Ухвала суду № 55870119, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2016 р. м. Київ К/800/37066/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І. (суддя-доповідач)

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Зубенко Д.В.

За участю представника позивача - Простякова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційною скаргою Миколаївської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у адміністративній справі за позовом ТОВ "Техноторг" до Миколаївської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформлені товарів,

в с т а н о в и л а:

ТОВ "Техноторг" звернулося до суду з позовом до Миколаївської Митниці з вимогою визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2013/000017/1 від 24.10.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2013/00050 від 24.10.2013 року, що прийняті Митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг" до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення задоволено: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2013/000017/1 від 24.10.2013 року, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 504070000/2013/00050 від 24.10.2013 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Миколаївська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги ТОВ "Техноторг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 20.05.2013 року №UA-TT-WR-1-2013, укладеного між компанією "CNH International SA" Швейцарія та ТОВ "Техноторг" Україна (позивач), до митного органу (відповідач) була подана митна декларації №504070000/2013/006694 від 24.10.2013 року (шляхом електронного декларування) та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення зернових жниварок 24СНСР (7,3 метра), а саме: контракт від 20.05.2013 року №UA-TT-WR-1-2013; додаток № 4 від 25.09.2013 року до контракту №UA-TT-WR-1-2013 від 20.05.2013 року; CMR б\н від 10.10.2013 року; лист від 14.10.2013 року № б/н (щодо витрат на навантаження та транспортування); інвойс №FTCNH130403872 від 30.09.2013 року; договір на перевезення від 24.07.2013 року № 39.

На думку відповідача, подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що стало підставою для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною контракту.

Згідно програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів України відповідачем було встановлено, що рівень митної вартості подібного (аналогічного) товару, митне оформлення якого здійснено Київською регіональною митницею за основним методом визначення митної вартості, складає 15000 євро/шт. В той же час позивачем була заявлена контрактна ціна 10000 дол. США/шт.

На підставі наведеного, 24.10.2013 року відповідачем було прийнято рішення №504070000/2013/000017/1 про коригування митної вартості товарів, згідно якого митна вартість товару була змінена в бік збільшення в наслідок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо аналогічних товарів, замість застосованого позивачем методу - за ціною контракту та оформлено картку відмови в прийняті митних декларації, митному оформлені чи пропуску товарів через митний кордон.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За змістом наведеної статті рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Разом з цим, ухвалюючи рішення, судам необхідно дотримуватися вимог статей 163, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими постанова та ухвала складаються, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, чи ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про задоволення позову, апеляційний суд в мотивувальній частині рішення прийшов до висновку про правомірність дій митного органу. Разом з тим, в подальшому, як в мотивувальній частині рішення, так і в резолютивній частині рішення, апеляційний суд зазначив про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Тобто, в порушення вищезазначених вимог процесуального законодавства, задовольняючи у резолютивній частині судового рішення позовні вимоги, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині рішення не надав належного обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог із посиланням на норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, не навів вмотивованого висновку по суті заявлених позовних вимог із зазначенням мотивів, з яких він виходив, та положення закону, яким він керувався при прийнятті постанови про задоволення позовних вимог.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно тлумачити ці норми.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суд України не може визнати законними та обґрунтованими рішення суду апеляційної інстанції, оскільки мотивувальна та резолютивна частини зазначеного рішення суперечать одна одній.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Частиною 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, зокрема статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: