ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 лютого 2016 року м. Київ К/800/46152/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бан 2000»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р.
у справі № 826/11198/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бан 2000»
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бан 2000» (далі - позивач, ТОВ «Бан 2000») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ в Оболонському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ТОВ «Бан 2000», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ в Оболонському районі проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Бан 2000», за результатом якої складено акт перевірки від19 травня 2015 року № 393/26-59-15-03-85.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем порушення вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року.
Податковим повідомленням - рішенням ДПІ в Оболонському районі від 03 квітня 2015 року № 0013781501 до позивача застосовано штраф у розмірі 170,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем засобами електронного зв'язку 19 лютого 2015 року була подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року із додатками.
Згідно квитанції № 2 від 19 лютого 2015 року зазначена податкова звітність була отримана та прийнята Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.
За даними повідомлення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20 лютого 2015 року № 1831/10/26-54-15-01-10 позивача було проінформовано про неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року із додатками, у зв'язку з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 та пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 48.1, 48.2 статті 48 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно з пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Згідно повідомлення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20.02.2015р. № 1831/10/26-54-15-01-10, подана ТОВ «БАН 2000» податкова звітність (податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2015 року) була заповнена ним з порушенням вимог пунктів 48.3 ст.48 Податкового кодексу України.
Наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за № 1267/26044 (далі - Наказ № 996), було затверджено форму та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 8 Наказу № 996 (в редакції, що діє з 30 січня 2015 року, зміни до наказу № 996 внесені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 13), до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Відповідно до п. 19 Розділу ІІІ Наказу № 966, податкова звітність, надана платником або його представником та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 глави 2 розділу II Кодексу, вважається неподаною, про що платник повідомляється у порядку, визначеному пунктом 49.11 статті 49 глави 2 розділу II Кодексу.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, при подачі податкової звітності податковим органом було встановлено відсутність додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що доводи контролюючого органу про порушення вимог Податкового кодексу України щодо неподання податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2015 року є обґрунтованими, тому спірне податкове повідомлення - рішення не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бан 2000» відхилити.
2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2015 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 55869987, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/11198/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: