Постанова № 55869864, 17.02.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року справа № 805/3060/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Жаботинськаї С.В.

Казначеєва Е.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3060/15-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» про стягнення заборгованості в розмірі 329 155,40 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2015 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Маріупольська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» (далі - відповідач, ТОВ «Маріупольська автобаза») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 329 155,40 грн., з яких: з податку на додану вартість за період з січня по квітень 2015 року у розмірі 317 793,94 грн., та з земельного податку з юридичних (по терміну сплати 30 травня 2015 року) у розмірі 11 361,46 грн. (арк. справи 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю (арк. справи 42-43).

Не погодившись із вищенаведеною постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу (далі - апелянт), в обґрунтування якої посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині стягнення з ТОВ «Маріупольська автобаза» податкового боргу з ПДВ у сумі 250 925,94 грн. з розрахункових рахунків платника податків у банках, які його обслуговують та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Маріупольської ОДПІ відмовити, оскільки відповідачем станом на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови зазначена заборгованість частково погашена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. До того ж щодо переплати станом на 02 березня 2015 року з ПДВ у розмірі 98 475,78 грн. апелянт зауважив, що судом першої інстанції не досліджені підстави її виникнення та наявність переплати саме в такій сумі (арк. справи 47-50). Неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а саме не дослідження платіжних доручень про сплату податкового боргу та не дослідження зворотного боку облікової картки платника податку призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

04 грудня 2015 року та 08 грудня 2015 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду від представника Маріупольської ОДПІ надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких представник, зауваживши на тому, що за ТОВ «Маріупольська автобаза» обліковується заборгованість за несплату самостійно узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість та зі сплати земельного податку з юридичних осіб просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року залишити без змін (арк. справи 108-109).

10 лютого 2016 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи у її відсутність, просила суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року залишити без змін (арк. справи 143-145).

Представник відповідача належним чином повідомлений про розгляд справи, в судове засідання не прибув.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги та прийнявши письмові заперечення позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» (код ЄДРПОУ 05419123, адреса: 87536, м. Маріуполь, вул. Воїнів - Визволителів, буд. 1) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 29 серпня 1994 року та перебуває на обліку, як платник податків у Орджонікідзевському відділенні Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (арк. справи 6-7,8).

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» до Маріупольської ОДПІ подавались податкові декларації із самостійно визначеними до сплати сумами податкових зобов'язань, які підлягають сплаті, а саме:

- з податку на додану вартість: від 18 лютого 2015 року за січень 2015 року на суму 329 307, 00 грн., від 19 березня 2015 року за лютий 2015 року на суму 47 544,00 грн., від 16 квітня 2015 року за березень 2015 року на суму 555,00 грн., від 19 травня 2015 року за квітень 2015 року на суму 39 566, 00 грн. та уточнюючого розрахунку від 25 березня 2015 року за січень 2015 року на суму 183,00 грн. (арк. справи 10-19);

- з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 26 січня 2015 року за 2015 рік у загальній сумі 137 912,74 грн. зі сплатою починаючи з січня 2015 року по 11 492,73 грн. щомісяця, а у грудні 2015 року у розмірі 11 501,93 грн.

Як зазначалось колегією суддів вище, підставою для стягнення судом першої інстанції з ТОВ «Маріупольська автобаза» суми боргу у загальному розмірі 329 155,40 грн.: з податку на додану вартість у розмірі 317 793,94 грн.,: наявна станом на 02 березня 2015 року переплата боргу в сумі 98 475,78 грн., сплата 555,00 грн. за платіжним дорученням № 616558 від 30 квітня 2015 року, а також нарахована ТОВ «Маріупольська автобаза» за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість пеня в розмірі 35,72 грн.; з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 11 361,46 грн., - несплата самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань по терміну сплати 30 травня 2015 року за податковою декларацією з плати за землю № 9003846753 від 26 січня 2015 року.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що апелянт не погодився із вищенаведеною сумою заборгованості з податку на додану вартість, яка обліковувалась за ним станом на час винесення судом першої інстанції постанови, оскільки останнім наведений борг був частково погашений.

Отже на даному етапі розгляду апеляційної скарги спірним питанням у даній справі є незгода відповідача із розміром суми податкового боргу з податку на додану вартість, яка повинна стягуватись з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» за період із січня 2015 року по квітень 2015 року станом на час винесення судом першої інстанції постанови, тобто станом на 01 вересня 2015 року.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються та визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1. статті 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Як зазначалось судом вище, спірним періодом, за який податковим органом розраховано та пред'явлено до відповідача стягнення боргу у зв'язку з несплатою самостійно визначених у вищенаведених податкових деклараціях сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість є січень - квітень 2015 року (включно).

Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи апелянтом на підтвердження часткової сплати податкового боргу з податку на додану вартість за деклараціями із самостійним визначенням сум, які підлягають сплаті за наведений вище період - до апеляційної скарги додані копії наступних платіжних доручень про сплату податкового боргу з податку на додану вартість:

- від 27 лютого 2015 року № 71 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 199 000,00 грн. (арк. справи 51);

- від 02 березня 2015 року № 332 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 40 000,00 грн. (арк. справи 52);

- від 30 квітня 2015 року № 128 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 555,00 грн. (арк. справи 53);

- від 20 липня 2015 року № 238 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 47 544,00 грн. (арк. справи 54);

- від 20 липня 2015 року № 239 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 39 566,00 грн. (арк. справи 55);

- від 20 липня 2015 року № 240 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за травень 2015 року у розмірі 23 256,00 грн. (арк. справи 56).

До того ж зазначені вище суми зараховані в рахунок сплати наведеного податку за вказані вище періоди, що відображено у відомостях зворотнього боку облікової картки ТОВ «Маріупольська автобаза» з податку на додану вартість (арк. справи 26 - 29, 117-120), а саме, по періодам:

- за січень 2015 року у розмірі 199 000,00 грн. (зараховано 27 лютого 2015 року) (арк. справи 117); та у розмірі 40 000,00 грн. (зараховано 02 березня 2015 року) (арк. справи 118);

- за березень 2015 року у розмірі 555,00 грн. (зараховано 30 квітня 2015 року) (арк. справи 118);

- за лютий та квітень 2015 року у розмірі 87 110,00 грн. = 47 544,00 грн. + 39 566,00 грн. (зараховано двома платежами, та відображено в зворотньому боці облікової картки 20 липня 2015 року, як: 86 610 грн. + 500 грн.) (арк. справи 119);

- за травень 2015 року у розмірі 23 256,00 грн. (зараховано 20 липня 2015 року) (арк. справи 119), але у даному випадку не приймається судом апеляційної інстанції в рахунок сплати ТОВ «Маріупольська автобаза» спірних сум по податку на додану вартість у даній справі, оскільки періодом, по стягненню за яким податковий орган звернувся із цим позовом до суду є січень-квітень 2015 року.

Крім цього, зі зворотнього боку облікової картки платника податків вбачається, що підприємству за несвоєчасну сплату вищенаведених податкових зобов'язань нарахована пеня у розмірі 35, 72 грн. (арк. справи 29).

Таким чином із наведеного вбачається, що ТОВ «Маріупольська автобаза» станом на момент винесення судом першої інстанції постанови по даній справі (01 вересня 2015 року) був частково сплачений податковий борг за самостійно визначеними у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року сумами, що підлягають сплаті, але судом першої інстанції під час винесення рішення по справі було прийнято до уваги та зараховано як часткова сплата тільки частина погашених ТОВ «Маріупольська автобаза» з наведеного податку та наведений період сум, що призвело до невірного визначення суми з податку на додану вартість, яка підлягає сплаті підприємством за вказаний період, а саме: за платіжним дорученням від 30 квітня 2015 року № 128 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість за березень 2015 року у розмірі 555,00 грн., а також переплата податку на додану вартість станом на 02 березня 2015 року у розмірі 98 475,78 грн.

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки ТОВ «Маріупольська автобаза» за товариством обліковується переплата станом на 02 березня 2015 року по ПДВ у загальному розмірі 98 475,78 грн. (зараховано за платіжними дорученнями: № 332, № 71 по податковій декларації від 24 лютого 2015 року) (арк. справи 28).

При цьому в матеріалах адміністративної справи є інший примірник зворотнього боку облікової картки ТОВ «Маріупольська автобаза» з податку на додану вартість, доданий представником Маріупольської ОДПІ до заперечень на апеляційну скаргу, з відомостей якого вбачається, що вищенаведена сума, яка зарахована як переплата значно відрізняється від наведеної вище та складає 97 651,71 грн. (арк. справи 118).

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що не приймає вищенаведені посилання суду першої інстанції в частині переплати підприємством податку на додану вартість станом на 02 березня 2015 року у розмірі 98 475,78 грн., оскільки з відомостей зворотнього боку облікової картки неможливо встановити у зв'язку з чим, та за рахунок яких платежів дана сума обліковується за підприємством як переплата саме за податковими деклараціями з податку на додану вартість за період січень - квітень 2015 року.

Щодо заборгованості ТОВ «Маріупольська автобаза» з земельного податку з юридичних осіб (по терміну сплати 30 травня 2015 року) у розмірі 11 361,46 грн. колегія судді зазначає, що дана сума не є спірними між сторонами, та утворилась на підставі часткової сплати у розмірі 131,27 грн. відповідачем самостійно визначених податкових зобов'язань в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9003846753 від 26 січня 2015 року в сумі 11 492,73 грн. (арк. справи 20-21), що підтверджується зворотнім боком облікової картки з земельного податку ТОВ «Маріупольська автобаза» (арк. справи 30-31).

Отже, колегія суддів, прийнявши до уваги платіжні доручення ТОВ «Маріупольська автобаза» про сплату податкового боргу з ПДВ за самостійно визначеними у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року сумами, а також дослідивши зворотній бік облікової картки платника податків вважає, що станом на 01 вересня 2015 року за ТОВ «Маріупольська автобаза» обліковується несплачена сума заборгованості з ПДВ за період січень-квітень 2015 року у загальному розмірі 90 214,72 грн. (416 789,00 грн. - 199 000 грн. - 40 000 грн. - 500,00 грн. - 87 110,00 грн. + 35,72 грн. (пеня)).

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що судом першої інстанції правильно по суті вирішена справа, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, що є підставою у відповідності до статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни постанови суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача суми заборгованості з податку на додану вартість за період січень-квітень 2015 року у загальному розмірі 90 214,72 грн. В іншій частині постанову слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольська автобаза» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3060/15-а, - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року у справі № 805/3060/15-а, - змінити.

В абзаці другому резолютивної частини постанови суму податкового боргу «у розмірі 317 793,94 грн. (триста сімнадцять тисяч сімсот дев'яносто три грн. 94 коп.» змінити на суму стягнення «у розмірі 90 214, 72 грн. (дев'яносто тисяч двісті чотирнадцять грн. 72 коп.)».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді С.В. Жаботинська

Е.Г. Казначеєв