Ухвала суду № 55870536, 17.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 лютого 2016 року м. Київ К/800/2234/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повернуто апеляційну скаргу.

Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк до 15 лютого 2016 року для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, надання документа про сплату судового збору та копії оскаржуваного судового рішення, завіреної відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року.

На виконання ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року до Вищого адміністративного суду України 15 лютого 2016 року надійшла заява відповідача про звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності цільових коштів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому слід зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Враховуючи те, що вказані відповідачем обставини не свідчать про відсутність коштів, а інших доказів неможливості сплатити судовий збір суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.

Таким чином, оскільки на момент постановлення даної ухвали відповідачем не надано документ про сплату судового збору та належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення, а отже не усунуто зазначені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 26 січня 2016 року недоліки, тому відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала.

Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду касаційної інстанції в установленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути відповідачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.Л. Іваненко