Ухвала суду № 55871874, 17.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Справа № 876/4391/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015р. по справі №819/139/15-а за позовом управління соціального захисту населення Кременецької РДА до ОСОБА_1 про стягнення неправомірно отриманої державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.01.2015р. управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області звернулось до суду та просить стягнути з відповідача неправомірно отриманої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в сумі 38442,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області ревізії фінансово - господарської діяльності управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації за період з 01.07.2011 року по 01.07.2014 року та окремих питань за період з 01.01.2004 року по 01.07.2011 року встановлено, що за відповідачкою зареєстровано автомобіль ВАЗ 21011, державний номер 43-213 ТІ, який не відображений в "Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги" в розділі ІV "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім'ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)" від 21.01.2011 року при зверненні за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.02.2015р. в задоволенні позову відмовлено.

Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області не погоджуючись з даною постановою з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову.

В обґрунтування вимог посилаються на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімям» та пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №250 від 23.02.2003 р. «Про порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сімям» допомога не призначається у разі коли у власності чи володінні малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім'ї та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму). При цьому не враховуються транспортні засоби, які згідно із законодавством не є об'єктами оподаткування (крім тракторів на гусеничному ходу). Оскільки за ОСОБА_1 були зареєстровані два транспортні засоби, права на призначення допомоги малозабезпеченим сімям ОСОБА_1 не мала.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 за період з 21.01.2011 року по 31.12.2013 року було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям на загальну суму 38442,45 грн.

Актом від 26.09.2014 року №04-22/269 ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області фінансово - господарської діяльності управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації за період з 01.07.2011 року по 01.07.2014 року та окремих питань за період з 01.01.2004 року по 01.07.2011 року встановлено, що перевіркою особової справи №607842 встановлено, що жителькою м.Кременець Кременецького району ОСОБА_1 при зверненні за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям в "Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги" в розділі ІV "Відомості про транспортні засоби, які зареєстровані в установленому порядку та перебувають у власності або володінні членів сім'ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей) від 21.01.2011р., 20.07.2011р., 20.01.2012р., 25.01.2013р. та 26.07.2013р. подано відомості про те, що у власності або володінні ОСОБА_1 рахується автомобіль ВАЗ - 21063, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

Разом з тим, відповідачкою не вказано в декларації про наявність у її власності автомобіля ВАЗ 21011, державний номер 43-213 ТІ, а отже при призначенні їй державної соціальної допомоги відповідачкою було приховано відомості, які впливають на призначення допомоги.

17 вересня 2014 року управлінням соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації направлено відповідачу повідомлення про припинення державної соціальної допомоги та зобов'язанно повернути переплачену суму державної соціальної допомоги у розмірі 38442,45 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вважав, що управлінням соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації не надано доказів володіння (користування) відповідачем даним транспортним засобом на час виплати державної соціальної допомоги.

Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З таким висновком погодитися неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України обумовлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Однак, такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 КАС України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами.

Якщо суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то, залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідно до вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 червня 2013 року у справі № 21-204а13, згідно з якою справи за позовами органів Пенсійного фонду України до підприємств, організацій, установ про стягнення суми зайво виплачених пенсій не належать до адміністративних справ, оскільки містять вимоги про відшкодування шкоди.

Так, Верховним Судом України зазначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а не спір про стягнення переплаченої пенсії у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних відомостей.

Враховуючи те, що характер спорів між органами Пенсійного фонду України та підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами з приводу стягнення надмірно сплаченої пенсії, а також між органом соціального захисту населення та фізичними особами з приводу стягнення безпідставно виплаченої допомоги є аналогічним, то на даний спір юрисдикція адміністративних судів також не поширюється.

Відтак, між даними особами склалися відносини, що стосуються стягнення надміру виплаченої суми допомоги, що регулюються цивільним законодавством, а тому повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наведене, колегія суддів, приходить до висновку, що за суб`єктним складом сторін, змістом заявлених позивачем вимог та предметом спору дана справа підлягає розгляду місцевими загальними судами у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених частиною першою статтею 203 КАС України із закриттям провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України (справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).

Така ж правова позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015р. у справі №К/800/62295/14.

Відповідно до ст.94 КАС України та Закону України «Про судовий збір» в редакції на час подачі апеляційної скарги, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 913,50 грн. (у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми)

керуючись ст.94, 160, 195 - 197, п.4 ч.1 ст.198, п.1 ст.203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015р. по справі №819/139/15-а скасувати та постановити ухвалу, якою провадження у справі закрити.

Стягнути з управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації Тернопільської області на рахунок отримувача №31219206781004 УДКСУ у Галицькому районі м.Львова код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007573 Банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області Код банку отримувача (МФО 825014 Код класифікації доходів бюджету 22030001, "Призначення платежу" - судовий збір, код 34668371 913 (дев»ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2