Ухвала суду № 55869881, 27.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2016 року м. Київ К/800/19964/15

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів: Олексієнка М.М. (доповідач), Ситникова О.Ф., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ), третя особа - Обласна психіатрична лікарня № 2 про визнання незаконною відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію за вислугу років за касаційною скаргою представника відповідача на судові рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року, Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконною відмову УПФ у призначенні їй пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов'язати призначити зазначену пенсію з 22 вересня 2014 року.

Посилалась на наявність правових підстав до призначення пенсії.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року, залишеною без змін Львівським апеляційним адміністративним судом від 31 березня 2015 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову УПФ у призначенні пенсії ОСОБА_3 за вислугу років. Зобов'язано призначити зазначену пенсію з 22 вересня 2014 року.

У касаційній скарзі представник відповідача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Вказує на те, що посада інспектора з трудової терапії не віднесена до посад середніх медичних працівників, робота яких вимагає наявності спеціальної медичної освіти.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 51 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

За приписами пункту «е» частини першої статті 55 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мали працівники освіти, охорони здоров'я та соціального захисту населення при наявності спеціального стажу роботи від 25 років до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року за № 909. Згідно з розділом 2 цього нормативного акту (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 року № 1181) до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 березня 2008 року №122 внесено зміни до наказу МОЗ України від 23 лютого 2000 року № 33 «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я», згідно яких назву розділу ІІ «Середній медичний персонал» замінено на назву «Фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою та технічні працівники». Пунктом 28 цього розділу передбачено посаду інструктора з праці.

Згідно фактичних обставин, встановлених судами, ОСОБА_3 з 12 липня 1980 р. по 27 березня 1986 р., з 12 серпня 1987 р. по 11 серпня 2009 р. працювала в Обласній психіатричній лікарні № 2 Івано-Франківської області на посаді інструктора з праці.

Враховуючи зазначені обставини та норми права, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що вказаний період повинен бути зарахований до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують. Зокрема, наказами Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 року №146 «Про атестацію середніх медичних працівників», від 23 листопада 2007 року №742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою», на які посилається представник відповідача, врегульовано порядок проведення атестації медичних працівників, а не визначено перелік посад медичних працівників, робота на яких надає право на пільгові умови призначення пенсії.

Посилання представника відповідача на відсутність спеціальної медичної освіти у ОСОБА_3 є теж безпідставним, адже за приписами статті 55 Закону № 1788-XII має значення стаж роботи в закладі охорони здоров'я за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а наявність спеціальної медичної освіти враховується при прийнятті на роботу та подальшому переведенні на інші посади.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області відхилити, а постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 січня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

О.Ф. Ситников

І.В. Штульман