Ухвала суду № 55870335, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/23038/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югомет плюс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Югомет плюс» (далі - позивач, ТОВ «Югомет плюс») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 16.09.2014 року № 0001642201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 183259,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що позивачем належним чином підтверджено реальність господарських операцій з його контрагентом, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість. Посилається на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Позивачем, під час проведення перевірки, не надано контролюючому органу оригінали податкових накладних виписаних ТОВ «Прогресс СК», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

З 28.08.2014 року по 05.09.2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ «Югомет плюс» (код за ЄДРПОУ 36015425) з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року та податку на додану вартість за період з 01.10.2012 року по 31.07.2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.09.2014 №130/22-01/36015425 (далі - акт перевірки).

У вищезазначені періоди, ТОВ «Югомет плюс» придбавало склобій та експедиційні послуги у ТОВ «Прогресс СК» (ЄДРПОУ 38587003), яке знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі. м.Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області. Взаємовідносини між ТОВ «Югомет плюс» та ТОВ «Прогресс СК» здійснювались на підставі договору-постачання № 30/12-13с від 30.12.2013 року та договору транспортного експедирування № 30/12-13 у від 30.12.2013 року.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1996 року за № 168/704; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України); наказу ДПА України від 10.01.2011 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит в загальній сумі 122172,72 грн. по господарським операціям з ТОВ «Прогресс СК», оскільки до перевірки надані лише факсові копії податкових накладних.

На підставі матеріалів перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001642201 від 16.09.2014 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183259,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 122173 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 61086,50 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України)

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Позивачем, на підтвердження фактичного виконання умов договорів, реальності здійснення господарських операцій, правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Прогресс СК» та використання у власній господарській діяльності товару, подано суду копії: договорів, податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт, оборотно-сальдових відомостей, товарно-транспортних накладних та інші документи.

Позивач здійснював оплату за отримані товари/послуги/виконані роботи шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент ТОВ «Прогресс СК» були включені до Єдиного державного реєстру та перебували на обліку платників податків.

Судами попередніх інстанцій не встановлено порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які б позбавляли позивача права на податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Прогресс СК», оскільки реальність таких підтверджується первинними документами, які у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники, а також підтверджують факт використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Доводи податкового органу про те, що до перевірки не надавалась оригінали податкових накладних спростовано показаннями свідків ОСОБА_4 - головного бухгалтера підприємства, ОСОБА_5 - директора підприємства, ОСОБА_6 - офіс-менеджера, допитаними в судовому засіданні суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на акт перевірки (акт неможливості проведення звірки) контрагента позивача, яким встановлено його відсутність за місцезнаходженням, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання договори з метою забезпечення власної господарської діяльності, був належним чином зареєстрований. У зазначеному акті не досліджувалась поставка товару та правильність формування показників податкової звітності.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області відхилити, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 808/6114/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко