Постанова № 55871558, 13.10.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року Справа № 810/2802/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, що виявилась у ненаданні інформації на адвокатський запит від 09.06.2015 та нездійсненні заходів стосовно проведення перевірок з питань своєчасності сплати громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельного податку за період 2009-2013 роки.

Позивач також просить суд зобов'язати відповідача провести перевірки з питань своєчасності сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плати за землю за вказані періоди та надати йому копії матеріалів перевірок або інформацію щодо результатів їх проведення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.06.2015 він, в порядку Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI, звернувся до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з адвокатським запитом, в якому просив відповідача здійснити перевірки з питань своєчасності сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плати за землю за період 2009-2013 роки та надати йому відомості щодо результатів їх проведення.

Позивач стверджує, що його запит належним чином не розглянуто, а надана відповідь є формальною, відповіді на поставлені питання не надано.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.05.2008 № 3682/10 (а.с. 25).

У червні 2015 року позивач звернувся з адвокатським запитом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому повідомив про те, що у січні 2015 року, під час судового розгляду адміністративної справи № 810/7100/14 за його позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області він дійшов висновку, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 систематично не сплачували земельний податок за період 2009-2013 роки.

У запиті ОСОБА_1 вимагав від відповідача здійснити перевірку повідомлених ним фактів, які на думку позивача є податковою інформацією, та надати інформацію про результати перевірки або копію її матеріалів у строк, встановлений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI.

Листом від 19.06.2015 № 1358/9/10-04-15-01 (а.с. 53-54) Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області повідомила ОСОБА_1 про те, що в адвокатському запиті відсутні відомості про положення податкового законодавства, які порушили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також докази на підтвердження фактів порушень, а тому підстави для проведення контрольних заходів, які передбачені статтею 75 Податкового кодексу України, відсутні.

Крім того відповідач зазначив, що ОСОБА_1 вже звертався неодноразово до нього з аналогічними запитами, відповідь по суті поставлених питань відповідач вже надавав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон України № 5076-VI), під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Адвокатський запит письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (частина перша статті 24 Закону України № 5076-VI).

Відповідно до частин другої та третьої цієї статті, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Під час судового розгляду справи судом з'ясовано, що направлений на адресу відповідача адвокатський запит від 09.06.2015 (а.с. 55-58), містить в собі ознаки запиту (вимоги адвоката про надання інформації та копій документів), та скарги (повідомлення про можливі порушення громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 податкового законодавства) з вимогою про перевірку наведених відомостей.

Суд встановив, що Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області листом від 19.06.2015 № 1358/9/10-04-15-01 надала відповідь, якою відмовила позивачу в частині надання інформації про сплату громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 податків і зборів.

Питання щодо правомірності відмови Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області у наданні адвокату ОСОБА_1 інформації стосовно своєчасності сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плати за землю за період 2009-2013 роки було предметом судового розгляду.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 в адміністративній справі № 810/7100/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи вказані рішення суди дійшли висновку, що запитувана позивачем у адвокатському запиті інформація є інформацією з обмеженим доступом, а отже Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області правомірно відмовила у її наданні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у ненаданні відповіді ОСОБА_1 на його адвокатський запит від 09.06.2015 відомостей про сплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плати за землю за період 2009-2013 роки, є такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які виявились у відмові провести заходи податкового контролю на підставі адвокатського запиту та викладеної у ньому інформації, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Виключний перелік обставин, за наявності яких контролюючим органом може бути проведена документальна позапланова перевірка, визначено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яким, зокрема, передбачено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі якщо за наслідками отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як з'ясувалось, Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, під час розгляду адвокатського запиту ОСОБА_1 встановила, що повідомлена ним інформація не містить конкретних відомостей про порушення громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 податкового законодавства та є абстрактною, а отже підстави для проведення перевірки відсутні.

Суд зазначає, що право на проведення контролюючих заходів з підстав, передбачених Податковим кодексом України, є дискреційним повноваженням органу доходів і зборів, тобто можливістю на власний розсуд оцінювати повідомлену інформацію та на підставі її аналізу приймати рішення про необхідність проведення перевірки.

Судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про можливі порушення громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 податкового законодавства, яка містилась у адвокатському запиті, відповідачем розглянута, відповідь заявнику за наслідками її опрацювання Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області надана.

За наведених обставин, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у відмові провести контролюючі заходи на підставі адвокатського запиту задоволенню не підлягає.

Вимоги про зобов'язання відповідача провести перевірки з питань своєчасності сплати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 плати за землю за період 2009-2013 роки, та надати йому копії матеріалів перевірок або інформацію щодо результатів їх проведення, є похідними від позовних вимоги про визнання протиправними дій відповідача, що виявились у ненаданні інформації на адвокатський запит та непроведенні контролюючих заходів, а тому відмова у задоволенні первинних вимог є підставою для відмови у задоволенні і похідних від них вимог.

Стосовно вимоги позивача про винесення судом окремої ухвали, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Враховуючи, що винесення окремої ухвали є не обов'язком суду, а правом, яке може бути використано судом у разі виявлення під час розгляду справи порушення закону, зважаючи на те, що у ході судового розгляду справи жодних порушень прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача не встановлено, суд дійшов висновку, що така вимога позивача є безпідставною та необґрунтованою.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, суду не надано, судові витрати у цій частині стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 72, 122, 158-163, 167, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.