Ухвала суду № 55872209, 11.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А ДУМКА

судді Одеського апеляційного адміністративного суду Романішина В.Л.

в адміністративній справі №815/6035/15

11 лютого 2016 р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. задоволено позов ОСОБА_1 до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015р. №282-17, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на вказану постанову 11.02.2016р. колегією суддів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4І.) апеляційну скаргу задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015р. №282-17, виходив з того, що при його прийнятті 06.07.2015р. відповідачем порушено приписи п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України, в силу яких податкове повідомлення-рішення про сплату сум транспортного податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового року.

Вважаю, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, оскільки п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України встановлено конкретний термін, до якого податковим органом може бути надіслано повідомлення-рішення про сплату сум транспортного податку, який відповідачем порушено.

Доводи апелянта, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обмеження/заборони виносити та направляти податкові повідомлення-рішення щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб після 1 липня базового податкового року не заслуговують на увагу, оскільки статтею 19 Конституції України встановлено імперативний обовязок органів державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поряд з цим, вважаю необґрунтованими доводи ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, викладені в апеляційній скарзі, щодо наявності у ОСОБА_1 обовязку сплачувати у 2015 році транспортний податок з фізичних осіб з огляду на наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України N71-VIII від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким, шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, введено новий податок - транспортний податок.

Об'єктом оподаткування, відповідно до п.п.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.; ставка податку 25 000 грн. (п.267.4 ст. 267 ПК України)

Відповідно до п.п.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до ст.4 ПК України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року

Зазначеною статтею, також, встановлено, що податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо установлення місцевих податків, визначені ст.12 ПК України.

Згідно ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Приписи п.п.10.1.1 п.10.1 та п.10.2 ст.10 ПК України відносять до місцевих податків податок на майно в частині транспортного податку.

Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.12.3.1 ПК України).

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (п.п.12.3.2 ПК України).

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (п.п.12.3.3 ПК України).

Згідно п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п.12.3.4 ст.12 ПК України.

Відповідно до п.п.12.3.4 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Разом з цим, пунктом 5 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПК України органи місцевого самоврядування зобов'язано забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

З наведеного вище вбачається, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.143 Конституції України.

Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків. Встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв, - це є компетенцією відповідних місцевих рад.

Зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому, опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», ухвалений 28.12.2014р., тобто після 15.07.2014р., а транспортний податок установлено в місті ОСОБА_4 та затверджено відповідне Положення про податок на майно в частині транспортного податку рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015р. №6257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку», у зв'язку з чим доходжу висновку, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

В силу положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», врахуванню підлягає у контексті розгляду даної справи позиція, висловлена Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.01.2011р. у справі «Щокін проти України» та від 07.07.2011р. у справі «Серков проти України», щодо необхідності застосування національного законодавства, у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення, у найсприятливіший для заявника спосіб.

З огляду на викладене, вважаю, що визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн. не відповідає положенням Податкового кодексу України та є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.07.2015р. №282-17 підлягає скасуванню.

Апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області слід залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.11.2015р. без змін.

Головуючий у справі суддя Романішин В.Л.