Ухвала суду № 55869919, 03.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2016 року м. Київ К/800/35606/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

та секретаря - Коби Т.В.,

за участю:

представника позивача - Павленка О.М.,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року

у справі № 810/868/15

за позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -

встановив:

ДП «Регіональні електричні мережі» звернулося до суду з адміністративним позовом до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 23 лютого 2015 року №1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення безготівкових коштів за правилами пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року, позовні вимоги ДП «Регіональні електричні мережі» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23 лютого 2015 року №1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків

Вишгородська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подала касаційну скаргу в якій посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 лютого 2015 року Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення №1 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів відповідно до пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Так, судами встановлено, що позивач має задекларовану податкову заборгованість, а саме: заборгованість зі сплати податку та дивіденди за 2011 рік; заборгованість по ПДВ за червень-вересень 2014 року; заборгованість по ПДВ за жовтень 2014 року.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до 1 липня 2015 року, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов: 1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку; 2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; 3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Таким чином, зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Судами першої та апеляційної інстанції досліджено, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2012 року у справі №2а-2090/12/1070 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з ДП «Регіональні електричні мережі» податковий борг у розмірі 67342000,11 грн. Постановою суду допущено розстрочення сплати податкового боргу на сімдесят два місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 року у справі №810/6545/14 адміністративний позов задоволено та стягнуто з ДП «Регіональні електричні мережі» на користь Державного бюджету України кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі 32614518,32 грн. Постановою відстрочено її виконання строком на дванадцять місяців.

Заборгованість по ПДВ за жовтень 2014 року в сумі 3 799 777, 00грн. (перебуває у процесі судового розгляду за позовом податкового органу, справа №810/86/15-а).

Таким чином, у Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були відсутні підстави для застосування приписів пункту 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу з метою стягнення коштів, оскільки це фактично свідчить про повторне стягнення з позивача податкового боргу з того ж виду податку та за ті ж самі періоди.

Рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 23 лютого 2015 року №1 суперечить рішенням судів, якими вже визначено строки та порядок погашення такої заборгованості, а заборгованість, що наразі є об'єктом судового розгляду у справі №810/86/15-а є менша визначеної (5 мільйонів грн.) пунктом 32 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тому під дію цієї норми не підпадає.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що рішення Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків від 23 лютого 2015 року №1 прийняте не на підставі та у спосіб, що передбачені законом, а отже, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2015 року - без змін.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев