Ухвала суду № 55870095, 01.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/23971/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013

у справі № 825/486/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «СВ-Мікс»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 20.11.2012 № 0004782320.

ДПІ у м. Чернігові ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права: п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 02.11.2012 № 2323/22/24558304. Цим актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, п. 4.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закону № 334/94-ВР), п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Порушення вказаних норм законів податковий орган обґрунтовує тим, що позивач не включив до складу валових доходів за І квартал 2011 року доходів, а саме коштів в сумі 3750000 грн.

Вказані порушення податковий орган пов'язує з такими обставинами.

Статутний фонд ТОВ «Фірма «СВ-Мікс», сформований у 2009 році шляхом внесення ФОП ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок позивача відповідних коштів, складав 3800000 грн.

У відповідності до рішення загальних зборів засновників ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» від 01.02.2011 № 01/11 та протоколу загальних зборів засновників від 01.02.2011 № 02/11 статутний (складений) капітал позивача зменшено на 3750000 грн. (із суми 3800000 грн. до суми 50000 грн.), затверджено нову редакцію статуту ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» та внесено Державним реєстратором відповідний запис від 14.02.2011 № 10641050016001003. При цьому протоколом загальних зборів засновників від 01.02.2011 № 02/11 вирішено повернути ОСОБА_2 частку статутного капіталу, на суму якої зменшено такий капітал (3750000 грн.), частинами протягом 3 (трьох) років до 01.02.2014.

У період з ІІ кварталу 2011 року по ІІ квартал 2012 року позивачем ОСОБА_2 повернуто кошти в сумі 2331000 грн., в т.ч.: в ІІ кварталі 2011 року - в сумі 748000 грн.; в 3 кварталі 2011 року - в сумі 904000 грн.; в 4 кварталі 2011 року - в сумі 305000 грн.; в 1 кварталі 2012 року - в сумі 331000 грн.; в 2 кварталі 2012 року - в сумі 43000 грн.

Податковий орган вважає, що у І кварталі 2011 року, у зв'язку із рішенням загальних зборів засновників ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» про повернення частки статутного фонду ОСОБА_2, внесок до статутного фонду став поворотною фінансовою допомогою. Оскільки такі кошти на кінець звітного періоду (31.03.2011) ОСОБА_3 не повернуті, то такі кошти підлягають включенню до складу валового доходу згідно з абз. 3 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

На підставі акта перевірки від 02.11.2012 № 2323/22/24558304 податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2012 № 0004782320 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 408851 грн., в т.ч.: 408850 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти в сумі 3750000 грн., передані позивачу у 2009 році в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» в обмін на корпоративні права, не є поворотною фінансовою допомогою, оскільки передані не для тимчасового користування на підставі відповідного договору.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР (чинним на момент виникнення правовідносин) встановлено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно у вигляді сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону.

Відповідно до п.п. 1.22.2. п. 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики, за яким позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) тощо (ст.1046 Цивільного кодексу України).

Позивач не отримував від ФОП ОСОБА_3 коштів в користування на визначений строк відповідно до договору, що не передбачає нарахування процентів або інших видів компенсацій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій обставин, ФОП ОСОБА_3 у 2009 році передав до статутного фонду ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» кошти в обмін на корпоративні права, емітовані вказаною юридичною особою.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно з вимогами ст. 56 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII рішення засновників ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» від 01.02.2011 № 01/11, зареєстроване 14.02.2011, про зменшення статутного капіталу на 3750000 грн. набрало чинності 14.05.2011.

Згідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

При цьому згідно із пунктом 1.28. статті 1 вказаного Закону інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання, зокрема, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Відповідно до п.п. 1.28.2. п. 1.28 ст. 1 Закону № 334/94-ВР під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено, що зменшення статутного капіталу юридичної особи на суму внесених прямих фінансових інвестицій в обмін на корпоративні права є підставою для віднесення таких коштів до предмету позики у розумінні ст. 1046 Цивільного кодексу України та відповідно до поворотної фінансової допомоги у розумінні п.п. 1.22.2. п. 1.22 ст. 1 Закону.

Враховуючи викладене, передані ФОП ОСОБА_3 позивачу кошти є прямою фінансовою інвестицією у корпоративні права ТОВ «Фірма «СВ-Мікс» і не є поворотною фінансовою допомогою, переданою платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договору.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для включення позивачем до складу валових доходів у І кварталі 2011 року коштів в сумі 3750000 грн. як поворотної фінансової допомоги.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун