Ухвала суду № 55872194, 08.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2016р. Справа № 876/6474/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1,

позивача у справі: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. у справі №813/2964/14

за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості

до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2014р. позивач: Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 про стягнення коштів, просив стягнути з Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 кошти в сумі 27917,81грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п.4 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду. Оскільки ОСОБА_4 до поновлення її на роботі перебувала на обліку в Пустомитівському РЦЗ та отримувала допомогу по безробіттю в розмірі 27917,81грн, яка повинна бути перерахована на користь позивача відповідно до п.4 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. у справі №813/2964/14 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 на користь Пустомитівського районного центру зайнятості кошти в розмірі 27917,81грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач у справі: Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3, який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю зясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що Державне підприємство Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 в повній мірі виконало судове рішення, поновивши ОСОБА_4 на посаді з 17.04.2012р. та виплативши середній заробіток за час вимушеного прогулу розмірі 43125,93грн.

17.09.2014р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Пустомитівського районного центру зайнятості надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому позивач у справі зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі повного, всебічного та обєктивного зясування всіх обставин справи, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 08.02.2016р. зявився представник апелянта (відповідача у справі): ОСОБА_1, яка доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала у повному обсязі, просила апеляційну скаргу задоволити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Представник позивача у справі: ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечила, підтримала доводи, викладені в позові та запереченні на апеляційну скаргу, зазначила, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 перебувала на обліку в Пустомитівському районному центрі зайнятості як безробітна з 18.05.2012р. по 12.05.2013р. За цей період службою зайнятості виплачено забезпечення та надано соціальних послуг ОСОБА_4 на суму 27917,81грн.

Рішенням Пустомитівського районного суду від 30.09.2013р. (справа №1316/2041/12) (а.с.3-6) визнано незаконним та скасовано наказ ДП Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 від 17.04.2012р. №282-о про звільнення ОСОБА_4 та поновлено її на роботі на посаді помічника генерального директора ДП Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 з 17.04.2012р. Крім цього, даним рішенням з ДП Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 стягнено на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2012р. до дня поновлення на роботі, який станом на 18.09.2013р. складав 43125,93грн, а також відшкодування за заподіяну моральну шкоду в сумі 2500,00грн. Рішення суду набрало законної сили.

На виконання рішення суду від 30.09.2013р. у справі №1316/2041/12, наказом №641-о від 04.10.2013р., ОСОБА_4 була поновлена на посаді помічника Генерального директора ДП Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 з 17.04.2012р.

Наказом №15-о від 13.01.2014р., ОСОБА_4 звільнено з посади помічника Генерального директора з 27.01.2014р.

11.02.2014р., при повторному зверненні ОСОБА_4 до Пустомитівського районного центру зайнятості встановлено, що ОСОБА_4 була поновлена на посаді помічника Генерального директора ДП Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 з 17.04.2012р. відповідно до наказу №641-о від 04.10.2013р. на підставі рішення Пустомитівсього районного суду від 30.09.2013р.

Відповідно до вимог п.2 ст.34 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Фонд загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття зобовязаний контролювати правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття.

Відповідно до вимог п.4 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду.

Відповідно до вищезазначеного Закону та на підставі службової записки головного спеціаліста відділу сприяння працевлаштуванню ОСОБА_5 від 18.02.2014р., директором Пустомитівського районного центру зайнятості прийнято наказ №22/07 від 20.02.2014р. (з врахуванням наказів про описки) Про повернення коштів роботодавцем виплаченої ДБ безробітній ОСОБА_4М..

25.02.2014р. відповідачу скерована претензія №1/2014 на суму 27917,81грн, яка була отримана ним 28.02.2014р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9). Претензійна сума у встановлений термін та станом на дату прийняття рішення у справі добровільно відповідачем не сплачена.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з того, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції, проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступних міркувань:

Відповідно до вимог ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення ч.2 ст.21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів субєктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише субєктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 18.06.2013р. у справі №21-204а13.

Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, роботодавець зобовязаний: 1) під час перевірки правильності використання коштів Фонду та достовірності поданих роботодавцем даних, зазначених у пункті 2 цієї частини, надавати посадовим особам територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірки; 2) подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в установленому порядку відповідно до законодавства відомості про: прийняття на роботу працівників; розмір заробітної плати та використання робочого часу працівників; виплату застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; використання коштів Фонду за іншими визначеними цим Законом напрямами. Достовірність зазначених у документах даних перевіряється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції. У разі подання недостовірних відомостей, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Згідно із вимогами ч.4 ст.35 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

За встановлених судом першої інстанції обставин, відповідач у спірних відносинах виступав в ролі роботодавця та не виконував функцій субєкта владних повноважень, а вимога про стягнення шкоди, в свою чергу, не поєднана із вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності.

На підставі наведеного, враховуючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із вимогами п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. та закриття провадження у справі.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. у справі №813/2964/14 за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до Державного підприємства Міжнародний аеропорт Львів імені ОСОБА_3 про стягнення коштів, - задоволити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2014р. у справі №813/2964/14, - скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.02.2016р.