Постанова № 55872001, 09.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 року Справа № 808/4114/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді А.В. Сіпаки

при секретарі судового засідання І.С. Горбовій,

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-хім»

до Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-хім» (далі - позивач) до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000027/1 від 09.02.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в поданих до суду письмових поясненнях проти задоволення позову заперечив, послався на те, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом.

В судовому засідання представник відповідача підтримала надані заперечення, зазначила, що митний орган діяв на підставі закону у відповідності до наданих йому повноважень. Просила у задоволенні позовної заяви відмовити.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 09.02.2015 декларантом TOB «ЛОГІСТ - ХІМ» до митного оформлення було надіслано електронну митну декларацію на товар - «Sodium Metabisulphite (Метабісульфіт натрію) - 25000 кг, Cas № 7681-57-4. Данні згідно сертифікату аналізу: партія SJ2014-0078; молекулярна формула Na2S205, кристалічний порошок білого або світло-жовтого кольору, вміст Na2S205- 97,16%; S02- 65,11%; Fe - 0,002%; нерозчинні частки у воді - 0,01%; важких металів (Pb) - 0,001%; As - 0,0001%; PH 4,4. Метабісульфіт натрію промислової якості, сульфіруючий реагент та редуцент в хімічній промисловості, використовується для очищення стічних вод. Виробник TangShan SanJiang Chemical CO., LTD. Країна виробництва CN».

Митній декларації було присвоєно № 112050000/2015/001703.

Митну вартість товару було визначено декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

При перевірці правильності визначення митної вартості товару згідно ст. 53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення товару, не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості товарів та містять наступні розбіжності:

- відсутні переклад проформи-інвойсу № SJW2014-0055 від 04.12.2014 та посилання на умови поставки та безпосередньо конкретний географічний пункт відправки що унеможливлює однозначну ідентифікацію партії товару;

- в CMR № 948 від 09.02.2015 як перевізник зазначений TOV «Atlas international company ltd», а фінансова довідка № 050215 від 05.02.2015 надана ТОВ «Юнимар Логістік», що не дає можливості впевнитись в достовірності складових митної вартості товару;

- у експортній декларації № 020220140520752195 від 22.12.14 відсутня інформація щодо зазначення безпосереднього географічного пункту відправки згідно умов поставок, що унеможливлює однозначну ідентифікацію партії товару.

У зв'язку із вищезазначеним 09.02.2015 декларанту було направлено електронне повідомлення, у якому йому було роз'яснено про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

1 ) виписки з бухгалтерської документації;

2) каталогів, специфікацій, виробника товару;

3) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також декларанта було повідомлено про те, що за власним бажанням ви-: може подати інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

З даним повідомленням митниці декларант був ознайомлений 09.02.2015, про що свідчить його особистий підпис.

09.02.2015 органом доходів і зборів прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № 112050000/2015/000027/1.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 64 МК України використана наявна в органу доході і зборів України інформація щодо раніше визначених митних вартостей за основним та другорядними методами (з розрахунку 0,39 дол. США за 1 кг. товару (МД № 500060001/2015/000294 від 09.01.2015, МД № 100260001/2015/136967 від 04.02.2015).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку обґрунтованої наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Проте, наявність таких розбіжностей є субєктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

При розгляді справи судом встановлено, що під час перевірки первинно наданих до митного оформлення товару документів, митним органом були встановлені розбіжності, які не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару. Разом з тим, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки жодна з виявлених розбіжностей не впливає на визначення митної вартості товару.

Щодо розбіжності «відсутні переклад проформи-інвойсу».

За ст. 254 МКУ органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів. У даному випадку митниця не вимагала переклад українською мовою документів, а отже посилання на відсутність перекладу обумовлено відсутністю такої вимоги.

Щодо розбіжності «в СМР № 948 від 09.02.2015 як перевізник зазначений TOV «Atlas international сотрапі ltd», а фінансова довідка № 050215 від 05.02.2015 видана TOB «Юнімар Логістік», що не дає впевнитися в складових митної вартості товару».

До митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення на митну територію України, а СМР № 948 від 09.02.2015 свідчить саме про перевезення товару по території України. Отже в фінансовій довідці № 050215 від 05.02.2015 відсутні відомості, які випливають з СМР № 948 від 09.02.2015 (про перевезення товару по території України).

Щодо розбіжності «у експортній декларації №020220140520752195 від 22.12.14 відсутня інформація щодо зазначення безпосереднього географічного пункту відправки згідно умов поставок» слід зазначити, що зазначена обставина сама по собі також не свідчить про неповноту або недостовірність відомостей про митну вартість товару.

Враховуючи викладе, суд дійшов висновку, що позивач на обґрунтування заявленої митної вартості імпортованого товару за першим методом подав всі необхідні документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказане рішення підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-хім».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 158-163, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-хім» до Запорізької митниці Державної фіскальної служби задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості №112050000/2015/000027/1 від 09.02.2015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака