відсутності платника податків за юридичною адресою є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі.

Доказів направлення на адресу ТОВ Агро-Лайн повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що у зазначеній податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року в графі 6 Податкова адреса зазначено: вул. Сподівань, буд. 73, м. Дніпропетровськ, 49075.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру місцезнаходженням юридичної особи ТОВ Агро-Лайн є: вул. Сподівань, буд. 73, м.Дніпропетровськ, 49075, а відомості про цю юридичну особу є підтвердженими 15.07.2014 р. (витяг від 19.08.2014 р. №19170153)(а.с.64-68).

Крім того, листом від 19.08.2014 р. за вих. №19/08-01 ТОВ Агро-Лайн на підтвердження свого дійсного місцезнаходження надало ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області копію листа з конвертом поштового відправлення від державного реєстратора щодо необхідності подання до 23.07.2014р. державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ Агро-Лайн та копії витягів з Єдиного державного реєстру від 24.07.2014 р. та 19.08.2014 р., в яких зазначено місцезнаходження позивача. Означені документи отримані контролюючим органом 20.08.2014 р., про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (а.с.64-69).

Отже, ще за день до подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ Агро-Лайн та додатків до неї, поданих 21.08.2014 р., відповідач був поінформований належним чином про місцезнаходження позивача.

Таким чином, твердження відповідача про недостовірність такого обовязкового реквізиту декларації як місцезнаходження платника податку є безпідставним, необґрунтованим та спростовується вищенаведеним.

Посилання відповідача на довідку ГОВ Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014 року та довідку оперативного управління підрозділу ГУ Міндоходів та зборів України про встановлення місцезнаходження платника податків від 04.08.2014 р. №3031, як на підставу невідповідності місцезнаходження платника податків даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є безпідставними, оскільки приписами п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України чітко визначено, що відомості про податкову адресу платника податку (місцезнаходження такої юридичної особи) мають бути підтверджені саме інформацією з Єдиного державного реєстру, а не довідками податкової міліції тощо. Отже, такі довідки не є належним доказом недостовірності податкової адреси платника податку у розумінні приписів чинного законодавства України.

Тим більше, що згідно висновку оперативного управління підрозділу ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.10.2014р. №4086 податковою адресою ТОВ Агро-Лайн є саме: вул. Сподівань, буд. 73, м. Дніпропетровськ, 49075 (а.с.84-86).

Додатково на підтвердження свого місцезнаходження позивачем надано копію договору оренди нежитлового приміщення для офісу малого підприємства від 30.12.2013р. за адресою: вул. Сподівань, буд. 73, м. Дніпропетровськ, 49075 з ОСОБА_4 та акту приймання-передачі орендованого майна (а.с.93-95).

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належним чином не було доведено правомірності невизнання податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ Агро-Лайн та додатків до неї, поданих 21.08.2014 р.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

З огляду на наведене, з урахуванням приписів ч.2 ст.11 та абз.10 ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необхідності вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року ТОВ Агро-Лайн, а також визнати цю декларацію прийнятою відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 21 серпня 2014 року.

В додатковому визнанні цієї податкової декларації податковою звітністю немає потреби, оскільки складена з дотриманням приписів ст.48 Податкового кодексу України та прийнята контролюючим органом податкова декларація автоматично вважається податковою звітністю.

Відповідно до п.1, п.11 Розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014р. за №217/24994 (далі Порядок №765), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником. Форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобовязань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Згідно п.13 Розділу ІІ Порядку №765 занесення/перенесення, виключення/включення операцій в інформаційній системі проводяться структурними підрозділами територіальних органів Міндоходів, на які покладено функції з введення відповідної інформації. Контроль за достовірністю та повнотою відображення інформації в інформаційній системі забезпечується структурними підрозділами, на які покладено функції з введення відповідної інформації.

Пунктом 16 Розділу ІІ Порядку №765 передбачено, що посадовими особами ГУ Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на імя ГУ Міндоходів (додаток 3), обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ Міндоходів.

За змістом приписів п.1, п.2 Розділу №ІІІ Порядку №765 нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобовязання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобовязання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобовязань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобовязання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням). Зобовязання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ Порядку №765 нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. Нарахування узгоджених сум грошових зобовязань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що у платника податків наявний матеріально-правовий інтерес в тому, щоб дані карток особових рахунків вірно відображали фактичний стан платежів до бюджету, а тому колегія суддів погоджується з необхідністю задоволення позовних вимог щодо зобовязання відповідача відобразити показники податкової декларації ТОВ Агро-Лайн з податку на додану вартість за червень 2014 року в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ Агро-Лайн.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2015 р. у справі №804/19479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЛАЙН" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 лютого 2016 року, в повному обсязі ухвала складена 18 лютого 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_5