Ухвала суду № 55868482, 17.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 р.Справа № 539/4207/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубни та Лубенському районі Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року по справі № 539/4207/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубни та Лубенському районі Полтавської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі (далі-відповідач), в якому просив скасувати рішення відповідача від 20.11.2015 року № 449, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату № 26 від 19.02.2015 року, виданої ДП «Лубенське військове лісництво», як незаконне; зобов'язати відповідача перерахувати та сплачувати позивачу пенсію відповідно до довідки № 26 від 19.02.2015 року із заробітної плати 1819.06 карбованців за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01.08.1986 року по 31.08.1986 року, виданої ДП «Лубенське військове лісництво», з урахуванням коефіцієнта 10,16 відповідно до пункту 4 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 року, починаючи із 11 листопада 2015 року з урахуванням сплаченого.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Лубни та Лубенському районі Полтавської області від 20.11.2015 року №449, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно довідки про заробітну плату №26 від 19.02.2015 року, виданої ДП «Лубенське військове лісництво», як незаконне.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до довідки від 19.02.2015 року №26, виданої ДП «Лубенське військове лісництво», починаючи із 11 листопада 2015 року з урахуванням виплаченого.

Відповідач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року та прийняти нову постанову, відмовивши позивачу в задоволенні позову.

Апелянт наголошує, що обрахунок заробітної плати позивача, вказаний у довідці № 26 від 19.02.2015 року проведений неправильно - без врахування п.3 Порядку №1210, через невірно визначений показник кратності, без урахуванням постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів, постанови № 207-7 від 10 червня 1986 року, постанови Держкомпраці С СРСР, ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС 5 червня 1986 року № 665-195РСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43, з яких було знято гриф «таємно» та згідно з якими до тарифної ставки, підвищеної на 100 %, застосовувалися показники кратності та було передбачено премію до 60 %. Не підтверджується правильність нарахування 400 крб.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Від апелянта надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, маючи ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м. Лубни та Лубенському районі.

На початку 2015 року позивач, дізнавшись про постанови уряду з яких було знято гриф "таємно" виявив, що йому не в повній мірі нараховується та виплачується пенсія. Він звернувся до ДП «Лубенське військове лісництво» за здійсненням перерахунку його заробітної плати в зоні відчуження в 1986 році і йому розрахували розмір його заробітної плати з урахуванням всіх нормативно-правових документів та надали довідку про заробітну плату № 26 від 19.02.2015 р. за роботу в зоні відчуження.

Крім того, позивач надав архівну довідку від 25.03.2011 року № 56717 Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, в якій зазначено, що позивач з 01.06.1986 року по 03.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС .

Згідно наказів командира в/ч 61610 особовому складу частини, що виконував особливо важливі і небезпечні для життя роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачено грошове забезпечення (розмір не зазначе¬но): "за червень місяць 1986 р.: 6. рядовий ОСОБА_1 - 3 зона - 21 (двад-цять один), друга зона - 2 (два) /наказ № 118 від 01.08.86./"; "за липень місяць 1986 р. (кіль-кість днів): рядовий ОСОБА_1 - особлива (№ зони не зазначений) - 9 (дев'ять), 2 зона - 15 (п'ятнадцять), зона (№ зони не зазначений) - 7 (сім) /наказ № 128 від 30.08.86 р./"; "за серпень місяць 1986 р. і вересень 1986 р. (один день) /кількість днів/: 6. Рядовий ОСОБА_1 - 3 зона - 7 (сім), 0 зона - 25 (двадцять п'ять) /наказ № 129 від 01.09.1986 р./." Відомості про продовжуваність робочого дня відсутні. Отримав дозу опромінення - 12 (дванадцять) 765 (одиниця виміру не зазначена). Кратність оплати не відображена.

Рішенням від 20.11.2015 року № 479 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за липень - серпень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки довідка № 26 від 19.02.2015 року, видана ДП "Лубенське військове лісництво", відповідає нормативно-правовим актам, відповідно до яких нараховувалась заробітна плата особам, зайнятим у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796 видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами. Відповідності ст. 54 вказаного Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Порядок обчислення по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2012 року діє Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011р. № 1210.

Зазначеним Порядком передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Обчислення пенсій відповідно до Закону здійснюється на підставі довідок про заробітну плату, які відповідно до статті 15 вказаного Закону видаються установами та організаціями на підставі первинних документів (особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату).

Підставою для проведення розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження є первинні документи про нараховану заробітну плату та фактичну тривалість роботи безпосередньо в зоні відчуження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, з 01.06.1986 року по 03.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, визнаний інвалідом 2 групи у зв'язку з захворюваннями, пов'язаними з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС..

ОСОБА_1, отримує пенсію відповідно до вимог статей 50 і 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".

11 листопада 2015 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії по інвалідності за фактично відпрацьований час у зоні відчуження.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області від 20.11.2015 року №479 позивачу було відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що обчислення заробітку за роботу в зоні відчуження за липень - серпень 1986 року проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта - відповідача щодо застосування до спірних правовідносин п.3 Порядку №1210.

Відповідно до п.п. 3 п.3 Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Як передбачено в п. 7 Порядку, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які приймали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, - 4, I - 3). При цьому, в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Колегія суддів зазначає, що застосування відповідачем до спірних правовідносин правил обчислення та механізм пенсії для позивача у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачений пунктом 3 цього Порядку є протиправним.

Положення цього пункту 3 Порядку застосовується до осіб, які пропрацювали у зоні відчуження, тобто є загальними нормами, а положення пункту 7 Порядку визначає осіб призваних на військові збори військовозобов'язаних, які приймали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках. Тобто є спеціальною нормою застосування в межах спірних правовідносин.

В даному випадку позивач мав правовий статус, як особа призвана на військові збори військовозобов'язаних, які приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювала у зоні відчуження в 1986 році. Тобто, ключовим визначенням у застосуванні того чи іншого пункту слід виходити із спеціального статусу такої особи.

Також, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 "Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф "секретно" з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища" від 5 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року N 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), понад середньомісячну заробітну плату, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. №665-195 "Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища" (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 524-156 "Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС" передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що довідка № 26 від 19.02.2015 року, складена у відповідності до вимог цих нормативно-правових актів, а тому підлягає застосуванню при здійсненні перерахунку пенсії позивача.

Тобто. управління ПФУ зобов'язане здійснити перерахунок пенсії відповідача на підставі довідки, складеної з урахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі за період його роботи у зоні відчуження гарантоване державою шляхом видання вказаних документів.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції у повному обсязі.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Лубни та Лубенському районі Полтавської області - залишити без задоволення.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 грудня 2015 року по справі № 539/4207/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.