Ухвала суду № 55870109, 11.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2016 року м. Київ К/800/44578/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.М." до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Білоцерківське птахопідприємство" про визнання таким, що витратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Д.С.М." на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ТОВ "Д.С.М." в Білоцерківському міськрайонному суді Київської області пред'явило позов до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - ПАТ "Білоцерківське птахопідприємство" про визнання таким, що витратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Просило визнати таким, що втратив чинність, державного акт на право постійного користування землею серії: ІІ-КВ №000795 від 05 липня 2000 року, виданого ПАТ "Білоцерківське птахопідприємство" відповідно до рішення 9-ої сесії 23 скликання Дроздівської сільради для розміщення птахокомплексу та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 153.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2015 року позов задоволено повністю. Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ПАТ "Білоцерківське птахопідприємство" не здійснює фактичного користування земельною ділянкою, оскільки не є власником нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, у зв'язку з цим наявні правові підстави для припинення права користування земельною ділянкою шляхом визнання таким, що втратив чинність, державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Білоцерківське птахопідприємство" частково задоволено.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2015 року скасовано і провадження у справі закрито.

У касаційній скарзі ТОВ "Д.С.М.", вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням вимог процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалі справи вбачається, що на підставі оспорюваного позивачем рішення ТОВ "Д.С.М." отримало свідоцтво від 13 травня 2013 року на право власності на нерухоме майно серії САЕ № 074554, що розташоване за адресою: Київська області, Білоцерківський район, село Дрозди, вул. Лісова, 1а (комплекс нежитлових будівель «Г», «Д», «Ж», «З», «К», «Л», «М», «Н», «О»).

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, закриваючи провадження у справі, виходила з того, що позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок є правильним, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства.

Кодекс адміністративного судочинства України, нормами якого керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, набрав чинності з 01 вересня 2005 року.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Оскаржуваний державний акт на право постійного користування землею не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, його недійсність не може бути предметом публічно-правового спору, розв'язання якого належить до компетенції адміністративного суду.

Висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.М." залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.М." до Дроздівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, Управління Держземагенства у Білоцерківському районі Київської області, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Білоцерківське птахопідприємство" про визнання таким, що витратив чинність, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою - без зміни.

Роз'яснити, що даний спір може бути вирішений господарським судом у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Швед Е.Ю.