Ухвала суду № 55870441, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2016 р. м. Київ К/800/32946/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Білуги С.В. Заїки М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року

у справі № 822/743/15

за позовом ОСОБА_1

до Відділу Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»

про визнання протиправною та скасування постанови, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: ТОВ «Порше Лізинг Україна», в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва від 14 лютого 2015 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. від 09 лютого 2015 року №161, яким ОСОБА_1 зобов'язано до 20 лютого 2015 року повернути ТОВ «Порше Лізинг Україна» автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва Сергієнко М.Ф. від 14 лютого 2015 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. №161 від 09 лютого 2015 року.

ТОВ «Порше Лізинг Україна» не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 14 лютого 2014 року державним виконавцем ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва Сергієнко М.Ф. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого напису №161 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняк A.M., виданого 09 лютого 2015 року про зобов'язання повернути від - ОСОБА_1 на користь лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна», об'єкта фінансового лізингу: автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - чорний.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що стягувач, надав належним чином оформлений виконавчий документ та зазначив у заяві про відкриття виконавчого провадження додаткові відомості про фактичне місцезнаходження транспортного засобу, чим використав своє право на вибір місця виконання саме за місцем знаходження майна, що відповідає вимогам частиною 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнято державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» щодо місця виконання рішення.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що такі висновки судів як першої, так і апеляційної інстанцій, є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що12 лютого 2015 року до ВДВС Деснянського району м. Києва надійшла заява ТОВ «Порше Лізинг Україна» про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М., вчиненого 09 лютого 2015 року за №161 про зобов'язання повернути від ОСОБА_1 на користь лізингодавця - ТОВ «Порше Лізинг Україна», об'єкта фінансового лізингу: автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - чорний, що на праві власності належить ОСОБА_1 У вказаній заяві стягувачем повідомлено ВДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві про місцезнаходження транспортного засобу, який є предметом стягнення, за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 50.

В подальшому, 14 лютого 2015 року державним виконавцем Сергієнко М.Ф. ВДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№46532728, якою боржнику надано строк для добровільного виконання до 20 лютого 2015 року.

23 лютого 2015 року, відповідачем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук транспортний засіб марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - чорний.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Вимогами частини 5 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Разом з тим, в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не з'ясовано, чи здійснювались відділом ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві заходи по встановленню місця реєстрації (знаходження) транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, модель TOUAREG, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, рік випуску - 2013, реєстраційний номер НОМЕР_1, колір - чорний, який є предметом стягнення. Оскільки в силу частини 5 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» якщо майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцезнаходженням майна боржника.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки рішення судів прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вказані порушення норм матеріального та процесуального права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, що відповідно до вимог частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» задовольнити частково.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді С.В. Білуга

М.М. Заїка