Постанова № 55871732, 16.02.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/102/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представника позивача: ОСОБА_3, представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2015 року №0000442200.

В обгрунтування позовної заяви зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ОСОБА_5 Україна" щодо правомірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442200 від 28.07.2015 року на суму 114817,50 грн. (76545 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування, 38272,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Товариство не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, подало скарги до Головного управління ДФС у Хмельницькій області та в подальшому до Державної фіскальної служби України.

В порядку адміністративного оскарження, рішенням Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області від 05.10.2015р. №9187/10/22-01-10-03-14 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.07.2015 року №0000442200 (форма В1), а скаргу товариства без задоволення.

Державна фіскальна служба України погодилася із Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області та своїм рішенням від 04.12.2015р. № 25957/6/99-99-10-01-01-25 залишила скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши суду заперечення, в якому просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна", код ЄДРПОУ 37484193 щодо правомірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку за січень 2015 року та складено ОСОБА_4 №96/22/37484193 від 27.05.2015 року.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення: абз. "6" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено бюджетне відшкодування за січень 2015 року на 76545 грн.; абз. "в" п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації за січень 2015 року) на 469500 грн.; п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, завищено обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою за січень 2015 року на 1548248 грн. та занижено обсяг операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою за грудень 2014 року на 1379414 грн.

На підставі висновків акту перевірки №96/22/37484193 від 27.05.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000442200 від 28.07.2015 року, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 114817,50 грн., з них 76545 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування та 38272,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

ТОВ "ОСОБА_5 Україна" в грудні 2014 року мало взаємовідносини із ФГ "Євроінвест" (код ЄДРПОУ - 37328577), зокрема фінансово - господарські взаємовідносини між яким, як визначено матеріалами перевірки, стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Факт реальності здійснення фінансово - господарських операцій позивача із ФГ "Євроінвест" встановлено матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Перевіряючи реальність здійснення правовідносин позивача із зазначеним вище контрагентом судом встановлено, що 18 жовтня 2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" укладено з Фермерським господарством "Євроінвест" договір поставки №81/10/2013.

Згідно вказаного договору оплата товару, а саме зерна сої (масова частка вологи якої не більше 12%, масова частка протеїну в перерахунок на абсолютно суху речовину - не менше 36%) здійснювалася на дату відвантаження товару.

На підтвердження оплати товару позивачем надано до суду копії наступних документів: видаткові накладні, платіжні доручення, податкові накладні, листи на зміну призначення платежу, картку - рахунок, акт звірки взаєморозрахунків, акт взаємозаліку, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних.

01 грудня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" укладено з Фермерським господарством "Євроінвест" договір поставки №01/12/2014.

За цим договором оплата товару, а саме зерна сої (масова частка вологи якої не більше 12%, масова частка протеїну в перерахунок на абсолютно суху речовину - не менше 36%) здійснювалася на умовах передплати за товар.

На підтвердження оплати товару позивачем надано до суду копії наступних документів: платіжні доручення, податкові накладні, розрахунки - коригування, листи на зміну призначення платежу, картку - рахунок, акт звірки взаєморозрахунків, акт взаємозаліку.

Встановлено, що оплату на виконання умов вищезазначених договорів позивачем було проведено загальними платіжними дорученнями №912 від 19.12.2014 року на суму 400000,00 грн., та №915 від 22.12.2014 року на суму 380424,60 грн.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пп. 200.1 - 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.201.7, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд, дослідивши надані позивачем податкові накладні №11 від 20.12.2014 року на суму 229635 грн., в тому числі ПДВ 38272,50 грн. та №14 від 23.12.2014 року на суму 229635 грн., в тому числі ПДВ 38272,50 грн., що складені ФГ "Євроінвест" для Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_5 Україна" на підтвердження господарських операцій згідно договору поставки №81/10/2013 від 18 жовтня 2013 року, встановив, що останні зареєстровані згідно чинного законодавства в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №336507.

Так як, податкові накладні №11 від 20.12.2014 року та №14 від 23.12.2014 року складені належним чином та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивачем правомірно включено суми ПДВ по вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту грудня 2014 року.

Судом враховано висновок Верховного Суду України по справі від 16 вересня 2014 року №21-259а14, який зазначає, що системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими ПК, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру. Визначальним є факт підтвердження операцій податковими накладним і факт внесення їх до Реєстру в строки, встановлені законодавством: 1) відведені для складання та подання податкової звітності з ПДВ (у редакції Закону N 2755-VI); 2) двадцять днів (у редакції Закону N 3609-V). В іншому випадку, без подання заяви на постачальника, який своєчасно не зареєстрував податкові накладні, платник податку - покупець товарів/послуг зобов'язаний включити суму податку, вказану в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Слід також зазначити, що згідно зі статтею 201 ПК обов'язок із оформлення і реєстрації податкових накладних покладено на платника податку - продавця товарів (послуг), а не платника податку, який формує податковий кредит, і при цьому зазначена стаття не містить імперативних приписів про неприйнятність цих документів через несвоєчасність (не у день надання) внесення їх до Реєстру.

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області є обґрунтованими, в свою чергу відповідач не довів правомірність своїх дій, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене вище позивачем доведено правомірність позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 28.07.2015 року № НОМЕР_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17 лютого 2016 року о 12 год. 00 хв.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1